Відкрити головне меню

Степа́нівка — село у Борзнянському районі Чернігівської області України. Центр Степанівської сільської ради. Населення — 586 осіб (2012 рік)[1].

село Степанівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Борзнянський район
Рада/громада Степанівська сільська рада
Код КОАТУУ 7420887601
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Населення 586 мешканців[1]
Площа км²[1]
Поштовий індекс 16421
Телефонний код +380 4653
Географічні дані
Географічні координати 51°20′37″ пн. ш. 32°05′50″ сх. д. / 51.34361° пн. ш. 32.09722° сх. д. / 51.34361; 32.09722Координати: 51°20′37″ пн. ш. 32°05′50″ сх. д. / 51.34361° пн. ш. 32.09722° сх. д. / 51.34361; 32.09722
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Водойми Десна
Відстань до
обласного центру
Чернігів — 100 км
Відстань до
районного центру
Борзна — 28 км
Місцева влада
Адреса ради 16421, Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с. Степанівка, вул. Вишнева, 1
Карта
Степанівка. Карта розташування: Україна
Степанівка
Степанівка
Степанівка. Карта розташування: Чернігівська область
Степанівка
Степанівка
Мапа

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Степанівка знаходиться на північному заході району, за 28 км від районного центру — міста Борзна (автошляхами — близько 38 км[2]) та за 22 км від залізничної станції Вересоч на лінії Чернігів — Ніжин. Поряд з селом протікає Десна. Висота над рівнем моря — 115 м[3].

ІсторіяРедагувати

Село згадується в історичних джерелах з першої половини XVII сторіччя.

По спогадам старожила Гаврила із села Ховми, записаних під час слідчої комісії у 1702 р., на час його прихода у Ховми (бл. 1638 р.) «Степанівки села ще не було». Історик Петро Кулаковський вважає, що село Степанівка було засноване близько 1647 р.

1655 р. ніжинський протопоп Максим Філімонович жалуваною грамотою царя Олексія Михайловича отримав у спадкове володіння село Ушню, із млинами, разтошованими неподалік від того села, а також «деревенками… до тое ж деревни Ушни здавна належачими» Воловицю та Степанівку.

1656 р. колишній воловицький священик Андрій Самарський, продає свій власний хутір біля воловицької слободи Степанівки, ніжинському прототопу Максиму Філімоновичу. Свідками продажі були степанівський отаман Миско Шелест та степанівський війт Микита Кубай.

1666 р. за єпископом Мефодієм значилися села: Ушня, Борківка, Воловиця, Кладьківка та слобідка на річці Ворона (Степанівка) з усіма угіддями та млинами.

1747 р. у Степанівці зазначені: шинок монастиря Чернігівської катедри, двір степанівського священика Івана Донченка, двір паламаря Грицька Губенка, школа та шпиталь.

250 жителів села брали участь у Другій світовій війні, 73 з них нагороджені орденами і медалями СРСР, 129 — загинули. На честь воїнів-односельців встановлено обеліск Слави. Село було звільнене 13 вересня 1943 року. Після визволення села, тут розміщувався військовий госпіталь, де померли від важких ран 12 воїнів.

1959 р. три колгоспи з сіл Воловиця, Степанівка і Сидорівка були об'єднані в артіль «Дружба». Головою колгоспу був Бакун Михайло Григорович. У 1973 році колгосп «Дружба» був перейменований на «Десну». За колгоспом було закріплено 4606 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 1649 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових і технічних культур, м'ясо-молочному тваринництві. Працювала лісопилка.

У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, аптека, дитячий садок, магазини, відділення зв'язку.

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати