Кизи́л (тув. Кызыл) — місто республіканського підпорядкування у Росії, адміністративний центр Туви.

місто Кизил
Coat of arms of Kyzyl.svg Flag of Kyzyl.svg
Герб Кизила Прапор Кизила
Tuva Kyzyl Center of Asia 200107260179.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Тива
Код ЗКАТУ: 93401000000
Код ЗКТМО: 93701000001
Основні дані
Час заснування 1914
Населення 109,1 тис. осіб (2006)
Площа 97,41 км²
Поштові індекси 667001-667011
Телефонний код +7 39422
Географічні координати: 51°43′ пн. ш. 94°27′ сх. д. / 51.717° пн. ш. 94.450° сх. д. / 51.717; 94.450Координати: 51°43′ пн. ш. 94°27′ сх. д. / 51.717° пн. ш. 94.450° сх. д. / 51.717; 94.450
Часовий пояс UTC+7, летом UTC+8
Водойма річки Бій-Хем та Ка-Хем
Влада
Вебсторінка mkyzyl.ru
Міський голова Владислав Товарищтайович Ховалиг
Мапа
Кизил (Росія)
Кизил
Кизил

Кизил (Республіка Тива)
Кизил
Кизил


CMNS: Кизил у Вікісховищі

У 2020 році регіон був найпершим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим.[1]

Географічне розташування і населенняРедагувати

 
Монумент на честь центру Азії біля Кизилу

Кизил розташований у Тувинській улоговині, біля злиття річок Бій-Хем та Ка-Хем, які утворюють разом Улуг-Хем, за 390 км від залізничної станції Мінусинськ.

Кизил вважається географічним центром Азії. У місці злиття річок Великий і Малий Єнісей встановлено обеліск «Центр Азії», який незмінно має популярність як серед місцевих жителів, так і серед гостей міста.

Місто складається з декількох мікрорайонів — Центральний, Автодорожний, Південний (останні два — наймолодші в місті), Східний та Правобережний. Населення Кизила — 109,1 тисяч осіб (2006).

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -23 °С (-30.6 °F).[2]

Клімат Кизила
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C −5,8 −0,1 19,6 30,6 35,6 39,1 40,7 38,3 33 23 13 −1,8 40,7
Середній максимум, °C −23,9 −16,6 −3,4 12 20,4 25,2 27,3 24,5 17,4 7,9 −7,7 −21 5,2
Середня температура, °C −30,6 −25,9 −13,1 3,3 11,9 18 20 17,1 10 0,5 −14,4 −26,8 −2,5
Середній мінімум, °C −32,4 −28,7 −16,3 −1,5 5,6 11,6 14,8 11,9 4,7 −3,8 −16,6 −28,7 −6,6
Абсолютний мінімум, °C −52,6 −54 −45,2 −27,3 −10,7 −1,8 2,8 −0,7 −10,1 −20,5 −46,1 −52,6 −54
Норма опадів, мм 8.7 4.5 3.1 5.1 13.4 34.6 48.5 43.5 24.7 8.8 11.6 11.4 218
Джерело: Weatherbase

Історія містаРедагувати

Місто засноване у 1914 році російськими колоністами одразу після входження тодішнього Урянхайського краю до складу Росії і названо Бєлацарськом, у 1918 році, коли у Тиві спочатку вирував білогвардійський рух, а по тому Тива на чверть століття — до жовтня 1944 року стає незалежною державою, місто відповідно було перейменовано на Хем-Белдири, а у 1926 році — у Кизил (тувин.: червоне (місто)).

З 1921 року місто було столицею спочатку Тувинської Народної Республіки, а з 1944, після входження до СРСР і РРФСР, — Тувинської АО (з 1961 року Тувинської АРСР), нарешті, з 1991 року — столиця Республіки Тива.

У 1990 році були погроми росіян, тому ввели ОМОН. З тих пір російське населення сильно зменшилося, росіяни масово виїздять.[3]

На даний час мер Кизила — Роберт Демчикійович Доржу, обраний на цю посаду у 2007 році.

Зараз у місті діє дипломатична місія (генеральне консульство) Монголії.

Економіка, транспорт і зв'язокРедагувати

У місті є підприємства харчової і текстильної промисловості, фабрика з вичинки шкур, завод «Автоспецобладнання».

Місто сполучене регулярним автобусним, річковим та авіасполученням з усіма кожуунами (районами Тиви), у тому числі автотрасою А-162 з другим за величиною містом Республіки Ак-Довураком, що прокладено через усю країну. Федеральна автотраса М-54 сполучає Кизил з Абаканом. У місті аеропорт «Кизил». Діє авіокомпанія «Тувинські авіалінії», літаки якої здійснюють внутрішньо-російські авіаперевезення (в межах азійської частини Росії).

У Кизилі діє мобільний зв'язок основних російських мобільних операторів — МТС, Beeline та МегаФон . Місцеве підприємство зв'язку — «Тивасвязьінформ» надає послуги як наземного телефонного і телеграфного сполучення, так й Інтернету.

 
Музично-драматичний театр у Кизилі

У місті значне безробіття — 20 %, за межею бідності перебуває 40 % населення, це при тому, що в Кизилі одні з найвищих у регіоні ціни на квартири і одні з найнижчих зарплати в Росії.[1]

Через значну корупцію та кримінал інвестори залишили місто. Місто, за словами місцевих журналістів та активістів, «належить» очільнику регіона Шолбан Кара-оолу та його родичам, які або займають високі посади в місті, або займають керівні посади в місцевомі бізнесі.[1]

Культура та визначні пам'яткиРедагувати

У місті розташовані Національний краєзнавчий музей ім. Алдан Маадир («60 богатирів»), у зібраннях якого багатюща колекція археологічних знахідок, Музей політичних репресій, Музей балерини Наді Рушевої.

Серед інших закладів культури — музично-драматичний театр ім. Кок-оола з тувинською і російськомовною трупами, філармонія тощо.

У місті діють буддистські дацани, у тому числі храмові комплекси «Цеченлінг», «Тувдан Чойхорлінг» тощо.

Провідний ВНЗ — Тивинський державний університет.

В місті міститься Арбітражний суд Республіки Тива.

ЕкологіяРедагувати

В місті багато приватних будинків, які опалюють вугіллям. Біля міста знаходиться Кизильська ТЕЦ і дим від електростанції також часто йде на місто. Тому в місті погана якість повітря. На вулицях багато сміття, сміттєвалища нерідко влаштовують біля будинків.[1]

В опалювальний сезон над містом стоїть смог, сніг стає сірим через вугільну сажу.[1]

Кримінальна ситуаціяРедагувати

Тува, і Кизил зокрема, вважаються одним з найкримінальніших районів Росії,[4] в той же час і найбідніший.[5] У 2020 році він був найпершим за кількістю вбивств на душу населення в РФ, а в 2019 році — найбіднішим. В місті розповсюджений алкоголізм та наркоманія[1] У 2021 році Кизил відвідав відомий блогер Ілля Варламов. Він зняв про місто відеоролик, який виклав в мережу. У ролику видно брудні вулиці та п'яних мешканців, кров на землі, розбиті пляшки.[6]

Російське населення переслідується за національною ознакою. Тому росіяни масово виїздять звідти. Російський журналіст Ілля Азаров в 2016 році відвідав регіон і опублікував репортаж. З його слів, менше росіян в процентному відношенні хіба що на Північному Кавказі.[3]

Відомі особистостіРедагувати

В поселенні народилися:

  • Мікушев Олександр Віталійович (нар. 1957) — український художник.
  • Протасов Леонід Демидович (1922—?) — український та російський художник, майстер декоративно-ужиткового мистецтва.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати