Стінка (Чортківський район)

село Золотопотіцької громади Чортківського району Тернопільської области України

Сті́нка — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області . Розташоване над річкою Дністер та Баришка на півдні району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані село Млинки і хутір Медведівці. Населення — 2249 осіб (2007).

село Стінка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Золотопотіцька селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060190150027021
Облікова картка Стінка 
Основні дані
Населення 2090
Територія 3.740 км²
Густота населення 558.82 осіб/км²
Поштовий індекс 48450
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д. / 48.92083° пн. ш. 25.24917° сх. д. / 48.92083; 25.24917Координати: 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д. / 48.92083° пн. ш. 25.24917° сх. д. / 48.92083; 25.24917
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради 48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
Карта
Стінка. Карта розташування: Україна
Стінка
Стінка
Стінка. Карта розташування: Тернопільська область
Стінка
Стінка
Мапа
Мапа

CMNS: Стінка у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.[1]

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури (3 тис. до Р. Х.) і Стінківського давньоруського городища (12 —13 ст.); на околиці села є унікальний ранньохристиянський печерний храм[2], а також знаходиться пам'ятка природи — Вадівський дуб.

Походження назви ред.

Історія ред.

Перша писемна згадка — 1453 р[3].

У жовтні 1629 року після погрому, якого вони зазнали від реєстрових козаків та коронного війська поблизу містечка Доброводи, поблизу села на правий берег Дністра втікали нападники-татари під командуванням старшого сина Кантемира Мурзи.[4]

У 1928 році відкрито Народний дім.

До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, читальні «Просвіти» й москвофільського общества імені Качковського, Братство тверезості, аматорський гурток, дитячий хор, гурток «Сільського господаря», землеробський вишкіл молоді, секція господинь.

1949 року Олексій Ратич з помічниками проводили розкопки Стінківського городища. Було знайдено, зокрема, бронзові енколпіони.[5]

У травні 2017 в ЗМІ появилася інформація про те, що планується ремонт 10,5 км відтинку місцевої автодороги Порохова — Космирин у 2017 році.[6]

Релігія ред.

Громада бучацьких «амішів» ред.

Докладніше: Кашкетники

У селі є громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, носки, колготи та спідниці, тому їх ображають назвою «фломастери».[7][8] У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є у селах Сновидів й Космирин.

Пам'ятники ред.

  • Борцям за волю України (1992),
  • погруддя Т. Шевченка (1996),
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1978).

Спорт ред.

Цікаві факти ред.

Населення, відомі люди ред.

Під час Другої світової війни багато жителів села еміґрувало за кордон.

Народилися ред.

Проживали, перебували ред.

  • о. Я. Гавацький, який зініціював реконструкцію церкви, побудову Народного дому, читальні, кооперативи і кредитівки
  • М. Боєчко, І. Федорів, І. Франів, М. Шмігельський — нині діячі українських громадських організацій Канади.
  • Ратич Олексій Онисимович — український історик, археолог.
  • М. Шастків — провідник «Лугу», самодіяльний режисер і актор, диригент місцевого хору, скрипаль

Соціальна сфера ред.

  Зовнішні відеофайли
  4 автобуси подарували учням Кудринецької, Стінківської, Торської та Козівської загальноосвітніх шкіл на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 30 серпня.

У селі діє Стінківська загальноосвітня школа I—III ступенів, директор школи — Валентина Штепула.

Працює дошкільний навчальний заклад заклад "Калинка", завідувач - Федорів Людмила Іванівна.

Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, млин, пилорама, відділення зв'язку, мережа торгових закладів.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. Сайт експедиції «Дністер» — «Дністровські ремінісценції»
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.230, № 2648 (лат.)
  4. Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 258. ISBN 5-319-01072-9
  5. Володимир Петегирич. ОЛЕКСІЙ РАТИЧ — дослідник пам'яток княжої доби Прикарпаття і Волині
  6. На Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс. — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі).
  7. Як на Тернопільщині живуть українські мормони[недоступне посилання] // Вікна, СТБ. — 2011. — 30 грудня.
  8. Янович, А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» / Андрій Янович // Країна. — 2011. — № 102 (20 груд.).
  9. Гриб А., Дуда І. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 222. — ISBN 966-528-197-6.
  10. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 765.
  11. Сеник А., Яворський Г. Степула Надія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 346. — ISBN 978-966-528-279-2.
  12. Дем'янова І., Яворський Г. Червінський Степан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 587. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела ред.

Посилання ред.