Актаське озеро (крим. Aqtaş gölü; також — Аль-Іль, Альєльське озеро) — солоне безстічне озеро розташоване на території Керченського району Криму у групі Керченських озер. За походженням — лиманне. Площа — 26,8 км² — четверте за площею озеро півострова.

Актаське
 Редагувати інформацію у Вікіданих
45°22′31″ пн. ш. 35°49′45″ сх. д. / 45.37528° пн. ш. 35.82917° сх. д. / 45.37528; 35.82917
Прибережні країниУкраїна Україна
РегіонАвтономна Республіка Крим[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина8 км
Ширина3.5
Площа26,8 км²
Середня глибина0,1 м
Максимальна глибина3 м
Міста та поселенняЩолкіне
ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії21020000411106300000590
GeoNames713726
У проєкті OpenStreetMap 72639 ·R (Автономна Республіка Крим)
Актаське. Карта розташування: Україна
Актаське
Актаське
Актаське (Україна)
Мапа

Від Азовського моря відокремлене пересипом завширшки до 1 км. Довжина 8 км, ширина 3,5 км, глибина 0,1 м. Улоговина витягнута з північного сходу на південний захід. Береги високі, круті. Живиться за рахунок інфільтрації морської води та підземними мінералізованими водами.

Вода у озері хлоридно-натрієвого типу. Мінералізація ропи змінюється за сезонами від 110 до 310 ‰, максимальна. — у серпні–вересні, мінімальна — у травні–березні. Наприкінці літа інколи пересихає, на дні утворюється шар солі. На опріснених ділянках поширена водяна рослинність. Характерне «цвітіння» води.

Це найсолоніше озеро всього Кримського півострова.

Історія

ред.

Назва озера дійшла до нас ще із середніх віків.

Озеро збиралися використовувати як ставок-охолоджувач для технічного водопостачання Кримської АЕС. Для цього навколо озера збудували земляну дамбу завдовжки 8 кілометрів та завширшки 3–3,5 метрів. Вона оточила все озеро, крім північної і північно-східної частин.

Весняна повінь 1989 року зруйнувала дамбу і затопила довколишні села. Після цього дамбу більше не відновлювали, а Акташське озеро значно подрібніло і продовжує пересихати щоліта.[2]

Примітки

ред.
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Что стало с Акташским озером в Крыму?. Крым.Реалии (рос.). 27 жовтня 2020. Процитовано 20 серпня 2024.

Література

ред.