Користувач:Shiro D. Neko/Чернетка
Біргітта Есмарк | |
---|---|
Birgitte Esmark | |
Помер | Осло, Норвегія |
Місце проживання | Осло |
Національність | норвежка |
Галузь | зоологія, малакологія, благодійність |
Заклад | Університет Осло |
Батько | Ганс Есмарк |
Мати | Ульріке Віборг |
Автограф |
Систематик живої природи | |
---|---|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Esmark».
|
Біргітта[1] Еліса[2] Есмарк (норв. Birgitte Elise Esmark, також Birgithe; нар. 13 жовтня 1841, Бревік — пом. 2 квітня 1897, Осло) — норвезька вчена в галузі малакології, громадська діячка та благодійниця. Перша жінка-зоолог Норвегії[3][4]. Зробила значний внесок у вивчення видового складу та поширення наземних і прісноводних молюсків Норвегії, авторка узагальнюючої оглядової статті на цю тему. Вперше для науки описала широкопоширений вид бурштинок[en], Oxyloma sarsii (Esmark, 1886). Разом із мисткинею Ідою Ведель Ярлсберг[en] створила низку благодійних організацій, зокрема норвезьку філію Християнської асоціації молодих жінок (YWCA)[en].
Дитинство
Народилася 13 жовтня 1841 року в містечку Бревік на південному узбережжі Норвегії[5][6][3][7].
Її батько, Ганс Есмарк, з 1824 року капелан муніципалітету Еїдангер[no] із резиденцією в Бревіку. Коли Біргітті було 9 років, 1850 року його підвищили до парафіяльного пастора муніципалітету Рамнс[en] у Вестфоллі з резиденцією в селищі Рамнс[en], за 50 кілометрів від Бревіка вглиб країни, і родина переїхала туди[6].
У Рамнсі в Есмарків склалися значно гірші стосунки з місцевою громадою, ніж в Бревіку, що негативно вплинуло на психологічний стан Біргітти та на її здоров'я загалом, яке особливо погіршилося з 13 років[6]. Складні стосунки з громадою сприяли тому, що Біргітта багато часу приділяла захопленню батька природничими науками[6].
Отримала високу освіту від своїх батька та дядька, науковців геолога та зоолога.[5].
Період природничих досліджень
За різними свідченнями у 17[5][7] років або після 20[6][4] захворіла на туберкульоз. Згодом, у 25 років, оздоровлювалася на Мадейрі 2 роки, до 1868 року[8]. Після покращення здоров'я, зібрала на острові значні колекції мушель молюсків, мінералів, а також рослин, комах і павуків. Принаймні частина з цих матеріалів, зібраних 1868 року, зберігається в Музеї природознавства в Тронгеймі та в колекціях Університету Осло[5][6][8][9].
Після повернення з Мадейри, з 1868 року почала активно збирати колекції молюсків Норвегії, спочатку довкола Рамнса[en][10]. За цими матеріалами Біргітта Есмарк 1880 року опублікувала свою першу наукову роботу[10].
У 1870 році Біргітта з батьками переїхала в Кристіана[6]. Тоді в Норвегії жінки не мали права отримати вищу освіту. Але за клопотаннями дядька Біргітти, професора Лауріца Есмарка[no], її допущено до прослуховування лекцій в Університеті Осло, хоча вона не мала права складати іспити та отримати диплом[6].
Більшу частину 1874 року Біргітта Есмарк гостювала в Борнмуті на південному узбережжі Англії в британки місіс Фірнлі, з якою познайомилася та потоваришувала за кілька років до того на Мадейрі. Місіс Фірнлі сприяла виникненню в Біргітти інтересу до благодійної християнської діяльності. Також в Англії продовжувала збирати природничі колекції[4][3].
Попри відсутність диплому про зоологічну освіту, Біргітта Есмарк сформувала певну репутацію фахівця з молюсків. А вже 1879 року стала першою жінкою, що отримала стипендію від Університету Осло на проведення досліджень. Відтоді активно досліджувала молюсків Норвегії. Опублікувала 6 наукових статей у 1880—1886 роках, по дві норвезькою, німецькою й англійською мовами, з них три у норвезьких наукових журналах, дві в провідному німецькому малакологічному журналі «Malakozoologische Blätter[en]» та одну в провідному британському малакологічному журналі «Journal of Conchology»[10][11][12][13][14][15]. Стаття 1880 року стала першою науковою працею жінки, опублікованою в Норвегії[4]. Одну статтю 1886 року написала у співавторстві зі студентом Захарієм Хоєром, яка залишилася його єдиною опублікованою працею. Написала дисертацію у 1884 році, але не отримала наукового ступеня та не змогла побудувати академічної кар'єри, оскільки це все ще залишалося недоступним для жінок у Норвегії[5][3][7].
Збираючи молюсків у Норвегії, Біргітта Есмарк часто збирала також колекційні зразки й організмів з інших різноманітних груп, що досі зберігаються в музеях країни, зокрема у великій кількості — мохи, також подекуди печіночники, судинні рослини, комахи, базидієві гриби, лишайники, і навіть один екземпляр гуски білолобої, тощо[16][17].
Зібрані Біргіттою Есмарк наукові колекції, як молюсків, так й інших організмів, зберігаються в Музеї природознавства в Тронгеймі, в Університеті Осло (частково в університетському Природознавчому музеї[en]) та в Арктичному університеті Тромсе[18].
Серед наукового оточення Біргітти Есмарк в Університеті Осло був знаний зоолог та гідробіолог Георг Сарс (1837—1927), на честь якого вона назвала бурштинку Oxyloma sarsii (Esmark, 1886). Відомий американський малаколог і кнідаріолог[en] Вільям Гілі Далл у статті 1884 року висловлював подяку Георгу Сарсу та Біргітті Есмарк за надану можливість порівняти його зразки кнідарій з Аляски зі зразками з Норвегії[19].
Період громадської та благодійної діяльності
За життя Біргітта Есмарк знана в Норвегії не стільки як дослідниця, скільки завдяки громадській і благодійній діяльності[5][7][3].
У 1882 році познайомилася та потоваришувала з Ідою Ведель Ярлсберг[en] (1855—1929), мисткинею з родини графів Ведель Ярлсбергів[en], фрейліною королеви Софії. Аристократка мала аматорський інтерес до молюсків, зібрала деякі матеріали, що використані в публікаціях Есмарк. Згодом їх об'єднало також бажання займатися благодійницькою діяльністю. Дві подруги відкрили в портовому районі Осло кімнату для навчання бідних дівчат, так звану «школу латання», де навчали арифметиці, мовам, рукоділлю, Біблії тощо[5][7][4].
У 1889 році Біргітта Есмарк та Іда Ведель Ярлсберг[en] організували норвезьку філію Християнської асоціації молодих жінок (YWCA)[en] і у 1893 році — Норвезьку жіночу лігу тверезості (за аналогією з американським Жіночим християнським союзом тверезості). Біргітта Есмарк стала секретарем обох організацій, а Іда Ведель Ярлсберг — їх головою[3][5][7][4].
Як і її подруга Іда Ведель Ярлсберг, Біргітта Есмарк не була одружена і не мала дітей[5]. Померла від раку 2 квітня 1897 року в Осло у 55 років[5]. Похована на Спаському цвинтарі в Осло. 1908 року на могилі встановили бронзове погруддя дослідниці[7].
Невдовзі після смерті Біргітти Есмарк її подруга Іда Ведель Ярлсберг полишила благодійність і зосередилася на живописі, багато часу проводила в Італії та згодом переїхала до Риму[6].[20]
У 1941 році, до 100 років від дня народження Біргітти Есмарк, у норвезькій газеті «Aftenposten» опублікували меморіальну статтю про неї, де зокрема зазначалося наступне:[21][7]
Вона рано проявила великий талант й успадкувала сімейні здібності та інтерес до природничих наук. ... Але найбільший внесок міс Есмарк зробила як благодійниця. Щаслива доля звела її на початку 1880-х років із спорідненою душею, відомою меценаткою міс Ідою Ведель Ярлсберг, і ці дві енергійні дами разом заснували низку організацій на допомогу й підтримку бідних і знедолених людей, перш за все молодих дівчат. ... Вона була рушійною силою в будь-якій роботі за яку бралася, мала на рідкість ясний і світлий розум, чудові практичні навички та, насамперед, велике й тепле серце для своїх співвітчизників, яким менше поталанило у житті. Оригінальний текст (норв.) Hun la tidlig stor begavelse for dagen og hadde arvet sin slekts anlegg og interesse for naturvidenskapen. ... Men det var som filantrop frøken Esmark kom til å gjøre sin største innsats. En lykkelig skjebne førte henne i begynnelsen av 1880-årene i forbindelse med en åndsbeslektet, den kjente filantrop, frøken Ida Wedel Jarlsberg, og de to energiske damer stiftet i fellesskap en rekke institusjoner for å hjelpe og støtte fattige og forkomne mennesker samt kvinnelig ungdom. ... Hun var en levende kraft i alt arbeide, hadde en sjelden klar og lys forstand, glimrende praktiske anlegg og først og fremst et stort og varmt hjerte for sine uheldigst stillede medmennesker. |
Родина
Біргітта Есмарк походила з родини, що включала чимало відомих скандинавських науковців-природничників. Дочка Ульріке Віборг (1810—1898) та Ганса Есмарка (1801—1882), відомого священика та геолога-мінералога. Його батько, дід Біргітти, Єнс Есмарк, також був мінералогом і геологом й професором Університету Осло, та був одружений на дочці відомого данського зоолога Мортена Тране Брюнніха (який, відповідно, був прадідом Біргітти Есмарк). Дядько Біргітти, брат батька, Лауріц Есмарк[no], також був зоологом, професором Університету Осло, опікувався зоологічними колекціями цієї установи, перш за все комах та хребетних тварин[5][6][3][7].
У родині Ганса Есмарка та Ульріке Віборг було 8 дітей[6].
Дослідження
Біргітта Есмарк досліджувала наземних і прісноводних молюсків Норвегії та їх поширення. Приділяла значну увагу вивченню широтного розподілу молюсків і зокрема вивченню арктичної частини країни. Більшість матеріалів збирала особисто в багатьох регіонах. Також опрацьовувала музейні колекції, зокрема співробітничала з Музеєм Бергена[en], де обробляла колекції зібрані куратором музею Олафом Єнсеном[da][3].
Опублікувала лише 6 наукових праць, кожна з яких містила опис зібраних у Норвегії молюсків й аналіз їх поширення. Найповніший огляд наземних і прісноводних молюсків Норвегії наведено в останній праці дослідниці, «On the land and freshwater Mollusca of Norway», опублікованій англійською в «Journal of Conchology» 1886 року. У цій праці для Норвегії наведено 121 вид молюсків, а також близько 80 варієтетів цих видів[15]. Цей огляд, з урахуванням подальших таксономічних змін, охоплює майже всі нативні види наземних і прісноводних молюсків, відомі для Норвегії за сучасними уявленнями[22][23].
Дослідниця запропонувала 2 нових для науки види та 6 нових варієтетів[10][11][13][15]. Наразі визнаним із цих таксонів є лише один[24], вид Oxyloma sarsii (Esmark, 1886), що запропонований як варієтет Oxyloma elegans[en] (Risso, 1826), тоді використовувалася назва Succinea pfeifferi, молодший синонім[25]. Низький відсоток таксонів, що залишаються визнаними, серед описаних Біргіттою Есмарк, пояснюється відсутністю ендеміків серед наземних і прісноводних молюсків Скандинавії[23], тож уперше описати звідти можна було лише широкопоширений вид. Саме це і сталося у випадку з Oxyloma sarsii, ареал цього виду охоплює північну, центральну та східну Європу (зокрема Україну), а також Близький Схід, Центральну Азію й більшу частину Сибіру[23].
Описані таксони
- Hyalina norvegica Esmark, 1880[10] — не використовується[24], синонім Zonitoides nitidus[en] (Müller, 1774)[15]
- Lymnaea truncatula var. Schneideri Esmark, 1882[11] — не використовується[24]
- Lymnaea truncatula var. compressa Esmark, 1882[13] — не використовується[24]
- Succinea Pfeifferi var. Sarsii Esmark in Esmark et Hoyer, 1886[14] — зараз Oxyloma sarsii (Esmark, 1886)[25]
- Gyraulus polaris Esmark et Hoyer, 1886[14] — не використовується[24]
- Limax cinereus var. punctatus Esmark, 1886[15] — не використовується[24]
- Lehmannia marginata var. obscurus Esmark, 1886[15] — не використовується[24]
- Sphaerium mamillanum var. clessini Esmark, 1886[15] — не використовується[24]
У праці Есмарк і Хоєра 1886 року також вперше описано нині визнаний вид прісноводного двостулкового молюска Pisidium lilljeborgii[en], але як автор цього опису зазначений Стефан Клессін[14] і, відповідно, цей вид переважно розглядається як Pisidium lilljeborgii Clessin, 1886 (іноді в роді Euglesa[en])[26]. Але, на думку деяких дослідників, авторами опису виду в цьому випадку слід вважати авторів статті, тобто Pisidium lilljeborgii Esmark et Hoyer, 1886[23][27]. Аналогічна ситуація має місце з назвою Pisidium hoyeri Clessin, 1886[14], що однак не використовується та вважається синонімом Pisidium casertanum[en] (Poli, 1791)[28].
Наукові праці
- Esmark B. 1880. Bidrag til Kundskaben om Udbredelsen af Norges Land- og Ferskvandsmollusker i forskjellige Egne of Landet. Nyt Magazin for Naturvidenskaberne. 25: 215—223.
- Esmark B. 1882. Land and freshwater Mollusks in the Arctic region of Norway. Tromsø Museums Aarshefte. 5: 93–104.
- Esmark B. 1882. Die Pisidien des südlichen Norwegens. Malakozoologische Blätter[en]. 5: 1–6.
- Esmark B. 1882. Nyt Bidrag til Kundskaben om Norges Land- og Ferskoands-Mollusker. Nyt Magazin for Naturvidenskaberne. 27: 77–110.
- Esmark B., Hoyer Z. A. 1886. Die Land- und Süsswassermollusken des arctischen Norwegens. Malakozoologische Blätter[en]. 8: 84–123.
- Esmark B. 1886. On the land and freshwater Mollusca of Norway. Journal of Conchology. 5: 90–131.
Примітки
- ↑ Forvo — Birgitte pronunciation in Norwegian
- ↑ Forvo — Elise pronunciation in Norwegian
- ↑ а б в г д е ж и Creese M. R. S. 2004. Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800—1900: A Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press. ISBN 978-1-4616-0581-2.
- ↑ а б в г д е Eeg-Henriksen V. (2005). Norges første kvinnelige zoolog. Kvinne Historie. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Wisløff G. B. (2022). Birgitte Esmark. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Birgithe Elise Esmark. Brevik Historielag. 2023. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к Birgitte Esmark. Lokalhistorie Wiki. 2023. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- ↑ а б Natvig L. R. 1944 (1943). Entomologien ved Det Kongelige Frederiks Universitet. Et bidrag til norsk entomologis historie. I. Tidsrommet 1813—1907. Norsk Eentomologisk Tidsskrift[en]. 7 (1/2): 1–73. (p. 42)
- ↑ Bionomia — Birgitte Esmark, specimens collected in Portugal
- ↑ а б в г д Esmark B. 1880. Bidrag til Kundskaben om Udbredelsen af Norges Land- og Ferskvandsmollusker i forskjellige Egne of Landet. Nyt Magazin for Naturvidenskaberne. 25: 215—223.
- ↑ а б в Esmark B. 1882. Land and freshwater Mollusks in the Arctic region of Norway. Tromsø Museums Aarshefte. 5: 93–104.
- ↑ Esmark B. 1882. Die Pisidien des südlichen Norwegens. Malakozoologische Blätter[en]. 5: 1–6.
- ↑ а б в Esmark B. 1882. Nyt Bidrag til Kundskaben om Norges Land- og Ferskoands-Mollusker. Nyt Magazin for Naturvidenskaberne. 27: 77–110.
- ↑ а б в г д Esmark B., Hoyer A. 1886. Die Land- und Süsswassermollusken des arctischen Norwegens. Malakozoologische Blätter[en]. 8: 84–123.
- ↑ а б в г д е ж Esmark B. 1886. On the land and freshwater Mollusca of Norway. Journal of Conchology. 5: 90–131.
- ↑ Bionomia — Birgitte Esmark, specimens collected in Norway
- ↑ University of Oslo — 18 and 19 Century lichen collectors in Norway
- ↑ Bionomia — Birgitte Esmark, specimens by organisations
- ↑ Dall W. G. 1884. On some Hydrocorallinæ from Alaska and California. Annals and Magazine of Natural History. 13: 467—471 (p. 471).
- ↑ Norsk biografisk leksikon — Ida Wedel Jarlsberg
- ↑ Minneartikkel om Birgitte Esmark på 100-årsdagen for hennes fødsel. Aftenposten. 13 oktober 1941.
- ↑ Bank R. 2011. Fauna Europea Project. Checklist of the land and freshwater Gastropoda of Scandinavia (Iceland, Norway, Sweden, Denmark, Finland).
- ↑ а б в г Welter-Schultes F. W. 2012. European non-marine molluscs, a guide for species identification. Planet Poster Editions, Göttingen. 679 pp. ISBN 9783933922755.
- ↑ а б в г д е ж и MolluscaBase — Advanced Search
- ↑ а б MolluscaBase — Oxyloma sarsii
- ↑ MolluscaBase — Pisidium lilljeborgii
- ↑ AnimalBase — Pisidium lilljeborgii
- ↑ Mollusca Base — Pisidium hoyeri
Джерела та посилання
- Wisløff G. B. (2022). Birgitte Esmark. Norsk biografisk leksikon. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- Birgithe Elise Esmark. Brevik Historielag. 2023. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- Eeg-Henriksen V. (2005). Norges første kvinnelige zoolog. Kvinne Historie. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- Creese M. R. S. 2004. Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800—1900: A Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press. ISBN 978-1-4616-0581-2.
- Natvig L. R. 1944 (1943). Entomologien ved Det Kongelige Frederiks Universitet. Et bidrag til norsk entomologis historie. I. Tidsrommet 1813—1907. Norsk Eentomologisk Tidsskrift[en]. 7 (1/2): 1–73. (p. 42)
- Birgitte Esmark. Lokalhistorie Wiki. 2023. Архів оригіналу за 23 червня 2024.
- Minneartikkel om Birgitte Esmark på 100-årsdagen for hennes fødsel. Aftenposten. 13 oktober 1941.
- Nekrolog: Birgithe Esmark. Urd. 22.5.1897.
- Shellers From the Past and the Present — Esmark, Birgitte