Симетричний граф

В теорії графів, граф G є симетричним (або дуго-транзитивним) якщо, для будь-яких пар суміжних вершин u₁—v₁ і u₂—v₂ графа G, існує автоморфізм

f : V(G) → V(G)

такий, що

f(u₁) = u₂ and f(v₁) = v₂.^[1]

Інакше кажучи, граф симетричний, якщо група його автоморфізмів діє транзитивно над впорядкованими парами суміжних вершин (тобто, над орієнтованими ребрами).^[2] Такий граф іноді називають 1-дуго-транзитивний^[2] або прапорцево-транзитивний.^[3]

За визначенням (ігноруючи u₁ і u₂), симетричний граф без ізольованих вершин має також бути вершинно-транзитивним.^[1] Завдяки визначенню через відображення одного ребра на інше, симетричний граф має також бути реберно-транзитивним. Однак, реберно-транзитивний граф не має бути симетричним, бо a—b можуть відбиватись в c—d, але не в d—c. Наприклад, напівсиметричний граф є реберно-транзитивним і регулярним, але не вершинно-транзитивним.

Таким чином, кожний зв'язний симетричний граф має бути і вершинно-транзитивним, і реберно-транзитивним, зворотне твердження теж правильне для графів непарних степенів.^[3] Однак, для парних степенів, існують зв'язні вершинно-транзитивні і реберно-транзитивні, але не симетричні графи.^[4] Такі графи називаються напівтранзитивними^[en].^[5] Найменший зв'язний напівтранзитивний граф це граф Хольта^[en], зі степенем 4 і 27 вершинами.^[1]^[6] Деякі автори використовують термін «симетричний граф» для позначення графів, що вершинно-транзитивні і реберно-транзитивні, радше ніж дуго-транзитивні. Таке визначення охоплює напівтранзитивні графи, які виключені визначенням поданим вище.

У відстанево-транзитивного графа замість розглядання пар суміжних вершин (тобто вершин на відстані 1), визначення розглядає дві пари вершин, кожна з однаковою відстанню між вершинами. Такий граф автоматично симетричний за визначенням.^[1]

Визначимо t-дугу як послідовність з t+1 вершин таких, що будь-які дві послідовні вершини суміжні, з допустимою відстанню між вершинами, що повторюються, більшою за два кроки. T-транзитивний граф це такий граф, що група автоморфізмів діє транзитивно на t-дугах, але не на (t+1)-дугах. Через те, що 1-дуги це просто ребра, кожний симетричний граф степені 3 або більше має бути t-транзитивний для деякого t, і значення t можна використати для подальшої класифікації симетричних графів. Куб є 2-транзитивним, наприклад.^[1]

Приклади ред.

Поєднання умови симетричності з накладанням обмеження кубічності на граф (тобто всі вершини мають степінь 3) породжує дуже сильну умову, і такі графи становляться досить рідкісними, щоб бути занесеними в список. Перепис Фостера (англ. Foster census) і його розширення подають такі списки.^[7] Перепис Фостера був початий в 1930 році Рональдом Фостером коли він працював у Bell Labs,^[8] і в 1988 (коли Фостеру було 92^[1]) складений на той момент його перелік (список всіх кубічних симетричних графів до 512 вершин) був опублікованим у формі книги.^[9] Перші тринадцять елементів цього списку це кубічні симетричні графи до 30 вершин^[10]^[11] (десять з них також відстанево-транзитивні; винятки позначені):

Вершин	Діаметр	Обхват	Граф	Примітки
4	1	3	Повний граф K₄	відстанево-транзитивний, 2-transitive
6	2	4	Повний двочастковий граф K_3,3	відстанево-транзитивний, 3-транзитивний
8	3	4	Вершини і ребра куба	відстанево-транзитивний, 2-транзитивний
10	2	5	Граф Петерсена	відстанево-транзитивний, 3-транзитивний
14	3	6	Граф Хівуда	відстанево-транзитивний, 4-транзитивний
16	4	6	Граф Мебіуса — Кантора	2-транзитивний
18	4	6	Граф Паппуса	відстанево-транзитивний, 3-транзитивний
20	5	5	Вершини і ребра додекаедра	відстанево-транзитивний, 2-транзитивний
20	5	6	Граф Дезарга	відстанево-транзитивний, 3-транзитивний
24	4	6	Граф Науру (узагальнений граф Петерсена G(12,5))	2-транзитивний
26	5	6	Граф F26A^[11]	1-транзитивний
28	4	7	Граф Коксетера	відстанево-транзитивний, 3-транзитивний
30	4	8	Граф Тютте-Коксетера	відстанево-транзитивний, 5-транзитивний

Іншими добре відомими кубічними симетричними графами є граф Діка, граф Фостера і граф Біґґса–Сміта. Десять відстанево-транзитивних графів, які перелічені вище, разом із графом Фостера і графом Біґґса—Сміта, є єдиними кубічними відстанево-транзитивними графами.

Некубічні симетричні графи включають циклічні графи (степеня 2), повні графи (степеня 4 або вище, коли вони мають 5 або більше вершин), графи гіперкуби (степеня 4 або вище, коли вони мають 16 або більше вершин), і графи утворені вершинами і ребрами октаедра, ікосаедра, кубооктаедра та ікосододекаедра. Граф Радо є прикладом симетричного графа з нескінченною кількістю вершин і нескінченним степенем.

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Biggs, Norman (1993). Algebraic Graph Theory (вид. 2nd). Cambridge: Cambridge University Press. с. 118—140. ISBN 0-521-45897-8.
↑ ^а ^б Godsil, Chris; Royle, Gordon (2001). Algebraic Graph Theory. New York: Springer. с. 59. ISBN 0-387-95220-9.
↑ ^а ^б Babai, L (1996). Automorphism groups, isomorphism, reconstruction. У Graham, R; Groetschel, M; Lovasz, L (ред.). Handbook of Combinatorics. Elsevier. Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 10 березня 2011.
↑ Bouwer, Z. «Vertex and Edge Transitive, But Not 1-Transitive Graphs.» Canad. Math. Bull. 13, 231—237, 1970.
↑ Gross, J.L. and Yellen, J. (2004). Handbook of Graph Theory. CRC Press. с. 491. ISBN 1584880902.
↑ Holt, Derek F. (1981). A graph which is edge transitive but not arc transitive. Journal of Graph Theory. 5 (2): 201—204. doi:10.1002/jgt.3190050210..
↑ Marston Conder, Trivalent symmetric graphs on up to 768 vertices [Архівовано 15 червня 2011 у Wayback Machine.], J. Combin. Math. Combin. Comput, vol. 20, pp. 41—63
↑ Foster, R. M. «Geometrical Circuits of Electrical Networks.» Transactions of the American Institute of Electrical Engineers 51, 309—317, 1932.
↑ «The Foster Census: R.M. Foster's Census of Connected Symmetric Trivalent Graphs», by Ronald M. Foster, I.Z. Bouwer, W.W. Chernoff, B. Monson and Z. Star (1988) ISBN 0-919611-19-2
↑ Biggs, p. 148
↑ ^а ^б Weisstein, Eric W., «Cubic Symmetric Graph [Архівовано 5 січня 2011 у Wayback Machine.]», from Wolfram MathWorld.

[biggs-1] а ^б ^в ^г ^д ^е Biggs, Norman (1993). Algebraic Graph Theory (вид. 2nd). Cambridge: Cambridge University Press. с. 118—140. ISBN 0-521-45897-8.

[godsil-2] а ^б Godsil, Chris; Royle, Gordon (2001). Algebraic Graph Theory. New York: Springer. с. 59. ISBN 0-387-95220-9.

[babai-3] а ^б Babai, L (1996). Automorphism groups, isomorphism, reconstruction. У Graham, R; Groetschel, M; Lovasz, L (ред.). Handbook of Combinatorics. Elsevier. Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 10 березня 2011.

[4] Bouwer, Z. «Vertex and Edge Transitive, But Not 1-Transitive Graphs.» Canad. Math. Bull. 13, 231—237, 1970.

[handbook-5] Gross, J.L. and Yellen, J. (2004). Handbook of Graph Theory. CRC Press. с. 491. ISBN 1584880902.

[6] Holt, Derek F. (1981). A graph which is edge transitive but not arc transitive. Journal of Graph Theory. 5 (2): 201—204. doi:10.1002/jgt.3190050210..

[7] Marston Conder, Trivalent symmetric graphs on up to 768 vertices [Архівовано 15 червня 2011 у Wayback Machine.], J. Combin. Math. Combin. Comput, vol. 20, pp. 41—63

[8] Foster, R. M. «Geometrical Circuits of Electrical Networks.» Transactions of the American Institute of Electrical Engineers 51, 309—317, 1932.

[9] «The Foster Census: R.M. Foster's Census of Connected Symmetric Trivalent Graphs», by Ronald M. Foster, I.Z. Bouwer, W.W. Chernoff, B. Monson and Z. Star (1988) ISBN 0-919611-19-2

[10] Biggs, p. 148

[F26A-11] а ^б Weisstein, Eric W., «Cubic Symmetric Graph [Архівовано 5 січня 2011 у Wayback Machine.]», from Wolfram MathWorld.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Види графів за їхніми автоморфізмами
відстанево-транзитивний	$\leftarrow$	сильно регулярний
$\downarrow$
симетричний (дуго-транзитивний)	$\leftarrow$	t-транзитивний, t ≥ 2
$\downarrow$ _{(якщо зв'язний)}
вершинно- та реберно-транзитивний^[en]	$\rightarrow$	реберно-транзитивний і регулярний	$\rightarrow$	реберно-транзитивний
$\downarrow$		$\downarrow$
вершинно-транзитивний	$\rightarrow$	регулярний
$\uparrow$
граф Келі		кососиметричний^[en]		асиметричний