Вікіпедія

Населення Сенегалу

Населення Сенегалу. Чисельність населення країни 2015 року становила 13,975 млн осіб (73-тє місце у світі)[1]. Чисельність сенегальців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,52 ‰ (24-те місце у світі), смертність — 8,46 ‰ (78-ме місце у світі), природний приріст — 2,45 % (29-те місце у світі) .

Населення Сенегалу M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 13,975 млн осіб
Густота 78,6 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,59 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲2,45 %
Народжуваність 34,52 ‰
Фертильність 4,44 дітей на 1 жінку
Смертність 8,46 ‰
Смертність немовлят 51,54 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 42,16 %
 • 15–64 років 54,92 %
 • старіші за 65 років 2,92 %
Середня тривалість життя 61,32 року
 • чоловіків 59,29 року
 • жінок 63,42 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
15–64 років 0,87 чол./жін.
після 65 років 0,82 чол./жін.
Етнічні групи
Нація сенегальці
Мови
Офіційна французька

Природний рух ред.

Відтворення ред.

Народжуваність у Сенегалі, станом на 2015 рік, дорівнює 34,52 ‰ (24-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,44 дитини на одну жінку (30-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 17,8 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,4 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Сенегалі 2015 року становила 8,46 ‰ (78-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,45 % (29-те місце у світі)[1].

Вікова структура ред.

 
Віково-статева піраміда населення Сенегалу, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Сенегалу становить 18,7 року (207-ме місце у світі): для чоловіків — 17,8, для жінок — 19,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 61,32 року (195-те місце у світі), для чоловіків — 59,29 року, для жінок — 63,42 року[1].

Вікова структура населення Сенегалу, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 42,16 % (2 960 395 чоловіків, 2 931 298 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,4 % (1 420 180 чоловіків, 1 431 571 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 30,67 % (1 960 745 чоловіків, 2 325 620 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,84 % (233 892 чоловіка, 303 394 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,92 % (184 196 чоловіків, 224 543 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність ред.

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 28,9 року, жінки — 19,9 року, загалом — 24,4 року (дані за 2014 рік)[2].

Розселення ред.

Густота населення країни 2015 року становила 78,6 особи/км² (138-ме місце у світі)[1].

Урбанізація ред.

Докладніше: Міста Сенегалу

Сенегал середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 43,7 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Дакар (столиця) — 3,52 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції ред.

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,59 ‰ (159-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці ред.

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 13,7 тис. біженців з Мавританії[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 24,0 тис. внутрішньо переміщених осіб через збройні зіткнення між урядовими загонами і сепаратистами Касаманки[1].

Сенегал є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад ред.

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
волоф
  
 38.7%
пулар
  
 26.5%
серер
  
 15%
мандінка
  
 4.2%
джола
  
 4%
сонінке
  
 2.3%
європейці й інші
  
 9.3%
Докладніше: Народи Сенегалу

Головні етноси країни: волоф — 38,7 %, пулар — 26,5 %, серер — 15 %, мандінка — 4,2 %, джола — 4 %, сонінке — 2,3 %, європейці, ліванці й інші — 9,3 % населення (оціночні дані 2010 року)[1].

Українська діаспора ред.

Докладніше: Українці Сенегалу

Мови ред.

Мови Сенегалу (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
 %
волоф
  
 %
пулаар
  
 %
діола
  
 %
мандінка
  
 %
Докладніше: Мови Сенегалу

Офіційна мова[4]: французька. Інші поширені мови: волоф, пулаар, діола, мандінка.

Релігії ред.

Релігії в Сенегалі (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 95.4%
християни
  
 4.2%
анімісти
  
 0.4%
Докладніше: Релігія в Сенегалі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 95,4 % (чверть сповідувачів відноситься до суфізму), християнство — 4,2 % (здебільшого римо-католицтво), анімізм — 0,4 % (станом на 2012 рік)[1].

Освіта ред.

Докладніше: Освіта в Сенегалі

Рівень письменності 2015 року становив 57,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 69,7 % — серед чоловіків, 46,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,6 % ВВП країни, станом на 2010 рік (53-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 8 років, для хлопців — до 8 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2010 рік).

Середня і професійна ред.

Вища ред.

Охорона здоров'я ред.

Докладніше: Охорона здоров'я в Сенегалі

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,06 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,7 % ВВП країни (141-ше місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 51,54 ‰ (34-те місце у світі); хлопчиків — 57,62 ‰, дівчаток — 45,29 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 315 випадків на 100 тис. народжень (28-ме місце у світі)[1].

Сенегал входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання ред.

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 44,0 тис. хворих на СНІД (58-ме місце в світі), це 0,53 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (66-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,4 тис. осіб (52-ге місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,3 % (145-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 12,8 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія ред.

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 92,9 % населення в містах і 67,3 % в сільській місцевості; загалом 78,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 65,4 %, в сільській місцевості — 33,8 %, загалом по країні — 47,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2002 рік, дорівнює 2,22 км³ на рік, або 221,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 93 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення ред.

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 87,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 82,1 %; частка осіб похилого віку — 5,5 %, або 18,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 46,7 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2,5 %, верхній дециль — 31,1 % (станом на 2011 рік)[1].

Станом на 2012 рік, в країні 6,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 55 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 90 %, у сільській місцевості — 28 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,031 млн унікальних інтернет-користувачів (84-те місце у світі), що становило 21,7 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси ред.

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 6,515 млн осіб (67-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 77,5 %; промисловість і будівництво — 22,5 % (станом на 2007 рік)[1]. 657,2 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (22 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2007 року дорівнювало 48 % працездатного населення (201-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 12,7 %, серед юнаків — 8,3 %, серед дівчат — 19 % (77-ме місце у світі)[1].

Кримінал ред.

Докладніше: Злочинність у Сенегалі

Наркотики ред.

 
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для близькосхідного і південно-східноазійського героїну, південноамериканського кокаїну, що прямує до Європи і Північної Америки, нелегальне вирощування марихуани[1].

Торгівля людьми ред.

Докладніше: Торгівля людьми в Сенегалі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Сенегалу докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[5][6].

  •  
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  •  
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан ред.

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,84 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,77 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження ред.

Населення Сенегалу[7]
Рік Населення Зміна
1950 2 416 000 —
1960 3 048 000 +26.2%
1970 4 096 000 +34.4%
1980 5 414 000 +32.2%
1990 7 242 000 +33.8%
2000 9 506 000 +31.3%
2010 12 434 000 +30.8%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ Senegal : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література ред.

Українською ред.

Російською ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Сенегалу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Сенегалу&oldid=33021664