Тока Салчак Калбакхорекович
То́ка Салча́к Калбакхоре́кович (Салча́к То́ка Сура́сович, То́ка Салча́к Калба́к-Хоре́кович, Кол Тиики) — тивинський радянський державний діяч та письменник, член Тувинської народно-революційної партії (ТНРП) з 1929 року, член КПРС з 1944 року, Герой Соціалістичної Праці (1971)[3][4]. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1973 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—8-го скликань.
| Салчак Тока | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тока Салчак Калбакхорекович | |||||||||||||
| Ім'я при народженні | Кол Тиики | ||||||||||||
| Народився | 15 грудня 1901[2] Сариг-Сеп, Mongolia during Qing ruled, Китайська імперія[d] | ||||||||||||
| Помер | 11 травня 1973[1] (71 рік) або 1973[2] Кизил, СРСР[1] | ||||||||||||
| Поховання | місто Кизил | ||||||||||||
| Громадянство | Китай, Російська імперія, ТНР, СРСР | ||||||||||||
| Національність | тувинець | ||||||||||||
| Діяльність | письменник | ||||||||||||
| Відомий завдяки | Тувинський державний діяч | ||||||||||||
| Alma mater | Комуністичний університет трудящих Сходу | ||||||||||||
| Знання мов | російська і тувинська | ||||||||||||
| Членство | СП СРСР і ЦК КПРС | ||||||||||||
| Посада | Перший секретар ЦК ТНРП, Перший секретар Тувинського ОК КПРС | ||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант | ||||||||||||
| Термін | 1932–1973 | ||||||||||||
| Партія | ТНРП, КПРС | ||||||||||||
| Конфесія | Православ'я | ||||||||||||
| У шлюбі з | Khertek Anchimaa-Tokad | ||||||||||||
| Діти | Q47453049? | ||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
ред.Салчак Тока народився в містечку Мерген (сучасне село Сариг-Сеп) в Туві. В 1910–1921 роках батрачив[5], в 1922–1924 роках працював кур'єром. В 1921 році почав активно брати участь у підтримці Росією незалежності Туви від Китаю. В 1924–1925 роках служив в Тувинській народно-революційній армії. В 1925–1929 роках навчався в Комуністичному університеті трудящих Сходу імені І. В. Сталіна у Москві. 1929 року був одним із керівників прорадянського державного перевороту в Туві, займав різні пости в ТНР. В 1929–1932 роках був другим секретарем, а в 1932–1944 роках — першим секретарем ЦК ТНРП. В кінці 1930-их років провів політичні репресії на кшталт радянських, в ході яких були засуджені як «японські шпигуни» і розстріляні прем'єр-міністр Туви Сат Чурмит-Дажи та інші керівники держави[6].
Після приєднання Туви до СРСР став першим секретарем Тувинського обкому ВКП(б) і фактично керував Тувою до смерті. В 1952–1971 роках — кандидат в члени ЦК КПРС, з 1971 року — член ЦК КПРС. Депутат ВР СРСР 1-8 скликань з 1945 року. Депутат ВР РРФСР та Тувинської ОР. Мав військове звання генерал-лейтенанта Збройних сил СРСР. Салчак Тока помер 11 травня 1973 року, похоронений в Кизилі.
Особисте життя
ред.Його дружина Хертек Амирбітівна Анчимаа-Тока також була тувинським радянським діячем.
Нагороди
ред.Нагороди — Сталінська премія (1950), 7 орденів Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, 3 ордени ТНР та медалі. Єдиний кавалер семи орденів Леніна серед усіх перших секретарів обкомів і крайкомів КПРС.
Письменник
ред.Салчак Тока вважався також засновником тувинської радянської літератури. Його розповіді з'явились в друці ще в 1930-ті роки, в 1938 році опублікована його п'єса «Три роки на посту секретаря осередку», в 1943 році — повість «В берестяному чумі». Повість «До великого прогу», розповідь «Полювання на вовків» та інші. Автобіографічна повість «Слово арата» в трьох книгах (1950, 1956, 1964) отримала Сталінську премію третього ступеня. Документальна повість «Чого не побачив батько — син побачить» (1963).
Пам'ять
ред.Низка населених пунктів має вулиці, названі на честь Салчака Токи, йому встановлено пам'ятники.
Цікаві факти
ред.До 1944 року фігурував в документах як Тока Салчак Сурасович, пізніше як Тока Салчак Калбакхорекович. Був хрещений в православній церкві, став хрещеним батьком російської дівчинки Міладори. Був обвінчаний з прийманою дочкою старообрядця.
Джерела
ред.- ↑ а б в Тока Салчак Калбакхорекович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ Тока Салчак Калбакхорекович - это... Что такое Тока Салчак Калбакхорекович?. Словари и энциклопедии на Академике. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Тока Салчак Калбакхорекович. publ.lib.ru. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Тока Салчак Колбакхорекович. www.warheroes.ru. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Уникальный опыт вертикальной мобильности. Социологические исследования, No 2, Февраль 2010, C. 141–148.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |