Шистосомози
Шистосомози (також відомі під назвою більгарціоз, молюскова гарячка, гарячка Катаяма, тощо)[1][2] — це група гельмінтозів, які спричинюють гельмінти роду Schistosoma . Шистосомози може уражати сечовивідні шляхи або кишки. Серед симптомів виділяють біль у животі, діарею, появу крові у фекаліях або сечі. У пацієнтів, які хворіють тривалий час, можуть спостерігатися пошкодження печінки, ураження нирок, безпліддя або рак сечового міхура. У дітей спостерігається зупинка в рості та знижена здатність до навчання.[3]
| Шистосомози | |
|---|---|
 Пухирі на шкірі передпліччя, спричинені паразитом виду Schistosoma | |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | B65 |
| MedlinePlus | 001321 |
| MeSH | D012552 |
| Шистосомози у Вікісховищі? | |
Причина виникнення хворобиРедагувати
Збудники потрапляють в організм людини в результаті контакту з водою, яка містить паразитів. У воду паразити потрапляють з інфікованих прісноводних молюсків. Шистосомози особливо поширені серед дітей у розвиткових країнах, оскільки вони часто грають в інфікованій воді. До інших груп високого ризику належать фермери, рибалки та люди, які використовують інфіковану воду в щоденній діяльності.[3] Хвороба належить до групи гельмінозів.[4] Шистосомози діагностують, виявляючи яйця паразитів у сечі або фекаліях пацієнта. Також ці хвороби можна підтвердити, якщо в крові є антитіла до хвороби.[3]
З-поміж методів попередження хвороби — розширення доступу населення до чистої води та скорочення кількості молюсків. У районах поширення шистосомозів цілі групи населення піддають медикаментозному лікуванню одноразово та щорічно з допомогою препарату празіквантел. Це робиться з метою зменшення кількості інфікованих людей, а отже й для попередження хвороби в майбутньому. Всесвітня організація охорони здоров'я також рекомендує празіквантель пацієнтам, які точно знають, що заражені.[3]
ЕпідеміологіяРедагувати
На шистосомози хворіють майже 210 мільйонів людей у всьому світі.[5] За різними підрахунками, від шистосомозів щорічно помирають від 12[6] до 200 тисяч людей.[7] Шистосомози найбільш поширені в Африці, а також Азії та Південній Америці.[3] Близько 700 мільйонів людей у понад 70 країнах світу мешкають у районах поширення шистосмозів.[7][8] Шистосомози є другою після малярії паразитарною інвазією за рівнем потужності економічного впливу.[9] Від стародавніх часів до початку 20 століття один з симптомів шистосомозів — кров у сечі — вважався чоловічим різновидом менструації в Єгипті, а отже слугував обрядом ініціації для хлопчиків.[10][11] За класифікацією шистосомози належать до забутих тропічних хвороб.[12]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Schistosomiasis (bilharzia). NHS Choices. Dec 17, 2011. Процитовано 15 March 2014.
- ↑ Schistosomiasis. Patient.co.uk. 12/02/2013. Процитовано 11 June 2014.
- ↑ а б в г д Schistosomiasis Fact sheet N°115. World Health Organization. February 2014. Процитовано 15 March 2014.
- ↑ Chapter 3 Infectious Diseases Related To Travel. cdc.gov. August 1, 2013. Архів оригіналу за квітень 2, 2015. Процитовано 30 November 2014.
- ↑ Fenwick, A (Mar 2012). The global burden of neglected tropical diseases.. Public health 126 (3): 233–6. PMID 22325616. doi:10.1016/j.puhe.2011.11.015.
- ↑ Lozano, R; Naghavi, M; Foreman, K; Lim, S; Shibuya, K; Aboyans, V; Abraham, J; Adair, T та ін. (Dec 15, 2012). Global and regional mortality from 235 causes of death for 20 age groups in 1990 and 2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet 380 (9859): 2095–128. PMID 23245604. doi:10.1016/S0140-6736(12)61728-0.
- ↑ а б Thétiot-Laurent, SA; Boissier, J; Robert, A; Meunier, B (Jun 27, 2013). Schistosomiasis Chemotherapy. Angewandte Chemie (International ed. in English) 52 (31): 7936–56. PMID 23813602. doi:10.1002/anie.201208390.
- ↑ Schistosomiasis A major public health problem. World Health Organization. Процитовано 15 March 2014.
- ↑ The Carter Center. Schistosomiasis Control Program. Процитовано 2008-07-17.
- ↑ Kloos, Helmut; Rosalie David (2002). The Paleoepidemiology of Schistosomiasis in Ancient Egypt (PDF). Human Ecology Review 9 (1): 14–25.
- ↑ Rutherford, Patricia (2000). The Diagnosis of Schistosomiasis in Modern and Ancient Tissues by Means of Immunocytochemistry. Chungara, Revista de Antropología Chilena 32 (1). ISSN 0717-7356.
- ↑ Neglected Tropical Diseases. cdc.gov. June 6, 2011. Процитовано 28 November 2014.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (квітень 2016) |
|
Це незавершена стаття про інфекційні захворювання. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |