Київська гавань: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 21:25, 11 січня 2018

Київська гавань розрашована на правому березі Дніпра в межах міста Київ. Обмежена сучасними вулицями Набережно-Хрещатицька, Набережно-Лугова, Електриків та Рибальським островом.

Історія

За часів Київської Русі за гавань Києву правило гирло річки Почайна, яка тоді протікала поруч зі Старокиївською горою паралельно Дніпру, відокремлювалася від нього піщаною косою, і зливалася з Дніпром нижче урочища Хрещатик. У гирлі Почайни було влаштовано дерев'яні кліті, до яких причалювали («притикали») баржі, тому це місце називали «Притика». Пристань була однією з найважливіших на водному шляху «з варяг у греки».

Близько 1712 року в косі між Почайною та Дніпром прямо до «Притики» було прокопано судноплавний канал, що мав скоротити шлях суден навкруги цієї коси. Згодом цей канал розмило, і піщану косу врешті-решт було знесено Дніпром під час повені 1829 року.

У 1897-1899 роках за проектом інженера Миколи Максимовича в середній частині русла Почайни, що тоді являла собою невелику затоку, було проведено масштабні гідротехнічні роботи з влаштування нової гавані Київського річкового порту. Її довжина сягала двох кілометрів, ширина - від 180 до 240 метрів.

У радянські часи почалося розширення Гавані в бік Оболоні. Було підсипано та укріплено береги Рибальського острова. Наприкінці 1930-х років було реконструйовано верфі заводу «Кузня на Рибальському» (тодішня назва - «Ленінська кузня»).

23 вересня 1963 року через Гавань було відкрито Рибальський вантовий міст, котрий забезпечив прямий автомобільний і пішохідний рух між Рибальським островом і Подолом. Через аварійний стан конструкцій цього мосту на початку 1990-х років ним було припинено автомобільний рух, а 2 лютого 2009 року Рибальський вантовий міст було взагалі закрито.

Сучасність

Протягом 2005-2010 років у місці, де Гавань сполучається з Дніпром, було споруджено новий Гаванський міст, що з'єднує Набережно-Хрещатицьку вулицю з Набережно-Рибальською дорогою.

Джерела

Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.