Огоро́жа, огоро́да або загорожа (від прасл. *gorditi) — загальне поняття для позначення парканів, плотів тощо. Огорожі ділянки (тини, паркани, частоколи, плоти, мури та ін.) ставляться на кордонах, межах, визначених відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Зміст

Види огорожРедагувати

 
Вориння в Словенії
  • Вориння (від прасл. *vorъ, пор. «ворота», «верея», «обора»[1][2]) — огорожа з жердин (зокрема, довгих горизонтальних). Окремий елемент у такий огорожі називають «вори́ною» (збірн. вор'я, вір'я).
  • Живопліт (живий паркан) — огорожа з кущів
  • Палісад (частокіл) — огорожа з вертикальних колів, паль
  • Парапет — невисока, переважно суцільна огорожа по краях мостів, балконів та ін.
  • Паркан — назва переважно дерев'яної огорожі[3]
  • Перила (поруччя, поручні, бильця) — невисока огорожа по краях сходів, балкона, містка, трибуни
  • Пліт, тин, ліса — огорожа, плетена з пруття
  • Стіна (мур) — переважно мурована огорожа
  • Штахети — огорожа з дерев'яних дощечок або металевих прутів[4]

ІншеРедагувати

В огорожах для проходу влаштовують ворота, хвіртки, перелази. Зверху її можуть покривати дашком, покрівлею (на плотах вона була відома як «острішок»)[5].

ІсторіяРедагувати

  • Зі словом «городити» пов'язані за походженням слова «город», «город». У давніх слов'ян «городами» називалися укріплені поселення, обнесені частоколом.

АнатоміяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  3. Паркан // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Штахети // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Острішок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.