Вікіпедія

Список безпілотних літальних апаратів України

стаття-список у проєкті Вікімедіа

БпЛА українського виробництва ред.

Сучасні українські розробки ред.

  PD-2
PD-2 — український багатоцільовий БпЛА виробництва Ukrspecsystems, розроблений у 2020 році.

Призначений для здійснення повітряної розвідки та бойового застосування як носій бомбового навантаження з бойовою частиною вагою до 3 кг. Може злітати зі злітної смуги, також може оснащуватися модулями системи вертикального зльоту та посадки, що робить його апаратом вертикального злету та приземлення (англ. VTOL — Vertical Take-Off and Landing). У 2020 році компанія «Ukrspecsystems» розробила безпілотник PD-2, який є глибокою модернізацією PD-1 зі збільшенням корисного навантаження, дальності зв'язку та іншими вдосконаленнями[1]. БПЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  Raybird 3
Raybird-3 (ACS-3) — український безпілотний авіаційний комплекс класу «малий тактичний» для різних довготривалих місій та пошуково-рятувальних операцій (ведення аерофотозйомки та відеоспостереження вдень та вночі об’єктів земної та водної поверхні). Створений компанією АВК «Скаетон». З 2016 року допущений до експлуатації в Збройних силах України[2][3].

БПЛА активно використовується під час Російського вторгнення в Україну.

  RAM II UAV
RAM II UAV — український дрон-камікадзе. Презентація першої моделі RAM UAV відбулась у лютому 2018 року на виставці в Абу-Дабі, згодом була дороблена та представлена, як друга версія RAM II UAV[4][5].

Створений на базі корпусу БпЛА «Лелека-100» компанії DEVIRO[6]. Система призначена для нанесення точних ефективних ударів по ворожих силах та мінімізації супутнього збитку при використанні в міській місцевості[7]. Запуск комплексу здійснюється з мобільної катапульти. 10 жовтня 2022 року на тлі масованого ракетного обстрілу російськими загарбниками Фонд Сергія Притули і Сергій Стерненко оголосили про збір коштів на закупівлю безпілотників RAM II UAV для ЗСУ[8]. 10 січня 2023 року були представлені безпілотники зі здатністю польоту до 30 км[9][10]. Дрон застосовувався ЦСО «А» СБУ[11].

  SHARK
SHARK — розвідувальний безпілотний комплекс, створений компанією Ukrspecsystems для спостереження та коригування вогню, розроблений у 2022 році.

Компанія Ukrspecsystems почала працювати над БпЛА «Шарк» в умовах повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, а льотні випробування стартували менш ніж за пів року[12]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  SkyKnight 2
SkyKnight 2 — український ударний безпілотник, що може використовуватися для ураження цілей методом самознищення або методом скидання корисного навантаження на ціль. Дрон опціонально обладнаний модулем mesh-мережі та спеціалізованим польотним ядром з модулем АІ, який має протидіяти російським комплексам придушення БпЛА[13].
  Spectator
БпАК-МП-1 «Spectator» — український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для розвідки, розроблений у 2015 році.

Розроблений і вироблений ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова. БпАК складається з наземної станції керування і трьох безпілотних літальних апаратів. Прийнятий на озброєння ЗСУ у 2019 році[14][15][16][17]. У червні 2020 року Збройні сили України отримали перший модернізований безпілотник «Spectator-M1»[18]. У 20-х числах травня 2022 року українські військові 45 ОАБр показали, як виявили та знищили кілька одиниць ворожої техніки на території Пологівського олійноекстраційного заводу в Пологах (Запорізька область), використовуючи безпілотник «Spectator» і 2С7 «Піон»[19]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  QBOND888
QBOND888— український БпЛА для аеророзвідки, забезпечує можливість коригування артилерійського вогню, виробництва Ukrspecsystems, представлений у 2022 році[20][21].

У грудні 2022 стало відомо про волонтерський збір коштів на дані БПЛА[22].

  UJ-22 AIRBORNE
UJ-22 Airborne — багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс виробництва українського підприємства «УкрДжет», вперше представлений на виставці «Зброя та безпека 2021».

Здатний нести некеровані авіаційні бомби (82-мм міни) для ураження живої сили, бронетехніки та наземних об'єктів[23]. 28 лютого 2023 було повідомлено про знайдений безпілотник поблизу селища Губастово (неподалік міста Коломна) у Московській області за 460 км від кордону з Україною в якому впізнали український UJ-22 Airborne[24]. Місце падіння літального апарату знаходиться на відстані близько 100 км від Москви[25][26]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  UJ-23 TOPAZ
UJ-23 TOPAZ — багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс, вперше представлений на виставці «Зброя та безпека 2021»[27].

Реактивний БпЛА, що входить до складу комплексу, здатний виконувати польоти в будь-яку пору року, вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах, в умовах активного використання противником засобів радіоелектронної боротьби[28][29]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  АСУ-1 «Валькірія»
АСУ-1 «Валькірія»— безпілотний авіаційний комплекс для забезпечення моніторингу, повітряної розвідки, відеоспостереження та корегування артилерійського вогню вдень та вночі, розроблений у 2015 році.

Передавався до Збройних Сил України та Національної гвардії як волонтерська допомога з 2015 року. Пройшов відомчі визначальні випробування у Збройних Силах України і 2017 року був допущений до експлуатації на особливий період[30]. У грудні 2017 року БпЛА придбано 354-м навчальним механізованим полком 169-го навчального центру. Благодійний фонд Сергія Притули фінансував виробництво комплексів. За даними фонду, два комплекси пішли у 140 окремий розвідувальний батальйон, один у 79 окрему десантно-штурмову бригаду. До кінця 2022 року фонд планував надати 50 одиниць комплексу до ЗСУ[31]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  «Бобер»
«Бобер» — український дрон-камікадзе, вперше помічений у 2023 році.

30 липня 2023 року волонтер Сергій Притула показав вітчизняні дрони-камікадзе «Бобер», що неодноразово були помічені при атаках на Москву, в ході російського вторгнення в Україну[32].

  БпАК «Гор»
БпАК «Гор»— розвідувальний БпЛА створений український стартап Airlogix. БпЛА розробили вже після повномасштабного вторгнення[33][34].

Призначений для розвідки й коригування артилерії на висотах до 3500 м, радіус дії — 40 км. Коштує комплекс з трьома літаками і наземною станцією $250 000. Виготовлено вже 28 комплексів, основними користувачами яких є сухопутні війська ЗСУ. Відомо про використання БпЛА під час російського вторгнення в Україну.

  БпАК «Сич»
БпАК «Сич» здатен проводити розвідку в глибокому тилу окупантів, долаючи відстань до 200 кілометрів і забезпечуючи при цьому якісну фотозйомку[35][36].

Відомо про використання БпЛА під час російського вторгнення в Україну.

  Лелека-100
Лелека-100 — український безпілотний літальний апарат, призначений для ведення розвідки, розроблений у 2017 році.

Створений українською компанією DeViRo[37]. Прийнятий на озброєння Збройних Сил України в травні 2021 року. В лютому 2017 року комплекс проходив випробування на полігоні в Чернігівській області[38]. Станом на 2018 рік перебував на дослідній експлуатації у Збройних Силах України. Разом з БпАК А1-СМ «Фурія» та БпАК PD-1 був показаний на військовому параді на честь дня Незалежності України в 2018 році[39].

На початку жовтня 2018 року було проведено спільне тренування екіпажів вертольотів та наземних підрозділів. Український БпЛА «Лелека» грав роль російського «Орлана», вертолітники полювали на нього. Тренування показало готовність підрозділів армійської авіації збивати ворожі БпЛА в місцях, де застосування ракет протиповітряної оборони буде недоцільним[40]. А вже 13 жовтня 2018 року в небі над Лисичанськом був виявлений російський БПЛА «Орлан-10». Для його знищення був залучений вертоліт Мі-24. Поставлене завдання було успішно виконане, уламки ворожого безпілотника впали в районі смт. Борівське[41].

У березні 2022 року з допомогою комплексу був знищений російський зенітний комплекс «Бук»[42]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

У листопаді 2023 року стало відомо про появу версії Leleka LR зі збільшеним радіусом дії до 90 км та покращеною стійкістю до РЕБ. Дрон має виготовлятись українсько-чеською компанією UAC на території Європейського Союзу[43].

  «Рубака»
«Рубака» — український дрон-камікадзе, вперше помічений у 2023 році.

1 серпня 2023 року у відкритому доступі з’явились зображення, які вказують – в Україні почалось виробництво дронів-камікадзе під назвою «Рубака», котрі через їх особливості можна назвати аналогом Shahed-136[44].

  СКІФ
СКІФ — український безпілотний літальний апарат типу «літаюче крило», сконструйований для аерофотозйомки, розроблений компанією Culver Aviation[45]. Запущений у серійне виробництво у 2021 році.

Перший прототип БпЛА «Скіф» був створений у 2016 році як цивільна версія розвідувального безпілотника Patriot, який розробило науково-виробниче підприємство ITEC (назва компанії Culver Aviation до отримання інвестицій від холдингу TECHIIA)[46][47]. Для виконання комерційних завдань безпілотник Patriot було адаптовано: при збереженні корпусу, двигуна та батареї, було прибрано тепловізор та замінено відеокамеру камерою для повнокадрового картографування[46]. БпЛА «Скіф», запущений у серійне виробництво у 2021 році, є восьмим поколінням літака з моменту його створення[48][49].

У серпні 2022 року стало відомо про закупівлю 80 БпЛА «Скіф» для Армії дронів[50][51]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  «Фурія»
БпАК А1-СМ «Фурія» — український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».

З 2014 року, безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[52] З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань. Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  E-300 Enterprise
E-300 Enterprise — український великогабаритний дрон-камікадзе великої дальності, вироблений українською, в минулому, агропромисловою компанією AeroDrone. Дрон здатний нести до 300 кг корисного навантаження та долати відстань до 3100 км

2 квітня 2024 року у 5:45, за московським часом, було атаковано підприємство по виробництву дронів Герань-2 в місті Єлабуга, Татарстан (Росія), зважаючи на відстань яку подолав БпЛА можна припустити що було застосовано саме безпілотник цього типу.

  •  
    PD-2
  •  
    SHARK
  •  
    БпАК-МП-1 «Spectator»
  •  
    АСУ-1 «Валькірія»
  •  
    Лелека-100
  •  
    UJ-22 AIRBORNE
  •  
    RAM II UAV

Перспективні українські розробки ред.

  «Горлиця-2»
«Горлиця-2» — проєкт українського БпЛА від ДП «АНТОНОВ».

В 2019—2020 роках почалося виробництво оснастки для виготовлення композитного інтегрованого фюзеляжу з метою забезпечення можливості переходу до реалізації ударного варіанту проєкту «Горлиця-2», складання демонстратору БпЛА[53]. Станом на травень 2021 року державне підприємство «Антонов» у ініціативному порядку працювало над створенням оперативно-тактичний БпЛА «Горлиця-2»[54].

  Сокіл-300
Сокіл-300— проєкт українського ударного БпЛА, що розробляється Державним Київським конструкторським бюро «Луч» (ДП ДержККБ «Луч»)[55].

Публічна демонстрація макету відбулась 6 листопада 2020 року[56].

  •  
    Сокіл-300

Минулі українські розробки ред.

  PD-1
PD-1 — український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для здійснення повітряної розвідки та контролю над переміщенням супротивника, розроблений у 2014 році.

Розробкою та випуском займається Всеукраїнський центр волонтерів «Народний проект» та Ukrspecsystems. У 2014 році БпЛА PD-1 пройшов фазу тестової експлуатації та через деякий час був відправлений у зону бойових дій[57]. 2018 року безпілотник був представлений на військовому параді до Дня незалежності[58].

  RAM UAV
RAM UAV — дрон-камікадзе, презентація якого відбулась у лютому 2018 року на виставці в Абу-Дабі. Розроблений ТОВ «Компанія оборонних і радіоелектронних технологій» (КОРТ). Основне призначення — виявлення та ураження наземних (надводних) броньованих цілей та систем протиповітряної оборони. Був вдосконалений на представлений вже як RAM II UAV[5][59].
  «Горлиця»
АН-БК-1 «Горлиця»— розроблюваний багатофункціональний безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ведення повітряної розвідки вдень та вночі; ураження цілей бортовим озброєнням.

Розроблявся ДП «Антонов» у кооперації з провідними підприємствами України[60]. 29 серпня 2016 року була представлена аеродинамічно подібна літаюча модель БпЛА комплексу. Перший політ літальний апарат здійснив 8 листопада 2017 року з аеродрому «Антонов» у місті Гостомель[61].

  Сокіл-2
Сокіл-2 — український безпілотний розвідувальний літальний апарат, БпЛА, розроблений Державним Київським конструкторським бюро «Луч» (ДП ДержККБ «Луч»). Вперше представлений на міжнародній виставці озброєнь і військової техніки IDEX-2011.
  •  
    PD-1
  •  
    АН-БК-1 «Горлиця»

БпЛА іноземного виробництва в Україні ред.

БпЛА іноземного виробництва ред.

  Bayraktar TB2
«Bayraktar TB2» — турецький ударний оперативно-тактичний середньовисотний БпЛА з великою тривалістю польоту, здатний виконувати дистанційно керовані або автономні польоти, розроблений у 2014 році.

У 2018 році Україна закупила перші 6 апаратів у Туреччини. 26 жовтня 2021 року ЗМІ повідомили про перше бойове використання дрона Україною. Він знищив одиницю ворожої артилерії, яка обстріляла село Гранітне[62]. На початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Україна мала близько 20-и «Байрактарів», готових виконувати бойові завдання. Згодом компанія «Baykar Tech» погодилася відправити додаткові. Більшість аналітиків сумнівалися в їх успішному застосуванні, вважаючи, що апарати швидко зіб'ють російська ППО. Проте практика показала навпаки високу ефективність і стійкість «Байрактарів», що пояснюється їхніми цілями: колони техніки, розташовані на відкритій місцевості[63]. Повітряні сили України 28 лютого підтвердили 2 удари по російських цілях з «Байрактарів»[64]: безпілотники знищили колону російської техніки на Херсонщині[65] та ЗРК «Бук» біля Малина[66]. 2 березня 2022 року за допомогою «Байрактарів» вдалося знищити близько 180 одиниць російської техніки поблизу с. Пустовійтівка та с. Бишкінь Сумської області[67]. Завдяки атаці «Байрактара» українські військові змогли захопити й дослідити самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь»[68]. 12 березня «Байрактар» знищив російську реактивну систему залпового вогню «Ураган»[69]. Ці безпілотники знищили один зі штабів 35-ї армії РФ, кілька засобів РЕБ та штабів меншого рівня[70]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  Warmate
Warmate — дрон-камікадзе розробки польської компанії WB Electronics, вперше представлений у 2014 році[71].

БпЛА Warmate перебували на озброєнні українських військових під час відбиття російського вторгнення 2022 року. Так, наприклад, 22 липня 2022 року із застосуванням дронів-камікадзе Warmate Збройні сили України знищили техніку та завдали удару по наметовому містечку ворога в Енергодарі, біля Запорізької АЕС. За результатами роботи спостерігали з іншого безпілотника[72]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну.

  Switchblade
Switchblade — тактичний ударний безпілотний авіаційний комплекс розробки американської компанії AeroVironment, призначений для ураження противника методом самознищення, вперше представлений у 2011 році.

Switchblade розробляли на замовлення Командування спеціальних операцій Повітряних сил США до того, як армія США також прийняла його на озброєння. Існують два варіанти що відрізняються максимальною відстанню ураження та типом боєголовки: Switchblade 300 і Switchblade 600. 6 травня 2022 року Збройні сили України вперше застосували Switchblade 300 проти ворога. 53-тя окрема механізована бригада продемонструвала відео обстрілу ворожих позицій. Російські ЗМІ продемонстрували фотографії рештки дрона, який вибухнув[73]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну[74][75][76].

  EOS C VTOL
EOS C VTOL — естонський безпілотний літальний апарат, призначений для ведення розвідки.

Створений естонською компанією Threod Systems. Це високопродуктивний електричний БпЛА вертикального зльоту та посадки з найкращими у своєму класі льотними характеристиками та безліччю унікальних функцій[77]. БпЛА активно використовується під час російського вторгнення в Україну[78][79][80].

  •  
    Bayraktar TB2
  •  
    Warmate
  •  
    Switchblade 300

Розробки часів радянської окупації, отримані у спадок Збройними силами України ред.

  Ту-141
Ту-141 «Стриж» — радянський розвідувальний безпілотний літальний апарат з турбореактивним двигуном, розроблений у 1974 році.

Вперше застосований у війні на сході України, в районі проведення АТО в 2014—2015 роках[81][82]. 5 грудня 2022 року на російській військовій базі Енгельс було пошкоджено два стратегічних бомбардувальники Ту-95. За версією Defense Express і Politico удару міг завдати модифікований український БпЛА «Стриж»[83][84]. 6 лютого 2023 року Ту-141 з встановленою бойовою частиною у вигляді пристосованої авіаційної бомби ОФАБ-100-120 впав неподалік міста Калуга. За повідомленнями місцевих ЗМІ літальний апарат начебто впав після того, як зачепився за гілки дерев[85].

  Ту-143
Ту-143 «Рейс» — радянський розвідувальний безпілотний літальний апарат з турбореактивним двигуном, розроблений у 1970 році.

Вперше застосований у війні на сході України, 5 квітня 2014 року розпочалася розконсервація і перше бойове розгортання безпілотних комплексів Ту-143, 10 квітня були виконані навчальні польоти даних БпЛА[86][87]. Починаючи з літа того ж року задокументовані перші бойові втрати[88][89][90][91].

  •  
    Ту-141 «Стриж»
  •  
    Ту-141 «Рейс»

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Люксіков Михайло (2 грудня 2020). Вітчизняний БПЛА PD-2 готується до експлуатації в ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  2. ↑ Вірун Б. М. Ефективність використання безпілотних авіаційних систем при виконанні пошуково-рятувальних операцій : Дипл. робота / Пронь С. В.. — К. : Національний авіаційний університет, 2020. — С. 82. — 101 с.
  3. ↑ Бережний А.О. Методи та інформаційна технологія автоматизованого планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для підвищення ефективності пошуку об’єктів : Дисертація ... канд. тех. наук / Тристан А.В.. — Х. : Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, 2020. — С. 179. — 192 с.
  4. ↑ «Уникальность беспилотника RAM II: Один дрон – одна цель, россиянам тяжело с ним бороться», - разработчик украинского дрона RAM II Вадим Кодачигов. BuildingTECH НОВОСТИ (англ.). Процитовано 22 червня 2023.
  5. ↑ а б Ударні БПЛА України | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  6. ↑ RAM UAV Loitering Munition | RAM UAV. ramuav.com (англ.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  7. ↑ Безпілотна система RAM II UAS. www.spetstechnoexport.com (укр.). Процитовано 11 жовтня 2022.
  8. ↑ «Ви розлютили українців»: Притула та Стерненко оголосили збір на українські дрони-камікадзе
  9. ↑ Збір на помсту: буде бавовна! (укр.), процитовано 11 січня 2023
  10. ↑ Україна буде бити дронами на 800 км. Росіяни заплутались у брехні про «взяття» Соледара (укр.), процитовано 11 січня 2023
  11. ↑ Гарно? Так! (укр.), процитовано 28 березня 2023
  12. ↑ SHARK UAV - новий безпілотник компанії Ukrspecsystems | Горді нарешті офіційно презентувати наш новий безпілотник – #ШАРК Ми почали працювати над ним вже після 24 лютого, в умовах повномасштабного втогнення... | By Ukrspecsystems | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 жовтня 2022.
  13. ↑ БПЛА SkyKnight 2: «небесний лицар», який будь-що долетить до цілі. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
  14. ↑ На полігоні пройшли випробування вітчизняного безпілотника "Spectator". Military Navigator. 24.01.2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  15. ↑ Сергій ВОРОНКОВ (14 січня 2016). Розвідник Spectator. Народна Армія. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 25 січня 2016.
  16. ↑ “Укроборонпром” готовий повністю закрити потреби ЗСУ в мінібезпілотниках. Укроборонпром. 04 січня 2017. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
  17. ↑ “Укроборонпром” готовий повністю закрити потреби ЗСУ в мінібезпілотниках. Укроборонпром. 04 січня 2017. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
  18. ↑ ЗСУ отримали перший модернізований безпілотник SPECTATOR-M1. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  19. ↑ Артилеристи знищили паливозаправник окупантів та показали як працює БПАК Spectator. Мілітарний. 22 травня 2022.
  20. ↑ Безпілотний комплекс QBOND888. QUADRO.ua — дистриб’ютор промислових рішень DJI, Autel, BLUETTI. 1 грудня 2022. Процитовано 2 серпня 2023.
  21. ↑ QUADRO.ua представила власний безпілотник для розвідки та коригування артилерійського вогню!. LIGA (укр.). 23 листопада 2022. Процитовано 2 серпня 2023.
  22. ↑ Давайте зберемо 3 687 000 гривень на три БПЛА QBOND888. DOU (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  23. ↑ Компанія «УКРДЖЕТ» показала свій ударний БПЛА UJ-22 Airborne. mil.in.ua. 16.06.2021.
  24. ↑ Ще один БПЛА трохи не дотягнув до Москви: 90 км до Кремля та 460 км від кордону України. defence-ua.com. 28.02.2022.
  25. ↑ Joseph Trevithick (28 лютого 2023). Ukrainian Drone Gets Within 70 Miles Of Moscow. The War Zone. The Drive.
  26. ↑ З'явилися подробиці про БПЛА, які атакували Москву. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  27. ↑ ЗБ2021: Три безпілотники від компанії UKRJET. 20 червня 2021. Процитовано 2 серпня 2023.
  28. ↑ Ukrjet | Укрджет. ukrjet.ua. Процитовано 2 серпня 2023.
  29. ↑ Lithuanians Found a Way to Use Ukrainian 'Topaz' UAVs as 'Killer Drones' and Bring Them to the Ukrainian Army | Defense Express. en.defence-ua.com (англ.). Процитовано 2 серпня 2023.
  30. ↑ Наказ Міністра оборони України від 05.12.2017 року № 641 «Про допуск до експлуатації в Збройних Силах України безпілотного авіаційного комплексу ASU-1 „Валькірія“»
  31. ↑ https://espreso.tv/fond-prituli-planue-postaviti-50-droniv-armii-dlya-tsogo-na-auktsioni-prodadut-10-kartin-suchasnikh-mittsiv. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  32. ↑ Волонтер Сергій Притула показав дрони-камікадзе "Бобер". Мілітарний (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  33. ↑ DocSend - Simple, intelligent, modern content sending. DocSend (англ.). Процитовано 2 серпня 2023.
  34. ↑ Український стартап Airlogix створив розвідувальний БпЛА «Гор» для сухопутних військ. Комплексами вже користуються ЗСУ. dev.ua (ru-UA) . Процитовано 2 серпня 2023.
  35. ↑ В Україні розробили БПЛА стратегічної розвідки "Сич". Мілітарний (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  36. ↑ Розвідники отримали український безпілотний комплекс «Сич». Мілітарний (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  37. ↑ Безпілотний авіаційний комплекс DeViRo 'Лелека-100'. Архів оригіналу за 22 липня 2018.
  38. ↑ Сергей Кулеш (7 лютого 2018). Вооруженные Силы Украины начали испытания нового отечественного беспилотника «Лелека-100» [видео]. ITC.ua. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 16 жовтня 2018.
  39. ↑ НА ПАРАДІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПОКАЖУТЬ УКРАЇНСЬКІ БЕЗПІЛОТНІ АВІАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ «ЛЕЛЕКА-100», А1-СМ «ФУРІЯ» ТА PD-1. Defense Express. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  40. ↑ Відбулося спільне тренування екіпажів вертольотів та наземних підрозділів зенітних ракетних військ ООС у протидії безпілотним літальним апаратам. Народна армія. 8 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  41. ↑ Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
  42. ↑ Аеророзвідка виявила ЗРК “БУК” росіян, який потім знищили. Мілітарний. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  43. ↑ В Україні представили новий безпілотник Leleka LR. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 14 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
  44. ↑ Україна почала виготовляти дрони-камікадзе "РУБАКА" на дальність до 500 км | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 2 серпня 2023.
  45. ↑ Серйозним апаратам — серйозні випробування: як ми тестуємо наші безпілотники SKIF. culver.aero. 15.07.2022. Процитовано 28 грудня 2022.
  46. ↑ а б Український безпілотник SKIF допомагає збільшувати врожай та оцінювати наслідки російської агресії. Ось його історія. ITC.ua. 07.07.2022. Процитовано 28 грудня 2022.
  47. ↑ Як український безпілотник SKIF допомагає оцінити наслідки руйнувань, проектувати будинки та знаходити хвороби врожаю. ITC.ua. 21.07.2022. Процитовано 28 грудня 2022.
  48. ↑ Український дрон SKIF допомагає оцінити збитки після вторгнення РФ: як він працює. ФОКУС (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 28 грудня 2022.
  49. ↑ Бровінська, Марія (5 травня 2022). Агродрони SKIF раніше обстежували поля аграріїв, тепер допомагають ЗСУ нищити окупантів. Їх розробник відкрив школу операторів дронів. dev.ua (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
  50. ↑ Панасовський, Максим. 20 FlyEye, 78 DJI Matrice 300 RTK, 80 SKIF та 254 DJI Mavic 3 – проєкт «Армія дронів» купив 472 безпілотники для Збройних Сил України. gagadget.com (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
  51. ↑ These are the drones you’re looking for: Долучайтеся до Марка Гемілла та «Армії дронів»!. u24.gov.ua (англ.). Процитовано 28 грудня 2022.
  52. ↑ «Атлон Авіа» - A1-CM Фурія — сайт розробника
  53. ↑ Українські важкі ударні безпілотні комплекси: між «Соколом» та «Горлицею». Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  54. ↑ Люксіков Михайло (13 травня 2021). «Антонов» у ініціативному порядку створює БПЛА «Горлиця-2». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  55. ↑ КБ «ЛУЧ» 6 листопада представить БПЛА «Сокіл-300»
  56. ↑ Люксіков Михайло (20 липня 2021). Міноборони поки не фінансує розробку БПЛА «Сокіл-300» – Коростельов. Український мілітарний портал.
  57. ↑ Волонтери передали підрозділу аеророзвідки два БПЛА PD-1. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 4 травня 2023.
  58. ↑ Олег. НА ПАРАДІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПОКАЖУТЬ УКРАЇНСЬКІ БЕЗПІЛОТНІ АВІАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ «ЛЕЛЕКА-100», А1-СМ «ФУРІЯ» ТА PD-1. defence-ua.com (uk-ua) . Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
  59. ↑ RAM UAV — ПОЛІТ НА УРАЖЕННЯ
  60. ↑ БПАК Антонов АН-БК-1 «Горлиця». Ukrainian Military Pages. 30 серпня 2016. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
  61. ↑ УНІКАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БЕЗПІЛОТНИК "ГОРЛИЦЯ" ВИКОНАВ ПЕРШИЙ ПОЛІТ – ФОТО. Укроборонпром. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.
  62. ↑ ЗСУ застосували Bayraktar TB2 на Донбасі. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  63. ↑ Кара небесна. Чому ударний БПЛА Bayraktar TB2 виявився наскільки хорошим. ФОКУС (укр.). 22 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  64. ↑ Ukraine Says It Used Turkish-Made Drones to Hit Russian Targets. WSJ (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  65. ↑ Залужний показав, як Байрактар на Херсонщині знищує колону окупантів. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  66. ↑ Байрактар знищив окупантський ЗРК “Бук” під Житомиром. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  67. ↑ За допомогою "Байрактарів" у Сумській області знищено близько 180 одиниць російської техніки - голова ВЦА. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  68. ↑ ЗСУ отримали можливість наочно перевірити, наскільки "Панцырь" безпорадний перед Bayraktar TB2 | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  69. ↑ "Байрактар" знищив російський "Ураган" (відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  70. ↑ Bayraktar проти російської ППО: чому армія РФ виявилася практично безсилою (відео). ФОКУС (укр.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  71. ↑ Безпілотний ударний комплекс - Warmate. Військова панорама. 5 травня 2016. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  72. ↑ Українські військові завдали удару по позиціях росіян біля Запорізької АЕС – ГУР. Мілітарний. 22 липня 2022.
  73. ↑ Switchblade 300: ймовірно, ЗСУ вперше застосували американський дрон-камікадзе. Мілітарний. 6 травня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  74. ↑ Fact Sheet on U.S. Security Assistance for Ukraine. U.S. Department of Defense (амер.). Процитовано 2 серпня 2023.
  75. ↑ marinecorpstimes.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 серпня 2023.
  76. ↑ News & Events | AeroVironment Unmanned News, Press Releases & Thought Leadership. AeroVironment, Inc. (англ.). Процитовано 2 серпня 2023.
  77. ↑ EOS C VTOL - Threod Systems (амер.). Процитовано 20 липня 2023.
  78. ↑ Литовці придбали для України безпілотники "EOS C VTOL". Мілітарний (укр.). Процитовано 20 липня 2023.
  79. ↑ https://www.facebook.com/slovoidilo.ua (20 липня 2023). БПЛА для ГУР: фонд Притули оголосив про новий мегазбір. Слово і Діло (укр.). Процитовано 20 липня 2023.
  80. ↑ Zaxid.net (19 липня 2023). Фонд Сергія Притули оголосив тижневий збір на комплекси дронів для ГУР за 120 млн грн. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 липня 2023.
  81. ↑ Радіо "Свобода" - Радянські безпілотники використовують в АТО. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 21 листопада 2020.
  82. ↑ Украинские Ту-143 «Рейс» и Ту-141 «Стриж» в войне на Донбассе [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело]
  83. ↑ Що за "бензовоз" та "недопалок" сьогодні впали на аеродроми, звідки рашисти обстрілюють ракетами Україну (укр.). Процитовано 05 грудня 2022.
  84. ↑ Ukraine used home-modified drones to strike Russian bases - PAUL MCLEARY and ERIN BANCO. Politics, Policy, Political News - POLITICO (англ.). 7 грудня 2022. Процитовано 9 грудня 2022.
  85. ↑ Howard Altman (6 лютого 2023). Ukraine Situation Report: Possible Tu-141 Strike Deep In Russia Shows Repurposed Warhead. The War Zone. The Drive.
  86. ↑ Беспилотные самолеты ВВС Украины. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  87. ↑ ез коментов Беспилотные самолеты разведчики готовы взлететь. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 21 березня 2019.
  88. ↑ Ополченцы сбили летающее нечто — беспилотник ТУ-143 1.08.2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 21 березня 2019.
  89. ↑ Терористи викрали з музею макет «Ту 141». Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  90. ↑ Украинские Ту-143 «Рейс» и Ту-141 «Стриж» в войне на Донбассе. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  91. ↑ В Донбассе сбит украинский БЛА Ту-143. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_безпілотних_літальних_апаратів_України&oldid=42273527