Боклан Станіслав Володимирович
Станісла́в Володи́мирович Бокла́н (нар. 12 січня 1960, Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український актор театру та кіно. Заслужений артист України (2006), Народний артист України (2016). Старший брат актора Миколи Боклана.
Станіслав Володимирович Боклан | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Станіслав Володимирович Баклан | |||
Народився | 12 січня 1960 (65 років) ![]() Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1984) ![]() | |||
Роки діяльності | 1984 — тепер. час | |||
IMDb | ID 4875999 | |||
Нагороди та премії | ||||
![]() ![]() ![]() | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
![]() | ||||
Життєпис
ред.Народився 12 січня 1960 року у селі Брусилів на Житомирщині.
У 1984 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, (курс Б. Ставицького).
Після інституту працював у Донецькому обласному драматичному театрі (Маріуполь). Деякий час викладав в Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Найяскравіші ролі актора того часу:
- К. Маньє «Шукайте жінку» (Блез);
- С. Мрожек «Танго» (Артур);
- Ж. Соважон «Чао» (Венсан);
- А. Чехов «Чайка» (Треплев).
З 1994 по 2020 рік був актором Київського Молодого театру[2]. У 2018 році був членом журі «Ліги сміху».
Фільмографія
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1992—2005 | с | Тарас Шевченко. Заповіт | Генерал Дульбет | |
1994 | с | Американський блюз | Американский блюз | Thug #4 |
1995 | ф | Страчені світанки | Михайло | |
1995 | ф | Репортаж | Репортаж | |
1995 | ф | Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені | вояк УПА | |
2000 | ф | Нескорений | козак | |
2001 | с | Провінціальний роман | Микола Миколайович Миколаєнко | |
2001 | с | Слід перевертня | След оборотня | Сева Круглов |
2002 | с | Лялька | Кукла | Джарданов Август, майор |
2002 | с | Право на захист | Право на защиту | слідчий |
2004 | с | Небо у горошок | Небо в горошек | архітектор |
2004 | с | П'ять зірок | Пять звезд | |
2005 | ф | Братство | Братство | Генерал Дульбет |
2005—2006 | с | Сестри по крові | Сестры по крови | Петров, слідчий |
2006 | с | П'ять хвилин до метро | Пять минут до метро | Павло, суперник Лещинського |
2006 | тф | Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза! | ||
2007 | тф | Зоряні канікули | Звёздные каникулы | батько Маші і Гоші |
2007 | с | Дев'ять життів Нестора Махна | Девять жизней Нестора Махно | Антонов-Овсієнко |
2007 | ф | Рік золотої рибки | Год золотой рыбки | Вельянович |
2007 | с | Серцю не накажеш | Сердцу не прикажешь | Антон, батько Андрія |
2008 | ф | Здивуй мене | Удиви меня | |
2008—2009 | с | Зачароване кохання | Колдовская любовь | начальник міліції |
2008 | тф | Антиснайпер | Антиснайпер | слідчий прокуратури |
2008 | тф | Антиснайпер 2: Подвійна мотивація | Антиснайпер 2: Двойная мотивация | слідчий прокуратури |
2008 | ф | Донечка моя | Доченька моя | Євгеній Михайлович Курильський |
2008 | с | Адреналін | Адреналин | Майор УБОП |
2008 | ф | Як знайти ідеал | Как найти идеал | Михайло Юрійович |
2008 | с | За все дякую тобі 3 | За всё тебя благодарю 3 | Ігор Георгійович |
2008 | ф | Тривожна відпустка адвоката Ларіної | Тревожный отпуск адвоката Лариной | Станіслав Петрович Жихар |
2008 | с | Абонент тимчасово недоступний | Абонент временно недоступен | слідчий |
2008 | ф | Новорічна Сімейка | Новогодняя семейка | Іван Миколайович Ізвєков |
2009 | ф | Індійське кіно | Индийское кино | Леонід, батько Оксани |
2009 | с | Не самотні | Неодинокие | Іван Кошкін |
2010 | ф | Мисливці за караванами | Охотники за караванами | Петро Степанович, комбат |
2012 | ф | Матч | Матч | бургомістр Києва |
2013 | ф | Поводир, або квіти мають очі | кобзар Іван Кочерга | |
2014—2018 | с | Коли ми вдома | Григорій, пенсіонер | |
2015 | ф | Незламна | Михайло Юрійович, батько Людмили Павличенко | |
2015—2019 | с | Слуга народу | Юрій Іванович Чуйко, прем'єр-міністр України | |
2016 | с | Запитайте у осені | Спросите у осени | Валерій |
2016 | с | Центральна лікарня | Володимир Началов, головний лікар | |
2016 | с | Століття Якова | Яків Платонович Мех (літній) | |
2016 | ф | Слуга народу 2 | Юрій Іванович Чуйко, Екс-прем'єр міністр України | |
2017 | ф | Межа | Крулл, український мафіозі | |
2017 | ф | Правило бою | Скульський, кримінальний авторитет | |
2018 | с | Сувенір з Одеси | Вася Тищенко (у зрілому віці) | |
2018 | ф | Я, ти, він, вона | сусід | |
2019 | с | Захоплення | Захват | майор Василь Матяш, командир загону |
2019—2021 | с | Кріпосна | Крепостная | поміщик Петро Червінський |
2019 | с | Кровна помста | Кровная месть | Кирило |
2019—2021 | с | Папік | Дід, Олександр Миколайович Меркулов | |
2019 | ф | Передчуття | Петро Сологуб | |
2019 | с | Принцип насолоди | Артем Єфремов, начальник відділення поліції Одеси | |
2020 | с | Рідня | Віталій Леонтійович, чиновник з мерії | |
2021 | ф | Нереальний КОПець | Петро Бурундяк | |
2021 | ф | Пульс | Віталій Сорочан, тренер | |
2021 | мф | Гуллівер повертається | Генерал Блефуску (український дубляж) | |
2024 | ф | Крашанка | Іван Забіяка, батько, залізничник на пенсії | |
2024 | ф | Потяг у 31 грудня | провідник Микола Іванович |
Телебачення
ред.- 2018 — «Ліга сміху» (член журі).
- 2021 та 2024 — «Хто хоче стати мільйонером?» (ведучий).
Театральні ролі
ред.- 1980 — «За двома зайцями»[ru] Михайла Старицького; реж. Віктор Шулаков — Степан
- «Автобус» С. Стратієва; реж. Тарас Криворученко — Чоловік
- «Зойчина квартира» Михайла Булгакова; реж. Олександр Дзекун — Аметистов
- «Войцек» за п'єсою Георга Бюхнера; реж. Тарас Криворученко — Лікар
- «Ліфт» Гарольда Пінтера; реж. О. Катунін — Гас
- 2000 — «Трагедія Гамлета, принца датського» за п'єсою «Гамлет» Вільяма Шекспіра; реж. Станіслав Мойсеєв — Клавдій
- 2001 — «Стальова воля» Максима Курочкіна; реж. Дмитро Богомазов — Бадальський
- 2003 — «Дядя Ваня» Антона Чехова; реж. Станіслав Мойсеєв — Астров
- 2007 — «Четверта сестра» Януша Гловацького; реж. Станіслав Мойсеєв — Генерал
- 2013 — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта; реж. Андрій Білоус — Абель Знорко
- 2015 — «Однорукий» за п'єсою «Руковтинання в Спокані» Мартіна Мак-Дони; реж. Андрій Білоус — Кармайкл
- 2017 — «Серпень: Графство Осейдж» Трейсі Леттса; реж. Станіслав Жирков — Беверлі Вестон
- 2020 — «Шинель» за повістю Миколи Гоголя; реж. Андрій Білоус — «А»
- 2024 — «Поромник» за п'єсою Джеза Баттерворта; реж. Кирило Кашліков — Малдун, родом із Деррі (Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки)
На виставі «Я, Феєрбах!» за Т. Дорстом був асистентом режисера.
Державні нагороди
ред.- Орден «За заслуги» III ст. (10 вересня 2021) — за значний особистий внесок у розвиток кіномистецтва, вагомі творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Дня українського кіно.[3]
- Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[4].
- Заслужений артист України (18 серпня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України[5].
Нагороди й номінації
ред.Рік | Категорія | Фільм | Результат |
---|---|---|---|
«Київська пектораль» | |||
2003 | Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану | Хоровод любові | Перемога |
2014 | Найкраще виконання чоловічої ролі | Загадкові варіації | Номінація |
2016 | Однорукий | Номінація | |
Одеський міжнародний кінофестиваль | |||
2014 | «Золотий Дюк» за найкращу акторську роботу в національному конкурсі | Поводир | Перемога |
«Телетріумф» | |||
2015 | Актор телевізійного фільму / серіалу | Коли ми вдома | Номінація |
2018 | Маестро | Перемога | |
Міжнародний кінофестиваль у Ніцці (Франція) | |||
2021 | Найкраща чоловіча роль у фільмі іноземною мовою | Пульс | Номінація |
Flathead Lake International Cinemafest (США) | |||
2020 | Найкраща чоловіча роль | Пульс | Номінація |
Universe Multicultural Film Festival (США) | |||
2015 | Гран-прі за найкращу чоловічу роль | Поводир | Перемога[6] |
Театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» | |||
2016 | Найкраща чоловіча роль | Однорукий | Перемога |
Фестиваль «Слов'янські зустрічі» у Чернігові | |||
2004 | Найкраща чоловіча роль | Гедда Габлер | Перемога |
«Телезірка» | |||
2015 | Актори, що нас дивували | Коли ми вдома | Друге місце |
Примітки
ред.- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (12 липня 2021). Новий сезон Молодого театру: Вітовська зіграє перукарку, а Ребрик — безсмертну артистку (ua) . «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 10 вересня 2021 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
- ↑ About Universe Multicultural Film Festival 2015. Newsarama. Universe Multicultural Film Festival. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 вересня 2021. (англ.)
Посилання
ред.- Боклан Станіслав Володимирович на сайті IMDb (англ.)
- Боклан Станіслав Володимирович [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті Kinopoisk
- Кіно-театр [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Боклан Станіслав Володимирович [Архівовано 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Київський академічний Молодий театр
- Станіслав Боклан: Біографія, особисте життя та найкращі фільми (відео) [Архівовано 24 квітня 2019 у Wayback Machine.]