Відкрити головне меню

Тарасівська вулиця (Київ)

вулиця в Голосіївському районі міста Києва

Тара́сівська ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від вулиці Льва Толстого до вулиці Василя Яна.

Тарасівська вулиця
Київ
Тарасівська вулиця
Тарасівська вулиця
Місцевість Паньківщина
Район Голосіївський
Загальні відомості
Протяжність 840 м
Координати початку 50°26′26″ пн. ш. 30°30′29″ сх. д. / 50.440806° пн. ш. 30.508222° сх. д. / 50.440806; 30.508222Координати: 50°26′26″ пн. ш. 30°30′29″ сх. д. / 50.440806° пн. ш. 30.508222° сх. д. / 50.440806; 30.508222
Координати кінця 50°26′00″ пн. ш. 30°30′18″ сх. д. / 50.433528° пн. ш. 30.505222° сх. д. / 50.433528; 30.505222
Поштові індекси 01033
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Університет»,
Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Автобуси А 5 (по вулицях Саксаганського та Жілянській)
Тролейбуси Тр 3, 12, 14 (по вулицях Саксаганського та Жілянській)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЗОШ № 92
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11650
У проекті OpenStreetMap r421766
Мапа
CMNS: Тарасівська вулиця (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Микільсько-Ботанічна, Саксаганського, Жилянська і Короленківська.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла під сучасною назвою в 30-х роках XIX століття під час забудови місцини навколо Київського університету. Спочатку пролягала до р. Либідь і Набережно-Жилянської вулиці. У 70-ті роки XX століття скорочена до сучасних розмірів у зв'язку із промисловим будівництвом.

Існує легенда, яка, втім, не відповідає дійсності, начебто Тарасівська вулиця названа на честь Тараса Шевченка[1].

У лютому 1919 року було розроблено пропозицію перейменування вулиці на честь Івана Франка, але її не було затверджено[2].

У 1959 та 1962 роках, під час археологічних розкопок поблизу Тарасівської вулиці, було знайдено мідну монету Боспорської держави та два срібних денарії Антоніна Пія, що дозволяє припустити існування тут у II столітті н. е. поселення.

ЗабудоваРедагувати

Тарасівська вулиця належала за міським розкладом до 3-го розряду, 1914 року переведена до 1-го розряду. В історії вулиці прослідковуються два періоди забудови — одноповерховими садибами (не збереглися) та багатоповерховими прибутковими будинками (кінець XIX — початок ХХ століття).

ОсобистостіРедагувати

Місцевість, до якої належить вулиця, іноді називають «Латинським кварталом», за аналогією з паризьким кварталом біля Сорбонни, через те, що тут у XIX — початку XX століття мешкали студенти та викладачі Київського університету.

У будинку № 1 жили український хірург, академік Микола Волкович (студент, а пізніше — викладач Київського університету), художник-графік Роман Мельничук, академік АН УРСР Дмитро Зеров (також закінчив Київський університет і викладав у ньому).

Будинок № 2 був зведений у 1842 році в стилі ампір і належав професорові Київського університету, філософу Орестові Новицькому. У 18471848 роках тут проживав студент-математик Київського університету, згодом художник Микола Ґе. У 1871 році в цьому будинку винайняв квартиру письменник-драматург Михайло Старицький, де він, зокрема, переклав казки Андерсена. У цьому будинку також жив філософ, академік Академії наук УРСР (з 1922 року) Олексій Гіляров.

Садиба за адресою Тарасівська вулиця, 4 належала правнику, професору Василеві Незабитовському (закінчив у 1846 році Київський університет, а з 1863 року викладав у ньому).

У будинку № 5 до 1847 року діяв переведений з університету анатомічний театр. Садибу для будівництва одноповерхового будинку у 1870 році придбав ректор Київського університету, доктор медицини Олександр Матвєєв. У 1919 році тут мешкав український поет Василь Еллан-Блакитний.

Будинок № 8 належав ботаніку Панасові Роговичу, директорові ботанічного саду, професору (а до цього — студенту) Київського університету. Там же оселився студент Олексій Бах, майбутній академік АН УРСР. Пізніше у цьому будинку проживали співак Іван Стешенко (у 1917–1921 роках — соліст Київського оперного театру) та у 19221924 роках — бібліограф Федір Максименко.

У будинку № 12 мешкав архітектор Павло Шлейфер. Тут у 1870-х роках знаходилася народницька комуна Володимира Дебогорія-Мокрієвича.

В березні 1889 року у будинку № 14, у квартирі свого брата Михайла Косача жила Леся Українка.

У будинку № 18 проживав завідуючий кафедрою університету, професор-психіатр Іван Сікорський, батько авіаконструктора Ігора Сікорського.

У різні роки на Тарасівській вулиці мешкали президент АН УРСР Володимир Вернадський (буд. № 10, 1918 рік), академік АН УРСР Леонід Яснопольський (буд. № 16), російський педагог Костянтин Ушинський (будинок Івановської, 1870 рік), поетеса Анна Ахматова (буд. № 25, 1914 рік), професор історії та міністр освіти за гетьманату Микола Василенко, доцент Київського медичного інституту, завідувач кафедрою анатомії Київського сільськогосподарського інституту Микола Волкобой (буд. № 16), завідувач кафедрою патологічної фізіології Української сільськогосподарської академії професор Семен Ярослав (буд. № 16).

Меморіальні дошкиРедагувати

Установи та закладиРедагувати

  • Навчальний корпус «В» Національного університету харчових технологій (буд. № 5)
  • Адміністративний корпус «Е» Національного університету харчових технологій (буд. № 5)
  • Дошкільний навчальний заклад № 118 (буд. № 6-А)
  • Дошкільний навчальний заклад № 61 (буд. № 13)
  • Спеціалізована загальноосвітня школа № 92 з поглибленим вивченням англійської мови ім. І. Франка (буд. № 11)
  • Добровільне пожежне товариство України (буд. № 4)
  • Київський центр спортивної медицини (буд. № 6)
  • Військова частина А1988 Служби безпеки України (буд. № 7)
  • Президіум Обласної Ради Українського товариства охорони природи (буд. № 12)

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Машкевич С. В. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Х. : Фолио, 2015. — С. 36–39. (рос.)
  2. Новые названия улиц // Киевский Коммунист. — 1919. — № 27 (35). — 25 февраля. — С. 4.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати