Відкрити головне меню

НазваРедагувати

 
Зарості очерету на Святошинських ставках у Києві
 
Стара хата в селі Кругляківка Куп'янського району Харківської області, вкрита очеретом

Латинська назва «Phragmites» походить від грецького слова «Фрагма» (огорожа, паркан); зарості очерету зазвичай оточують водойми подібно огорожі. В Україні очеретом також називають єдиний представник цього роду, що тут зростає очерет звичайний (Phragmites australis).[2] Також очеретом часто помилково називають іншу рослину з родини тонконогових — рогіз.

Ботанічний описРедагувати

Багаторічні трави з повзучим кореневищем. Стебла високі, від 2—4 до 9 м заввишки, 2 см завтовшки, порожнисті, гладкі, до верхівки вкриті довгими лінійно-ланцетними листками. Листя до 7 см завширшки, з гострими ріжучими краями. Квітки червонувато-фіолетові, зібрані в суцвіття — велику розлогу волоть, що складається з безлічі волохатих колосків. Після дозрівання плодів колоски відокремлюються і легко переносяться вітром. Стебло після цвітіння стає дуже твердим і міцним, але залишається досить гнучким і не ламається на сильному вітрі.

ВидиРедагувати

ЕкологіяРедагувати

Очерет завжди утворює великі зарості. Його довгі кореневища постійно ростуть і розгалужуються, захоплюючи нові простори. Під сильними поривами вітру стебла очерету можуть згинатися так, що торкаються поверхні води, але майже ніколи не ламаються. В Україні очерет росте на вологих луках, болотах, по берегах річок, озер та інших місцях з близькими ґрунтовими водами. У великій кількості зростає у пониззях Дніпра, Дунаю, Дністра. Очерет витримує значне засолення ґрунтів, росте по берегах солоних озер і заток Чорного та Азовського морів.

ЗастосуванняРедагувати

Зарості очерету мають важливе екологічне значення: поселившись на багнистих або болотистих місцях, очерет згодом перетворює їх в сухіші ділянки: велика маса листя і стебел випаровує багато вологи, немовби викачуючи її з сирого ґрунту. Очерет бере участь в утворенні торфу. Він містить цукри, білкові речовини. Очерет використовують його на корм худобі для виготовлення силосу, трав'яного борошна, брикетів. Це цінний корм для ондатри й нутрії, лося, оленя. Люди плетуть з нього циновки, кошики, легкі дачні меблі. У безлісних місцевостях стебла служать паливом і сировиною для виробництва паперу; широко використовують як місцевий будівельний матеріал, ними іноді криють дахи сараїв. Ніжні молоді пагони очерету їстівні, за смаком нагадують спаржу. З рослин добувають смоли, оцтову кислоту, метиловий спирт.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Genus: Phragmites Adans.. U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Процитовано 20.12.2018.  (англ.)
  2. а б Phragmites // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  4. Список видів роду Phragmites. The Plant List ((англ.)). Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Процитовано 20.12.2018. 
  5. Phragmites japonicus. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 20.12.2018.  (англ.)
  6. Phragmites karka. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 20.12.2018.  (англ.)
  7. Phragmites mauritianus. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 20.12.2018.  (англ.)

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати