Астанінські заплави
Астанінські плавні (Ойсульські плавні) (рос. Астанинские плавни) - орнітологічний заказник республіканського значення АР Крим, що створений згідно Постанови Кабінету міністрів УРСР №500 від 28 жовтня 1974 року на основі пам'ятника природи, оголошеного 1947 року.
 | |
| 45°21′22″ пн. ш. 35°54′14″ сх. д. / 45.35611111113877314° пн. ш. 35.903888888916775° сх. д.Координати: 45°21′22″ пн. ш. 35°54′14″ сх. д. / 45.35611111113877314° пн. ш. 35.903888888916775° сх. д. | |
| Країна |
 Україна Росія |
|---|---|
| Розташування |
Україна Ленінський район |
| Найближче місто | Щолкіне |
| Площа | 50 га |
| Засновано | 28 жовтня 1974 |
| Оператор | Ленінська районна державна адміністрація |
  Астанінські заплави (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
Загальні відомості
Землекористувачем всієї території у північній частині Керченського півострова є Ленінська районна державна адміністрація. На теренах заказника розміщені селища Останіне і Пісочне (1,5 км від побережжя Казантипської затока Азовського моря), виноградники (розміщені південніше та на південний-схід), посадки акацій (Acacia) і сосен (Pínus) (на північний-схід). Астанінські плавні, ріка Сомарлі відомі Лікувальними грязями, мінеральними водами, широкими піщаними пляжами.
Площа заказника — 600 га. Згідно класифікації Міжнародного союзу охорони природи відносяться до IV — Територія збереження виду/місцеперебування, де дозволяється активне використання при умові збереження місцеперебування певного виду.
Розташування
На Керченському півострові однією з основних водяних артерій є ріка Самарлі[1] завдовжки 50 км, що бере початок у центральній частині півострову біля селища Фонтан і тече у північному напрямку. У середній течії ріки біля селища Ленінське 1972 було створено Ленінське водосховище об'ємом 7,7 млн. м³, яке переважно заповнюється водою з Північно-Кримського каналу. Далі за течією у природній котловині створено Самарлінське водосховище об'ємом 9,0 млн. м³, що також заповнюється водою з каналу. Одночасно за селищом Ленінське русло Самарлі випрямили на ділянці довжиною 3,9 км, використовуючи у вигляді водовідвідного колектора дренажної води з площі 487 га полів штучного зрошення. Природньо ріка Самарлі є пересихаючою і заводнюється весною при таянні снігу і після сильних злив. У нижній течії Самарлі проходить по заболоченій місцевості і губиться у плавнях безстічного Астанінського водосховища. Північніше від нього розміщене безстічне солоне Актаське озеро і дальше на мисі Казантип Казантипський природний заповідник, створений для степових природних комплексів. Вже на початку 2000-х років піднімалось питання розширення Казантипського заповідника з включенням до нього теренів заказників «Астанійські плавні», «Караларський спеп», Актаського озера, прилеглої акваторії Азовського моря.
Характеристика
Підтоплені плавні вкривають важкопрохідні зарослі очерету (Phragmites), серед яких існують площі вільної води. Вони створюють сприятливі умови для гніздуванню тут осілих у Криму водоплавних птахів та сезонного відпочинку міграційних видів птахів. Для орнітологічного заказника найбільш важливим є те, що у другій половині березня до плавень прилітає до 300 червоних качок-огарів, котрі у квітні відкладають 8-12 яєць у потаємних місцях, норах тварин. Харчуються рослинною їжею та їжею тваринного походження. На час вирощування молодого покоління огари стають дуже агресивними. Молоді птахи з кладок до кінця червня - початку липня стають на крила і на межі жовтня-листопаду огари відлітають на зимівлю. У виданнях 1994, 2009 років вони були занесені до Червоної книги України з статусом вразливого виду. Це єдине місце гніздування огарів на теренах України, окрім напіввільної популяції у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова», де утримують 120—200 пар.
Під час сезонних міграцій у плавнях зустрічається сірий журавель (Grus grus), який полюбляє важкодоступні заболочені місцини і харчується рослинною їжею та комахами (Insecta), червами (Vermes), зміями (Serpentes), рибою (Pisces), гризунами (Muriformes) тощо. Занесений до Червоної книги України (1994, 2009). Також зустрічається журавель степовий (Anthropoides virgo), що харчується рослинною їжею, безхребетними. Занесений до Червоної книги України з статусом зникаючого виду (1994, 2009). На озері доволі чисельні лебеді-шипуни (Cygnus olor), які полюбляють гніздитись у очеретах поряд озер з водяною рослинністю. Харчуються водяною рослинністю і дрібними тваринами, травою.
У період пересихання русла ріки надзвичайно збільшується кількість комарів (Culicidae), чиї личинки служать кормом як для птахів, так і для болотяних черепах (Emys orbicularis)[2]. Орнітологічний заказник вважають за одне з найбільш екологічно чистих місць Східного узбережжя Кримського півострову.
Джерела
- Ена В.Г. Заповедные ландшафты Крыма. - Симферополь, Таврия, 1989