Боклан Станіслав Володимирович
український актор
(Перенаправлено з Стас Боклан)
Станісла́в Володи́мирович Бокла́н (нар. 12 січня 1960, Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український актор театру та кіно. Заслужений артист України (2006), Народний артист України (2016). Старший брат актора Миколи Боклана.
| Станіслав Володимирович Боклан | ||||
|---|---|---|---|---|
.JPG) | ||||
| Ім'я при народженні | Станіслав Володимирович Баклан | |||
| Народився |
12 січня 1960 (64 роки) Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство | ||||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1984) | |||
| Роки діяльності | 1984 — тепер. час | |||
| IMDb | ID 4875999 | |||
| Нагороди та премії | ||||
   | ||||
|
| ||||
 Станіслав Володимирович Боклан у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис ред.
Народився 12 січня 1960 року у селі Брусилів на Житомирщині.
У 1984 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, (курс Б. Ставицького).
Після інституту працював у Донецькому обласному драматичному театрі (Маріуполь). Деякий час викладав в Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Найяскравіші ролі актора того часу:
- К. Маньє «Шукайте жінку» (Блез);
- С. Мрожек «Танго» (Артур);
- Ж. Соважон «Чао» (Венсан);
- А. Чехов «Чайка» (Треплев).
З 1994 по 2020 рік був актором Київського Молодого театру[2]. У 2018 році був членом журі «Ліги сміху».
Творчість ред.
Театр ред.
Станіслав за своєю фактурою, вродою, акторськими можливостями — актор на амплуа героя-коханця. За роки роботи в Молодому театрі виявив себе актором широкого діапазону з необмеженими творчими здібностями. Актор має принадні сценічні дані, своєрідну пластику, емоційність, вірне відчуття жанру. Вміння працювати самостійно, всебічно проаналізувати матеріал, переконливо розкрити психологію персонажа, знайти єдине виразне рішення ролі, узгодити його з загальним задумом вистави — дозволили йому посісти визначне місце серед провідних акторів Молодого театру.
Ролі, зіграні Бокланом у Молодому театрі, відзначаються оригінальністю трактування, глибиною замислу, виразністю зовнішнього малюнку.
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1992—2005 | с | Тарас Шевченко. Заповіт | Генерал Дульбет | |
| 1994 | с | Американський блюз | Американский блюз | Thug #4 |
| 1995 | ф | Страчені світанки | Михайло | |
| 1995 | ф | Репортаж | Репортаж | |
| 1995 | ф | Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені | вояк УПА | |
| 2000 | ф | Нескорений | козак | |
| 2001 | с | Провінціальний роман | Микола Миколайович Миколаєнко | |
| 2001 | с | Слід перевертня | След оборотня | Сева Круглов |
| 2002 | с | Лялька | Кукла | Джарданов Август, майор |
| 2002 | с | Право на захист | Право на защиту | слідчий |
| 2004 | с | Небо у горошок | Небо в горошек | архітектор |
| 2004 | с | П'ять зірок | Пять звезд | |
| 2005 | ф | Братство | Братство | Генерал Дульбет |
| 2005—2006 | с | Сестри по крові | Сестры по крови | Петров, слідчий |
| 2006 | с | П'ять хвилин до метро | Пять минут до метро | Павло, суперник Лещинського |
| 2006 | тф | Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза! | ||
| 2007 | тф | Зоряні канікули | Звёздные каникулы | батько Маші і Гоші |
| 2007 | с | Дев'ять життів Нестора Махна | Девять жизней Нестора Махно | Антонов-Овсієнко |
| 2007 | ф | Рік золотої рибки | Год золотой рыбки | Вельянович |
| 2007 | с | Серцю не накажеш | Сердцу не прикажешь | Антон, батько Андрія |
| 2008 | ф | Здивуй мене | Удиви меня | |
| 2008—2009 | с | Зачароване кохання | Колдовская любовь | начальник міліції |
| 2008 | тф | Антиснайпер | Антиснайпер | слідчий прокуратури |
| 2008 | тф | Антиснайпер 2: Подвійна мотивація | Антиснайпер 2: Двойная мотивация | слідчий прокуратури |
| 2008 | ф | Донечка моя | Доченька моя | Євгеній Михайлович Курильський |
| 2008 | с | Адреналін | Адреналин | Майор УБОП |
| 2008 | ф | Як знайти ідеал | Как найти идеал | Михайло Юрійович |
| 2008 | с | За все дякую тобі 3 | За всё тебя благодарю 3 | Ігор Георгійович |
| 2008 | ф | Тривожна відпустка адвоката Ларіної | Тревожный отпуск адвоката Лариной | Станіслав Петрович Жихар |
| 2008 | с | Абонент тимчасово недоступний | Абонент временно недоступен | слідчий |
| 2008 | ф | Новорічна Сімейка | Новогодняя семейка | Іван Миколайович Ізвєков |
| 2009 | ф | Індійське кіно | Индийское кино | Леонід, батько Оксани |
| 2009 | с | Не самотні | Неодинокие | Іван Кошкін |
| 2010 | ф | Мисливці за караванами | Охотники за караванами | Петро Степанович, комбат |
| 2012 | ф | Матч | Матч | бургомістр Києва |
| 2013 | ф | Поводир, або квіти мають очі | кобзар Іван Кочерга | |
| 2014—2018 | с | Коли ми вдома | Григорій, пенсіонер | |
| 2015 | ф | Незламна | Михайло Юрійович, батько Людмили Павличенко | |
| 2015—2019 | с | Слуга народу | Юрій Іванович Чуйко, прем'єр-міністр України | |
| 2016 | с | Запитайте у осені | Спросите у осени | Валерій |
| 2016 | с | Центральна лікарня | Володимир Началов, головний лікар | |
| 2016 | с | Століття Якова | Яків Платонович Мех (літній) | |
| 2016 | ф | Слуга народу 2 | Юрій Іванович Чуйко, Екс-прем'єр міністр України | |
| 2017 | ф | Межа | Крулл, український мафіозі | |
| 2017 | ф | Правило бою | Скульський, кримінальний авторитет | |
| 2018 | с | Сувенір з Одеси | Вася Тищенко (у зрілому віці) | |
| 2018 | ф | Я, ти, він, вона | сусід | |
| 2019 | с | Захоплення | Захват | майор Василь Матяш, командир загону |
| 2019—2021 | с | Кріпосна | Крепостная | поміщик Петро Червінський |
| 2019 | с | Кровна помста | Кровная месть | Кирило |
| 2019—2021 | с | Папік | Дід, Олександр Миколайович Меркулов | |
| 2019 | ф | Передчуття | Петро Сологуб | |
| 2019 | с | Принцип насолоди | Артем Єфремов, начальник відділення поліції Одеси | |
| 2020 | с | Рідня | Віталій Леонтійович, чиновник з мерії | |
| 2021 | ф | Нереальний КОПець | Петро Бурундяк | |
| 2021 | ф | Пульс | Віталій Сорочан, тренер | |
| 2021 | мф | Гуллівер повертається | Генерал Блефуску (український дубляж) |
Телебачення ред.
- 2018 — «Ліга сміху» (член журі).
- 2021 — «Хто хоче стати мільйонером?» (ведучий).
Театральні ролі ред.
- 1980 — «За двома зайцями»[ru] Михайла Старицького; реж. Віктор Шулаков — Степан.
- «Автобус» С. Стратієва; реж. Тарас Криворученко — Чоловік.
- «Зойчина квартира» М. Булгакова; реж. Олександр Дзекун — Аметистов.
- «Войцек» Г. Бюхнер; реж. Тарас Криворученко — Лікар.
- «Ліфт» Г. Пінтера; реж. О. Катунін — Гас.
- 2000 — «Трагедія Гамлета, принца датського» за п'єсою «Гамлет» Вільяма Шекспіра; реж. Станіслав Мойсеєв — Клавдій.
- 2001 — «Стальна воля» Максима Курочкіна; реж. Дмитро Богомазов — Бадальський.
- 2013 — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта; реж. Андрій Білоус — Абель Знорко.
- 2020 — «Шинель» за повістю Миколи Гоголя; реж. Андрій Білоус — «а».
На виставі «Я, Феєрбах!» за Т. Дорстом був асистентом режисера.
Державні нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст. (10 вересня 2021) — за значний особистий внесок у розвиток кіномистецтва, вагомі творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Дня українського кіно.[3]
- Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[4].
- Заслужений артист України (18 серпня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України[5].
Нагороди й номінації ред.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| «Київська пектораль» | |||
| 2003 | Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану | Хоровод любові | Перемога |
| 2014 | Найкраще виконання чоловічої ролі | Загадкові варіації | Номінація |
| 2016 | Однорукий | Номінація | |
| Одеський міжнародний кінофестиваль | |||
| 2014 | «Золотий Дюк» за найкращу акторську роботу в національному конкурсі | Поводир | Перемога |
| «Телетріумф» | |||
| 2015 | Актор телевізійного фільму / серіалу | Коли ми вдома | Номінація |
| 2018 | Маестро | Перемога | |
| Міжнародний кінофестиваль у Ніцці (Франція) | |||
| 2021 | Найкраща чоловіча роль у фільмі іноземною мовою | Пульс | Номінація |
| Flathead Lake International Cinemafest (США) | |||
| 2020 | Найкраща чоловіча роль | Пульс | Номінація |
| Universe Multicultural Film Festival (США) | |||
| 2015 | Гран-прі за найкращу чоловічу роль | Поводир | Перемога[6] |
| Театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» | |||
| 2016 | Найкраща чоловіча роль | Однорукий | Перемога |
| Фестиваль «Слов'янські зустрічі» у Чернігові | |||
| 2004 | Найкраща чоловіча роль | Гедда Габлер | Перемога |
| «Телезірка» | |||
| 2015 | Актори, що нас дивували | Коли ми вдома | Друге місце |
Громадська позиція ред.
У червні 2018 року записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[7].
Війна з Росією ред.
Після початку російсько-української війни лишився у Києві і став помічником місцевої тероборони.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (12 липня 2021). Новий сезон Молодого театру: Вітовська зіграє перукарку, а Ребрик — безсмертну артистку (ua) . «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2021 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ About Universe Multicultural Film Festival 2015. [1]. Universe Multicultural Film Festival. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 вересня 2021. (англ.)
- ↑ Мусимо єдиним фронтом вимагати від РФ звільнити Сенцова — актор Боклан [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] // ТСН, 04.06.2018
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Боклан Станіслав Володимирович |
- Боклан Станіслав Володимирович на сайті IMDb (англ.)
- Боклан Станіслав Володимирович [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті Kinopoisk
- Кіно-театр [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Боклан Станіслав Володимирович [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київський академічний Молодий театр
- Станіслав Боклан: Біографія, особисте життя та найкращі фільми (відео) [Архівовано 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (лютий 2018) |