Тувинська Народна Республіка
Тувинська Народна Республіка (Народна Республіка Танну Тува, тув. Тьʙа Arat Respuʙlik, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik; 1921—1944) — колишня держава, на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край. Терен Тувинської Народної Республіки наразі офіційно Республіка Тива в складі Російської Федерації.
| Тьʙа Arat Respuʙlik Тувинська Народна Республіка | |||||||||||||
| Сателіт Радянського Союзу | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Гімн Tooruktug Dolgay Tangdym[1] | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Столиця | Кизил | ||||||||||||
| Мови | тувинська мова російська монгольська | ||||||||||||
| Релігії | Тибетський буддизм Шаманізм Старообрядництво Православ'я | ||||||||||||
| Форма правління | марксистська однопартійна соціалістична республіка | ||||||||||||
| Президент | Хертек Анчимаа-Тока (Голова держави) Салчак Тока (Голова уряду) | ||||||||||||
| Історичний період | Інтербелум | ||||||||||||
| - засновано | 14 серпня 1921 | ||||||||||||
| - анексія | 11 жовтня 1944 | ||||||||||||
| Площа | |||||||||||||
| - 1944 | 170 500 км2 | ||||||||||||
| Населення | |||||||||||||
| - 1944 | 95 400 осіб | ||||||||||||
| Густота | 0,6 осіб/км² | ||||||||||||
| Валюта | Тувинська акша | ||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
У 1911 Зовнішня Монголія, частиною якої була тоді Тува, оголосила про відділення від Китаю. У січні 1912 тувинські князі, за підтримки з Росії, проголосили незалежність країни. 17 квітня 1914 Тува отримала статус протекторату Російської імперії під назвою Урянхайський край.
Після початку Жовтневого перевороту в 1917, Тува стала ареною боротьби між білими і червоними. У січні 1920 край було окуповано військами більшовиків. 14 серпня 1921 проголошено створення незалежної держави Танну-Тува, залежної від Радянської Росії. Столицею стало місто Кизил.
Радянський Союз та Монголія були єдиними країнами, які офіційно визнали її під час її існування, у 1924 та 1926 відповідно[2][3]. У тому ж році назва була змінена на «Тувинська Народна Республіка». Крім Радянського Союзу та Монголії, жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали її як радянську окуповану частину Китаю.
Першим лідером країни був лама Дондуков Куулар. Він намагався обмежити вплив СРСР у Туві. Проголосив буддизм державною релігією.
Ситуацію змінила політика Сталіна. У 1929 Куулар був заарештований і страчений через три роки. Сталін призначив до влади в республіці «надзвичайного комісара», в особі Салчак Тока, який розпочав колективізацію сільського господарства і спробував ліквідувати буддизм і шаманізм (у 1929 році налічувалося 25 буддійських монастирів і близько 4000 ченців і шаманів, в 1931 році, тільки один монастир, де було 15 ченців і сім шаманів).
Цікавим є факт, що Тува — перша у світі держава, яка підтримала СРСР у війні проти німців під час Другої світової війни, випередивши при цьому Велику Британію всього на півдня. За роки війни країна надала СРСР значну матеріальну допомогу, окрім цього в лавах РСЧА служили тувинські війська (Докладніше у статті Тува у Другій світовій війні).
11 жовтня 1944 країна була анексована СРСР і включена до його складу як Тувинська Автономна Область.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Minahan, James (2009). The Complete Guide to National Symbols and Emblems. ABC-CLIO. с. 193. ISBN 0313344973. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Dallin, David J. (1948). Soviet Russia and the Far East. Yale University Press. с. 87.
- ↑ Paine, S.C.M. (1996). Imperial Rivals: China, Russia, and Their Disputed Frontier. M.E. Sharpe. с. 329.
Посилання
ред.
- The World at War — Tannu Tuva 1911—1944 [Архівовано 11 квітня 2012 у WebCite]
- Encyclopædia Britannica, Tannu Tuva [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Encyclopædia Britannica, Tuva, or Tannu-Tuva, or Tuvinian A. S. S. R., or Tyva (republic, Russia) [Архівовано 3 травня 2008 у Wayback Machine.]
- How did the «Tannu» get into «Tannu Tuva»? [Архівовано 2 липня 2014 у Wayback Machine.]
- NUPI — Centre for Russian Studies, Tyva
- Tannu Tuva Timeline [Архівовано 11 квітня 2012 у WebCite]