Відкрити головне меню

Валентин Георгійович Смирнитський (нар.. 10 червня 1944, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1991)[1], народний артист Російської Федерації (2005)[2]

Смирнитський Валентин Георгійович
рос. Валентин Георгиевич Смирнитский
Valentin smirnitsky portret.jpg
Дата народження 10 червня 1944(1944-06-10) (74 роки)
Місце народження Москва, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія актор, актор дубляжу
Нагороди
Заслужений артист РРФСР Народний артист Росії
IMDb ID 0807018
smirnitskiy.ru

Зміст

БіографіяРедагувати

Валентин Смирнитський народився 10 червня 1944 року в Москві.

У 1965 році він закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (курс Віри Львової)[3].

Одночасно з Валентином Смирнитським у «Щуці» вчилися Андрій Миронов, Анастасія та Маріанна Вертинські, Валентина Малявіна, Інна Гулая, Микита Міхалков (його, правда, пізніше відрахували за погану поведінку, і він вступив до ВДІКу).

ТеатрРедагувати

Після закінчення училища молодого актора запросили три московських театри та один ленінградський — Театр імені Лєнсовета[4]. Смирнитський обрав Московський театр імені Ленінського комсомолу (з 1991 року — «Ленком»), яким у той час керував Анатолій Ефрос. На сцені цього театру Валентин Георгійович дебютував у ролі Треплєва у виставі «Чайка» за однойменною п'єсою А. Чехова. Потім послідували ролі і в інших виставах — Андрій Прозоров в «Трьох сестрах», мольєрівський Дон-Жуан, Кассіо в «Отелло», Меркуціо в «Ромео і Джульєтті», Кочкарьов в «Одруженні»[5].

На початку 1967 року Ефрос був відсторонений від керівництва театром і переведений до Театру на Малій Бронній, але вже не головним, а штатним режисером[6]. Разом з Ефросом до цього театру переходять ще дванадцять акторів з «Ленкому», в числі яких був і Смирнитський. Він працював у цьому театрі до 1999 року, потім перейшов в Театр Луни під керуванням Сергія Проханова, де зіграв у виставах «Подорож дилетантів» (роль російського імператора Миколи I)[7] та «Ніч ніжна» Оскільки Валентин Смирнитський, як сам він зізнався в одному з інтерв'ю[8], все життя хотів бути незалежним, а, крім того, позначилися особисті розбіжності з головним режисером Сергієм Прохановим[9], то в 2004 році він залишає Театр Луни і з тих пір грає лише в антрепризах — «LA'Театрі», в незалежній антрепризі Юрія Малакянца та інших.

КіноРедагувати

У кіно Валентин Смирнитський дебютував, будучи ще студентом театрального училища: спочатку в 1963 році був зовсім маленький епізод у фільмі «Я крокую по Москві», а потім у 1965 році були вже більш помітні роботи у фільмах «Останній місяць осені» та «Двоє». Популярність прийшла до актора, коли він зіграв в декількох картинах — «Королівська регата», у комедії Євгена Карелова «Сім старих та одна дівчина», в спортивній стрічці Віктора Садовського «Удар! Ще удар!», у військово-пригодницьких фільмах «Щит і меч» та «Ад'ютант його превосходительства».

У той час Валентин Смирнитський був надзвичайно затребуваний в кіно. Він вже був кумиром багатомільйонних глядачів Радянського Союзу[10] (у кінці 1960-х — початку 1970-х рр. багато хто навіть про Андрія Миронова говорили, що цей молодий актор схожий на Валентина Смирнитського[11]), коли в 1978 році режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич запросив його на роль Портоса в свій музичний телефільм «Д'артаньян і три мушкетери». Фільм виявився для актора самим зоряним, він популярний, як це не парадоксально, досі для багатьох телеглядачів Валентин Смирнитський назавжди залишився бравим Портосом[12]. За період тих зйомок актори, що виконували ролі мушкетерів, дуже здружилися на довгі роки[13]. Цікавий той факт, що з Михайлом Боярським, який грав Д'артаньяна, Валентин Георгійович через три роки знявся в картині Юнгвальд-Хількевича, але вже зовсім іншого жанру — ліричної музичної комедії «Куди він дінеться!» (1981), де, як і в «Мушкетерах», Боярський виконував пісні Максима Дунаєвського.

В 1980-ті роки актор продовжував активно зніматися, однак, головних ролей на його рахунку не багато. Як в одному з інтерв'ю сказав сам Смирнитський, було мало цікавих робіт. Однією з удач для нього став фільм Юрія Єгорова «Батьки і діди» (1982). Серед інших помітних картин можна назвати «Прохіндіада, або Біг на місці» (1984), «Артистка з Грибова» (1988) та «Візит дами» (1989).

Валентин Смирнитський повернувся до образу Портоса в телефільмах «Мушкетери двадцять років потому» (1992) і «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому» (1993). А в 2007 році він зіграв улюбленого глядачам мушкетера в завершальній кіноепопею картині — «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні».

Протягом 1990-х років актор практично не знімався внаслідок складної ситуацією у кінематографі. В той час, основною справою для нього став дубляж іноземних фільмів, мультфільмів та телесеріалів, чим Смирнитський раніше займався лише періодично. Декілька разів він озвучував Портоса в різних зарубіжних екранізації «Трьох мушкетерів», найбільш відома — фільм 1998 року «Людина в залізній масці» (роль Жерара Депардьє)[14]. Після 2004 року актор припинив роботу в дубляжі через виниклі проблеми із зором.

В даний час артист знімається в основному у телесеріалах.

РодинаРедагувати

  • Батько — Георгій Смирнитський (1905-1964), радянський кіносценарист.
  • Сестра — Марія Смирнитська
  • Перша дружина (з 1973 по 1975 рік) — Пашкова Людмила Анатоліївна (нар. 7 серпня 1942), актриса.
  • Друга дружина (з 1974 по 1980 рік) — Ірина Смирнитська (Коваленко) (1941-1997), перекладачка
    • Син — Іван Смирнитський (1973-2000)[15].
  • Третя дружина — Шапоріна Олена Григорівна (нар. 7 червня 1937), економістка
    • Прийомна онука— Марфа (нар. 25 липня 1984).
  • Четверта дружина (з 2004 року) — Рябцева Лідія Миколаївна, у дівоцтві Садєкова (нар. 1958) - заступник директора «Театру Луни», до 2004 року.[16][17][18]

Ролі в театрі і кіноРедагувати

Московський театр імені Ленінського комсомолуРедагувати

  • «Чайка» — Трепльов
  • «Три сестри» — Андрій Прозоров
  • «Отелло» — Кассіо
  • «Ромео і Джульєтта» — Меркуцціо
  • «Одруження» — Кочкарьов

Театр на Малій БроннійРедагувати

  • «Три сестри» — Андрій Прозоров
  • «Отелло» — Кассіо
  • «Ромео і Джульєтта» — Меркуццио
  • «Одруження» — Кочкарьов
  • «Дон Жуан» — Дон Жуан[19]

Театр ЛуниРедагувати

  • «Подорож дилетантів» — імператор Микола I
  • «Ніч ніжна» — Девре Уоррен[20]

Антрепризні виставиРедагувати

LA' ТЕАТР (Москва):

  • «Безіменна зірка» (М. Себастьяна) — Гріг (реж. — Ольга Анохіна)
  • «Ці вільні метелики» (Л. Герша) — Ральф Остін (постановка — Андрій Житинкін)
  • «Чутки» (Н. Саймон) — Ерні Кьюзак (постановка В. Ф. Дубровицького)[21]

Ролі в кіно і телесеріалахРедагувати

  1. 1963 — Я крокую по Москві — міліціонер у відділі грамплатівок
  2. 1965 — Двоє — Сергій
  3. 1965 — Останній місяць осені — Серафим
  4. 1966 — Королівська регата — Вася
  5. 1968 — Сім старих та одна дівчина — Володя
  6. 1968 — Удар! Ще удар! — Сергій Таманцев
  7. 1968 — Щит і меч — курсант «Фаза»
  8. 1969 — Ад'ютант його превосходительства — Ростовцев
  9. 1970 — Деніскині розповіді — тато Дениски
  10. 1970 — Спокійний день наприкінці війни — німець
  11. 1971 — Дорога на Рюбецаль — Бєльчик
  12. 1971 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Винну голову ... — Маслов
  13. 1972 — Передчасний людина — Борис Ладигін
  14. 1973 — Зупиніть Потапова! — Потапов
  15. 1974 — Перший сніг
  16. 1976 — Пригоди Нукі — Валя Григор'єв, тато Альоші
  17. 1978 — Д'Артаньян і три мушкетери — Портос
  18. 1978 — П'ята пора року
  19. 1980 — Одного разу двадцять років потому — Коля
  20. 1981 — Куди він дінеться! — Андрій
  21. 1981 — Особисте життя директора — Вадим Черепанов
  22. 1982 — Етюд для доміно з роялем (к / м) — доміношники
  23. 1982 — Батьки і діди — батько Луків
  24. 1982 — Шурочка — Володимир Юхимович Миколаїв
  25. 1983 — Комета — Чернов
  26. 1984 — Межа можливого — Семен Куликов
  27. 1984 — Прохиндиада, або Біг на місці — Олег Арбатов
  28. 1984 — Третій у п'ятому ряду — фотограф
  29. 1984 — Мідний ангел — Владислав
  30. 1985 — Щиро Ваш ... — відвідувач в ресторані
  31. 1985 — Набат на світанку — Серебряков вчений
  32. 1985 — Стрибок
  33. 1985 — Лиха беда начало — Павло Федорович
  34. 1986 — Тихе наслідок — інженер
  35. 1987 — Візит до Мінотавра — Содому
  36. 1987 — Поразка — Микола Миколайович Возніцин
  37. 1987 — Розірване коло — Смирнов
  38. 1987 — Стара абетка — пан
  39. 1987 — перекид через голову — господар кішки Пенелопи
  40. 1988 — Артистка з Грибова — Артамонов
  41. 1988 — Аеліта, що не приставай до чоловіків — Апокін
  42. 1988 — Подія в Утіноозёрске — помічник директора хімкомбінату
  43. 1988 — Вам що, наша влада не подобається ?! — Іван
  44. 1988 — Радості земні — епізод
  45. 1989 — Я в повному порядку — Кока
  46. 1989 — 2005 — Єралаш (№ 72 «Сьогодні в світі», № 77 «Інтриган», № 88 «Влип», № 180 « Догори ногами»)
  47. 1989 — Вхід в лабіринт — Окунь
  48. 1989 — Візит дами — доктор
  49. 1990 — Система «Ніпель» — Вова
  50. 1990 — Остання осінь — підполковник Кравцов
  51. 1991 — Вербувальник — Михайло Іванович Єгоров
  52. 1991 — Щен із сузір'я Гончих Псів — редактор
  53. 1992 — Мушкетери двадцять років потому — Портос
  54. 1993 — Діти чавунних богів — Філіп Ілліч
  55. 1993 — Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років потому — Портос
  56. 1993 — Скандал в нашому Клошгороде — колишній міністр
  57. 1993 — Провінційний бенефіс
  58. 1996 — Чарівне крісло
  59. 1996 — Кафе «Полуничка» — Сергій Сергійович
  60. 1996 — Коханці вмирають — депутат
  61. 1997 — Афери, музика, любов — Стів
  62. 1997 — Дон Кіхот повертається — падре Перес
  63. 1999 — Любов зла — батько Семенова
  64. 2000 — Особа французької національності — міліціонер
  65. 2000 — Марш Турецького — Віталій Федорович Проскурец компаньйон Волкова
  66. 2001 — З новим щастям! 2. Поцілунок на морозі — Лев
  67. 2001 — Російський водевіль. Блідолиций брехун — Валентин Іванович Питін видавець Питін
  68. 2001 — На розі, у Патріарших 2 — Черкас
  69. 2001 — Курортний роман
  70. 2002 — Все, що ти любиш — Всеволод Еміль Оболенський
  71. 2002 — Дронго — депутат Лазарєв
  72. 2002 — Кодекс честі — Назаров
  73. 2002 — Провінціали — ректор
  74. 2002 — Світські хроніки — Віталій Віталійович
  75. 2002 — 2003 Дружна сімейка — полковник міліліі
  76. 2003 — Таємниці палацових переворотів — Вестфален
  77. 2003 — Вокзал — полковник Тимошевський
  78. 2003 — На розі, у Патріарших-3 — Черкас
  79. 2003 — Пан або пропав — Новицький
  80. 2003 — Сищик без ліцензії — Халуповіч
  81. 2003 — Оперативний псевдонім — Золотарьов
  82. 2003 — Театральний роман — Іван Олександрович Полторацький
  83. 2003 — Наречена поштою (Італія-США-РФ) — картяр
  84. 2003 — Чорна мітка — помічник Г. Алієва
  85. 2004 — Спокуса Титаніка — губернатор
  86. 2004 — Кодекс честі-2 — # 2004 — Червона капела — інтендант
  87. 2004 — На розі, у Патріарших-4 — Черкас
  88. 2004 — Хлопці зі сталі — Уваров
  89. 2004 — Я тебе люблю — Яновський
  90. 2005 — Наречений для Барбі — Микола Сидоркин
  91. 2005 — Зірка епохи — Олексій Дикий
  92. 2005 — Зцілення любов'ю — Павло Федорович
  93. 2005 — Майстер і Маргарита — Аркадій Аполлонович Семплеяров
  94. 2005 — Мій особистий ворог — Володимир Георгійович Терьохін, батько Вікторії
  95. 2005 — Оперативний псевдонім 2. Код Повернення — Павло Золотарьов генерал
  96. 2005 — "Пристрасті по кіно" або "Господа кіношники" — режисер фільму
  97. 2005 — Шахраї — генерал
  98. 2005 — примножує печаль — Микола Іванович Павлюченко
  99. 2005 — 2006 — Люба, діти і завод — Аркадій, батько Роми
  100. 2006 — Великі дівчинки — Костянтин Творчий безлад | 22-га серія (немає в титрах)
  101. 2006 — Чого хоче жінка — режисер фільму
  102. 2006 — Божевільний день — режисер фільму
  103. 2006 — Міський романс — Роман Вікторович Шматов
  104. 2006 — Невірність — Мінін
  105. 2006 — Мисливець — Андрій
  106. 2006 — У. Е. — Пачовський
  107. 2006 — 2007 — Розплата за гріхи — Роман Вікторович Шматов
  108. 2007 — Крик в ночі —
  109. 2007 — Шляховики — Володецкій, глава великої будівельної фірми (5-я серія «Дельфін»)
  110. 2008 — Дві сестри — Анатолій Ілліч
  111. 2008 — Життя, якої не було — В'ячеслав Анатолійович Каштанов
  112. 2009 — Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні — Портос
  113. 2009 — Місто Зеро 2 — (не був завершений)
  114. 2009 — Дві сестри-2 — Анатолій Ілліч
  115. 2009 — Детективне агентство "Іван та Марія" — Геннадій Тимофійович Харитонов
  116. 2009 — Золото скіфів — Олег Євгенович
  117. 2009 — Любов - не те, що здається — Олексій Сергійович Князєв
  118. 2009 — Куля-дура - 3 — Василь Іванович
  119. 2009 — 2014 — Пасажир з Сан-Франциско — # 2009 — 2010 — Татусеві дочки — Михайло Казимирович Антонов
  120. 2010 — Справа Крапівін — Мікульонок
  121. 2010 — Дуже російський бойовик Стівен Камерон — (не був завершений)
  122. 2010 — Ми з джазу-2 (не був завершений)
  123. 2010 — Земський лікар — Костянтин шлюбний аферист
  124. 2010 — Остання зустріч — Леонід Ілліч Брежнєв
  125. 2011 — Вагітний — батько Сергія Добролюбова
  126. 2011 — Каменська-6 — Дорошин оперний співак, батько Ігоря
  127. 2011 — Короткий курс щасливого життя — Ілля Ілліч
  128. 2011 — Татусі — Петро Андрійович
  129. 2011 — Проїзний квиток — Поздняков
  130. 2011 — Найкращий фільм 3-ДЕ — Едуард Риков
  131. 2012 — Джентльмени, удачі! — батько Ірини, генерал МВС
  132. 2012 — Легенда № 17 — голова
  133. 2013 — Мама-детектив (8 серія) — Федір Олегович
  134. 2013 — Повороти долі — В'ячеслав Володимирович Коляда
  135. 2013 — Синдром недомовленості — Юрій Федорович Івашов
  136. 2013 — Троє в Комі — Антон
  137. 2014 — Царівна Лягушкіно — батько Василя
  138. 2014 — Неформат — дядько Воліна
  139. 2014 — Аз воздам — Аркадій Свєтін, мер
  140. 2014 — Будиночок біля річки — Михайло Миколайович
  141. 2014 — Кураж — Михайло Андрійович
  142. 2014 — Курортна поліція — Петро Сергійович
  143. 2014 — Пошуки доказів — генерал
  144. 2014 — Чиста вода біля витоку — Андрій Сергійович
  145. 2015 — Весняне загострення — дідусь Тоні
  146. 2015 — Ідеальна жертва — Віктор Васильович Сердюк
  147. 2015 — Петля Нестерова — Леонід Брежнєв
  148. 2015 — Таємниця кумира — Славський
  149. 2016 — Таємнича пристрасть — Борис Миколайович
  150. 2016 — Любов поза конкурсом — Пал Палич
  151. 2016 — Мавр зробив свою справу — Лев Семенович Костолевський
  152. 2016 — Стооднолетній старий, який не заплатив і зник — Леонід Брежнєв
  153. 2017 — Срібний бір — Решетніков

ТелеспектакліРедагувати

  1. 1970 — Борис Годунов. Сцени з трагедії — Курбського
  2. 1971 — Що робити? — Сторешников
  3. 1972 — Мобі Дік — Ізмаїл
  4. 1973 — В номерах — Кикин
  5. 1975 — Шагренева шкіра — епізод
  6. 1977 — Любов Ярова — Кузьма Ілліч Костюмів каптенармус обозу 2-го розряду
  7. 1977 — Розповідь від першої особи — Євген Олександрович
  8. 1979 — Дачна життя — супутник Маші художник-жанрист
  9. 2004 — Мідна бабуся — Соболевський

Озвучування кіно і мультфільмівРедагувати

  1. 1940 — Пригоди Вуді і його друзів — морж Уоллі, Базз Баззард, все чоловічі ролі («Селена Інтернешнл» на замовлення ОРТ, 1996 р.)
  2. 1958 — Світло в лісі — Вайлс Оуенс
  3. 1959 — Кошлатий пес — директор ФБР Хеккет
  4. 1972 — Біжи, щоб тебе зловили — Токаж Аттіла
  5. 1972 — 1973 — 80 днів навколо світу — Филеас Фогг ( дубляж ОРТ)
  6. 1973 — Зануда
  7. 1974 — Повітряний міст — Геги
  8. 1977 — Садиба Кендлшу
  9. 1978 — Ралі — посередник
  10. 1978 — 1979 — Велика мандрівка Болека і Лелек — половина всіх персонажів (разом з Володимиром Ферапонтово)
  11. 1979 — У шляху — все ролі (одноголосий закадровий переклад кіностудії «Союзмультфільм», 1980 г.)
  12. 1979 — Двійник — Канчо пів
  13. 1985 — Велике покоління
  14. 1986 — Безжальні люди — шеф поліції Генрі Бентон
  15. 1987 — 1990 — Красуня і чудовисько — Сем Дентон
  16. 1987 — Повернення кудлатою собаки — Карл
  17. 1989 — 1990 — Битлджус — Битлджус (НТВ)
  18. 1989 — Невинний — Пітер Фельдман
  19. 1990 — Красиве життя — Спенсер Барнс
  20. 1990 — Вид на проживання — Гірський
  21. 1990 — Горець 2: Пожвавлення — технік моніторів
  22. 1991 — Біжи — Марв
  23. 1991 — Оскар — Луїджі Фінуччі
  24. 1991 — Правосуддя одинака — Стів Діром
  25. 1991 — А як же Боб? — Карсвелл Фенстервальд
  26. 1991 — Біллі Батгейт — Діксі Дейвіс
  27. 1992 — Том і Джеррі: Фільм — Том ( ОРТ)
  28. 1993 — 1994 — Пороги часу
  29. 1993 — Биття серця — Стівен Тауер
  30. 1993 — На відстані удару — детектив Едді Айлер
  31. 1994 — 1995 — Аладдін — Піщаний монстр («Пісок атакує»), Хамед ("День засновника "), різні персонажі
  32. 1994 — 1995 — Альберт - п'ятий мушкетер — Капітан де Тревіль, Портос
  33. 1995 — 1996 — Людина нізвідки
  34. 1995 — Дракончик Тіллі — дядько Джордж ( дубляж ОРТ)
  35. 1996 — Назавжди
  36. 1996 — 1999 — Неймовірні пригоди Джонні Квесту — Роджер Ті. Беннон (Селена Інтернешнл)
  37. 1996 — Народ проти Ларрі Флінта — Честер
  38. 1997 — Анаконда — Пол Сарон
  39. 1997 — П'ятий елемент — генерал Манро
  40. 1997 — Гаттака — Антоніо Фріман , німець
  41. 1997 — Адвокат диявола — Едді Барзун
  42. 1997 — Шакал — директор ФБР Картер Престон
  43. 1998 — Великий Лебовські — чувак Лебовські
  44. 1998 — Людина в залізній масці — Портос
  45. 1998 — 2005 — Кітпес — Кот
  46. 1998 — Секретні матеріали: Боротьба за майбутнє — Стронгхолд
  47. 1998 — Знайомтеся, Джо Блек — Квінс
  48. 1998 — Бейб: Порося в місті — мавпа Телон
  49. 1999 — 2000 — Нове шоу дятла Вуді — капітан Редберд , Базз Баззерд
  50. 1999 — Подвійний прорахунок
  51. 1999 — Сонна Лощина — преподобний Стінвік
  52. 2000 — Кращий друг — Вернон
  53. 2000 — Втеча з курника — Фаулер (дубляж студії «Піфагор»)
  54. 2000 — Гладіатор — Марк Аврелій
  55. 2000 — Малена — адвокат Центорбі
  56. 2001 — Щоденник Бріджит Джонс — батько Бріджит
  57. 2001 — Даун Хаус — генерал Иволгин
  58. 2003 — Одинак — Тай Фрост
  59. 2003 — Фанфан-тюльпан
  60. 2004 — Троя — Нестор

Озвучування комп'ютерних ігорРедагувати

ФактиРедагувати

В лютому 2014 року Валентина Смирнитського та його дружину затримали в аеропорту «Домодєдово» після відвідування ними іспанських володінь[22] за бешкет на борту літака рейсу АлікантеМосква. Суд оштрафував актора на 1000 рублів.[23]

Визнання і нагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 15 января 1991 г. «О присвоении почётного звания „Заслуженный артист РСФСР“ Смирнитскому В. Г.»
  2. Указ Президента РФ от 21.05.2005 № 191 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» Архівовано 02.04.2015, у Wayback Machine.(рос.)
  3. Валентин Смирнитский на сайте ruskino.ru
  4. Биография Валентина Смирнитского на сайте РОССИЙСКИЕ И СОВЕТСКИЕ АКТЁРЫ
  5. Официальный сайт Валентина Смирнитского: Смирнитский в театре
  6. История Театра на Малой Бронной
  7. Валентин Смирнитский — Портос навсегда! — Очень приятно, царь!
  8. Караван историй «Валентин Смирнитский. Самое ценное»
  9. Фильм о Валентине Смирнитском на Официальном сайте Валентина Смирнитского
  10. Смирнитский в кино // Официальный сайт Валентина Смирнитского
  11. Фильм про фильм. Мушкетеры. Судьба четырёх
  12. Невероятные приключения мушкетёров в России
  13. Георгий и Наталия Юнгвальд-Хилькевич. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-227-00627-X.
  14. Валентин Смирнитский: Я, как Портос, купил поместье в Европе. Комсомольская правда. 2016-01-06. 
  15. http://www.7d.org.ua/?news=films&id=11912 Валентин Смирнитский не может простить себе гибель сына
  16. «Валентин Смирнитский. Самое ценное» // Караван историй
  17. «Валентин Смирнитский — больше, чем Портос»
  18. Биография Валентина Смирнитского
  19. История Театра на Малой Бронной
  20. Биография Валентина Смирнитского
  21. О спектакле «Слухи»
  22. «ЗВЕЗДНАЯ» Испания, или как стать соседом Криштиану Роналдо
  23. Актера Смирнитского оштрафовали на 1000 рублей за дебош на борту — LIFE_NEWS