Стів Райч

американський композитор
(Перенаправлено з Стів Райх)

Стівен Майкл Райх (Стів Райх, англ. Stephen Michael Reich, [ˈrʃ][9]; нар. 3 жовтня 1936, Нью-Йорк) — американський композитор, представник течії мінімалізму. Його сучасниками та однодумцями у галузі музичного мінімалізму були Ламонт Янг та Террі Райлі, разом з якими він започаткував цю течію.

Стів Райч
англ. Steve Reich
Steve Reich2.jpg
Ім'я при народженні англ. Stephen Michael Reich
Народився 3 жовтня 1936(1936-10-03)[1][2][…] (86 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[4][5][5]
Країна Flag of the United States.svg США[6]
Діяльність композитор, музикант, videographer
Alma mater Коледж Міллзаd (1963)[7], Джульярдська школа (1961)[7] і Корнелльський університет (1957)[7]
Вчителі Даріус Мійо
Знання мов англійська[8]
Членство Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтвd і Steve Reich and Musiciansd
Роки активності 1963 — тепер. час
Жанр мінімалізм
Magnum opus Q2322831?, Daniel Variationsd і Eight Linesd
У шлюбі з Beryl Korotd
Нагороди
IMDb ID 0716962
Сайт stevereich.com

ЖиттєписРедагувати

Народився у Нью-Йорку. Музикою займається з дитинства, але часто змінюючи місце проживання, уроки відбуваються нерегулярно. Але вже з 14 років вивчає давню музику та музику XX ст. Райх також захоплюється джазовою музикою, і саме тому вчиться гри на ударних інструментах. Навчається в Корнельському університеті, який закінчив в 1957 зі ступенем бакалавра філософії. За рік після випуску, Райх вивчає композицію приватно з Холлом Овертоном. Згодом вступає до Mills College в Окленді, штат Каліфорнія, де він навчається з Лучано Беріо і Даріусом Мійо (1961—1963) і отримує ступінь магістра в галузі композиції.

Стівен Райх, будучи студентом, цікавився і вивчав музику докласичного періоду, зокрема творчість Перотіна, а також музика XX століття (Стравінський, Кейдж, європейський післявоєнний авангард)[10]. Музика Перотіна приваблювала Райха своєю плавністю розвитку й статичністю, і її впливи вилились творах «Псалми» і «Прислів'я».

Список творівРедагувати

  • It’s Gonna Rain (1965)
  • Come Out (1966)
  • Melodica (1966)
  • My Name Is for speaking voices (1967)
  • Piano Phase (1967)
  • Violin Phase for violin and tape (1967)
  • Pendulum Music for microphones and amplifiers (1968)
  • Four Organs (1970)
  • Phase Patterns for four electric organs (1970)
  • Drumming (1970–1971)
  • Clapping Music (1972)
  • Music for Pieces of Wood (1973)
  • Music for Mallet Instruments, Voices, and Organ (1973)
  • Six Pianos (1973)
  • Music for 18 Musicians (1974–1976)
  • Music for a Large Ensemble (1978)
  • Variations for Winds, Strings, and Keyboards (1979)
  • Octet (1979)
  • Marimba Phase (1980)
  • Tehillim for voices and ensemble (1981)
  • Vermont Counterpoint (1982)
  • Eight Lines (1983)
  • The Desert Music (1984)
  • Sextet for two pianos, synthesizer and percussion (1984)
  • New York Counterpoint for clarinet(s) (1985)
  • Six Marimbas (1986)
  • Three Movements for orchestra (1986)
  • Electric Counterpoint for electric guitar(s) (1987)
  • The Four Sections, Reich’s «concerto» for orchestra (1987)
  • Different Trains for string quartet (1988)
  • The Cave, multimedia oratorio in three parts (1990–1993)
  • Duet (1993)
  • Typing Music (out of The Cave(1993)
  • Nagoya Marimbas (1994)
  • Proverb for voices and ensemble (1995)
  • City Life for ensemble (1995)
  • Nagoya Guitars (1994, transcribed 1996)
  • Three Tales, multimedia oratorio (1997)
  • Triple Quartet (1998)
  • Know What Is Above You for voices and percussion (1999)
  • Electric Guitar Phase (2000)
  • Tokyo/Vermont Counterpoint for marimbas (2000)
  • Dance Patterns (2002)
  • Cello Counterpoint for cello(s) (2003)
  • You Are (Variations) for chorus and ensemble (2004)
  • Variations for Vibes, Pianos and Strings (2005)
  • Daniel Variations for chorus and ensemble (2006)[11]
  • Double Sextet (2007)

ЛітератураРедагувати

  • Potter, Keith (2000). Four Musical Minimalists: La Monte Young, Terry Riley, Steve Reich, Philip Glass. Music in the Twentieth Century series. Cambridge, UK; New York, New York: Cambridge University Press.
  • Reich, Steve; Hillier, Paul (Editor) (April 1, 2002). Writings on Music, 1965-2000. USA: Oxford University Press. с. 272. ISBN 0-19-511171-0. 
  • Reich, Steve (1974). Writings About Music. Halifax: Press of the Nova Scotia College of Art and Design. с. 78. ISBN 0-919616-02-X. 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #119286769 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. Museum of Modern Art online collection
  7. а б в Komponisten-Porträts: Bilder und Daten — 1 — Reclam-Verlag, 2003. — 400 с. — ISBN 978-3-15-018268-0
  8. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Composer Steve Reich on turning 80, writing live music and finding faith. The Globe and Mail (en-GB). 13 квітня 2016. Процитовано 11 листопада 2017. «I'm not sure what my grandfather said when he came here, but my father always said Reich, as though it were "sh," so that's what I said, and then I started going to Germany, and realized it was Reich "rike" – my son insists on that pronounciation, with the k. So I'm a "rysh" and he's a "rike."» 
  10. Кром, Анна (2003). Стив Райх и судьбы американского музыкального минимализма [Автореф. диссертации]. Нижний Новгород. 
  11. Steve-Reich-Homepage. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 17 травня 2011. 

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стів Райч