Тува
Респу́бліка Тува́ (Тива́; рос. Респу́блика Тыва́; тув. Тыва Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Сибірського федерального округу. Столиця — місто Кизил.
Республіка Тува | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Республика Тыва | |||||
тувинськ. Тыва Республика | |||||
| |||||
Республіка Тува на карті Росії | |||||
Республіка Тува на карті Росії | |||||
Столиця | Кизил | ||||
Площа - Усього |
21-а 168 600 км² | ||||
Населення - Усього |
77-а | ||||
Федеральний округ | Сибірський | ||||
Економічний район | Східно-Сибірський | ||||
Автомобільний код | 17 | ||||
Державна мова | російська, тувинська | ||||
Часовий пояс | MSK+4 (UTC+7) | ||||
![]() |
Республіка межує з Монголією на сході та півдні, з іншими суб'єктами Російської Федерації — Красноярським краєм на півночі, Хакасією на північно-заході, Бурятією та Іркутською областю на північному сході, з Республікою Алтай на заході.
ІсторіяРедагувати
1914 року, після звернень прибічників приєднання Туви до Російської імперії, Микола II дав згоду на протекторат над п'ятьма хошунами Урянхайського краю, що на той час формально був частиною Китаю. 1921 року була проголошена незалежність Туви, як Народної Республіки Танну-Тува (Танну — «висока, високогірна», Тува — самоназва тувинців), що 1926 року була перейменована на Тувинську Народну Республіку. Як і сусідня Монгольська Народна Республіка, в Другій світовій війні ТНР брала участь на боці СРСР.
На Каїрській конференції під час бесіди 23 листопада 1943 року Ф. Рузвельта із Чан Кайші, Рузвельтом було підняте питання про статус Зовнішньої Монголії[2] і Танну-Туви[3] та їх стосунки зі своїми сусідами. Чан Кайші зазначив, що ці землі є невід'ємною частиною китайської Зовнішньої Монголії і анексовані Росією силою. Він сказав, що питання про Танну-Туву та Зовнішню Монголію повинно бути врегульоване з Радянською Росією. Деякі дослідники вважають, що саме зацікавленість у цьому питанні президента США підштовхнула Й. Сталіна до вирішення цього питання ще до кінця війни[4].
11 жовтня 1944 року Тува була включена до складу СРСР. При цьому, у зв'язку з тим, що вона не відповідала стандартам для союзних і автономних республік за чисельністю населення та деякими іншими параметрами, то була утворена Тувинська автономна область у складі РРФСР. 10 жовтня 1961 року автономна область була перетворена у Тувинську АРСР, а в 1991 році — у сучасну Республіку Тува. Конституція РФ, прийнята 12 грудня 1993 року, затвердила назву «Республіка Тува».
Національне питанняРедагувати
У 1989 році у республіці відбулися події маловідомі широкому загалові, в столиці Туви, місті Кизилі, відбулися зіткнення на міжнаціональному ґрунті.[5]
НаселенняРедагувати
Населення — 308160 осіб (2011).
Національний склад населення Тиви за даними Всеросійського перепису 2010 був наступним:
Народ | Чисельність, 2010, %. |
---|---|
Тувинці | 82,0 % |
Росіяни | 16,3 % |
Інші | 1,7 % |
Національний склад населення районів та міст Тиви ха переписом 2010 року[6]
населення | тувинці | росіяни | хакаси | |
---|---|---|---|---|
м. Кизил | 105 907 | 65,6 | 28,2 | 0,5 |
м. Ак-Довурак | 13 467 | 94,3 | 4,2 | |
Бай-Тайгінський кожуун | 10 805 | 98,9 | ||
Барун-Хемчицький кожуун | 12 841 | 99,4 | ||
Дзун-Хемчицький кожуун | 19 838 | 99,2 | ||
Ерзинський кожуун | 8 262 | 98,8 | ||
Каа-Хемський кожуун | 11 933 | 63,9 | 34,1 | |
Кизилський кожуун | 27 521 | 78,4 | 20,0 | |
Монгун-Тайгінський кожуун | 5 655 | 99,2 | ||
Овюрський кожуун | 7 023 | 98,1 | 1,0 | |
Пій-Хемський кожуун | 10 062 | 68,9 | 28,8 | |
Сут-Хольський кожуун | 8 029 | 99,3 | ||
Тандинський кожуун | 12 702 | 77,1 | 20,6 | 0,6 |
Тере-Хольський кожуун | 1 882 | 97,2 | 1,5 | |
Тес-Хемський кожуун | 8 169 | 96,9 | 1,3 | |
Тоджинський кожуун | 6 021 | 80,8 | 17,0 | |
Улуг-Хемський кожуун | 18 445 | 92,3 | 6,8 | |
Чаа-Хольський кожуун | 6 031 | 99,1 | ||
Чеді-Хольський кожуун | 7 679 | 93,1 | 5,6 |
Населені пунктиРедагувати
Населені пункти з кількістю мешканців понад 3 тис. 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Адміністративний поділРедагувати
- Бай-Тайгінський кожуун
- Барун-Хемчицький кожуун
- Дзун-Хемчицький кожуун
- Ерзинський кожуун
- Каа-Хемський кожуун
- Кизилський кожуун
- Монгун-Тайгінський кожуун
- Овюрський кожуун
- Пій-Хемський кожуун
- Сут-Хольський кожуун
- Тандинський кожуун
- Тере-Хольський кожуун
- Тес-Хемський кожуун
- Тоджинський кожуун
- Улуг-Хемський кожуун
- Чаа-Хольський кожуун
- Чеді-Хольський кожуун
ЕкономікаРедагувати
Проектується залізниця Курагіно — Кизил, яка повинна вирішити проблеми освоєння родовищ Туви і постачань з північного напрямку.
КультураРедагувати
Традиційна культура тувинців — це культура кочівників. Завдяки своєму відносно ізольованому положенню — відсутності залізниці, горам, що оточують територію з усіх боків, у Туві донині збереглися самодостатні кочівницькі господарства. Тувинці розводять овець, коней, у Тоджинському кожууні зберігаються оленярство й полювання як основні заняття населення.
Традиційна релігія тувинців — шаманізм, в останнє десятиліття пережила друге народження. З'явилися шаманські спільноти, а камлання шаманів відбуваються у містах як офіційні заходи. Одним із показових фактів є те, що шаманство в Туві спокійно вживається з ламаїзмом. У вересні 1992 р. Далай-лама XIV, що є духовним лідером буддистів Туви, здійснив триденний візит до республіки. Довічний президент шаманів Туви — Монгуш Кенін-Лопсан.
Всесвітньої популярності зажив тувинський горловий спів, що став неофіційним символом республіки. Серед інших символів — каменорізне мистецтво, традиційні кінні перегони, боротьба хуреш. Велику популярність набула археологія Туви. Символом древньої Туви стала бронзова пантера, скручена кільцем, яку виявили при розкопках кургану Аржан-1, 8 ст. до н. е. В 2002 р. при розкопках кургану Аржан-2 було виявлено найбагатше поховання, що одержало назву «Долина Царів».
Тува розташована в самому центрі Азії, у зв'язку із чим у столиці республіки встановлено обеліск «Центр Азії».
Засоби масової інформаціїРедагувати
Газети й журналиРедагувати
- Молодіжний журнал «Ти & Я» видається із серпня 2008 року.
- Газета «Плюс Інформ». Видається з 1993 року, за назвою «Плюс Інформ» з 2001 року.
- Газета «Ризик Транзит». В 2007, 2008 роках видавалася за назвою «Ризик» і «Ризик експрес»
- Газета «Центр Азії» видається з 2 лютого 1991 року, в Інтернеті з лютого 1999 року.
- Газета «Тувинський кур'єр»
- Найстаріша газета республіки «Тувинська правда»
- Газета «Ефір». Тираж 10300 екз
- Газета «Шин» (у пер. «Правда»)
- Газета «Араттын созу» (у пер. «Слово Арата»)
- Газета «Тыва Республика»
- Газета «Вісті Туви»
- Журнал «Башкы» (у пер. «Учитель»)
- Рекламно-інформаційний довідник «Каталог».
ТелекомпаніїРедагувати
- ДТРК «Тива». Партнер телеканалу «Росія» у мережах. Мовлення по всій республіці російською і тувинською мовами.
- ТВК «Нове століття». Партнер телеканалу ТНТ у мережах, перший випуск новин вийшов 12 лютого 2001 року.
- СТС
- НТВ
- Перший канал
- Домашній
- Петербург - П'ятий канал
- Росія Культура / Euronews
- RU.TV (планується мовлення)
Відомі тувинціРедагувати
- Монгуш Кенін-Лопсан — всесвітньо відомий тувинський письменник, поет, збирач і популяризатор тувинського шаманського фольклору, довічний президент шаманів Тиви.
- Ооржак Шеріг-Оол — перший президент Республіки Тува.
- Сергій Шойгу — міністр оборони РФ.
- Чинаг Галсан — тувинський письменник, пише свої книги в основному німецькою мовою. Провідник одного з тувинських кланів, народився в 1940-х роках ХХ сторіччя у Західній Монголії, довгі роки живе в Німеччині.
- Альберт Кувезін — лідер групи Yat-kha.
- Салчак Тока — перший секретар обкому КПРС Тувинської автономії в РРФСР, очолював республіку з моменту входження до складу РРФСР упродовж 29 років.
- Саїнхо Намчилак — відома артистка етнічного жанру в Європі. Проживає у Швейцарії. Основна творча діяльність проходить у Європі.
- Наталя Ажикмаа-Рушева — балерина.
- Надія Рушева — російський художник, графік. За своє коротке життя виконала понад 10 000 робіт.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Росстат — оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011
- ↑ У Радянському Союзі на той час називалася «Монгольською Народною Республікою»
- ↑ У Радянському Союзі на той час називалася «Тувинською Народною Республікою»
- ↑ Иванна В. Отрощенко. Вхождение Тувы в состав СССР: альтернативные мнения.— Новые исследования Тувы, 2017, № 4.— С. 40.
- ↑ Олександр Никоноров. Коли розвалиться Росія: Чи стане Тува китайською провінцією Тану-Урянхай.— depo.ua, 2 квітня 2016 10:00
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010. Национальный состав населения Республики Тыва
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tuva |
- `Сайт тувинского народа_ Республика Тыва` — TyvaNET.COM
- Офіційний сайт Республіки Тува (рос.)
- Сайт Територіального органу Федеральної служби державної статистики по Республіці Тува (рос.)
- Республіка Тува в довіднику-каталозі «Вся Росія» (рос.)
- Головний новинний сайт республіки (рос.)
- Тувинські поштові марки 1921—1944 рр. (рос.)
- Сайт Тувинського Державного Університету (рос.)
- Інформаційний портал (рос.)
- Фото Туви (рос.)
Хакасія | Красноярський край | Іркутська область Бурятія |
Республіка Алтай | Монголія | |
Монголія | Монголія |