Набережно-Хрещатицька вулиця

Вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ

На́бережно-Хреща́тицька ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Поштової площі до Турівської і Набережно-Лугової вулиць.

Набережно-Хрещатицька вулиця
Київ
Вид на вулицю зі сторони Річкового вокзалу
Вид на вулицю зі сторони Річкового вокзалу
Місцевість Поділ
Район Подільський
Колишні назви
Велика Хрещатицька, Хрещатик, Хрещатицька
Загальні відомості
Протяжність 1,73 км
Координати початку 50°27′32″ пн. ш. 30°31′35″ сх. д. / 50.459139° пн. ш. 30.526389° сх. д. / 50.459139; 30.526389Координати: 50°27′32″ пн. ш. 30°31′35″ сх. д. / 50.459139° пн. ш. 30.526389° сх. д. / 50.459139; 30.526389
Координати кінця 50°28′26″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.473944° пн. ш. 30.516472° сх. д. / 50.473944; 30.516472
Поштові індекси 04070
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Line 2.svg «Поштова площа»
Kyiv Metro Line 2.svg «Контрактова площа»
Автобуси А 114, 115; 62 (вулиця Сагайдачного)
Трамваї Т 11, 12, 14, 18, 19 (Контрактова площа)
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11121
У проєкті OpenStreetMap r342023
Мапа
CMNS: Набережно-Хрещатицька вулиця у Вікісховищі

Прилучаються Набережне шосе, Боричів узвіз, вулиці Ігорівська, Андріївська, Борисоглібська, Іллінська, Григорія Сковороди, Гаванський міст, вулиці Спаська, Хорива, Верхній Вал, Нижній Вал, Рибальський вантовий міст, Ярославська і Щекавицька вулиці.

ІсторіяРедагувати

Вулиця є однією з найдавніших вулиць Києва, мала назву Велика Хрещатицька, Хрещатик, Хрещатицька, оскільки, за переказами, саме цією вулицею кияни у 988 році йшли на хрещення. Сучасна назва — з 1869 року[1]; надана, щоб уникнути дублювання з назвою нової на той час вулиці Хрещатик, яка ставала центральною магістраллю міста.

Забудовувалася після пожежі 1811 р. поступово, у середині XIX ст. переважала одно-, двоповерхова забудова. Набережну облаштовували з 1757 по 1860 рік. На ній розвантажували вантажі, що сплавлялися по Дніпру. На вулиці зосереджувалися склади лісу, цегли, кахель, будівельного матеріалу; відпливали судна, завантажені хлібом, сіллю, соленою рибою, цукром; приходили - із залізним товаром, будівельним лісом, вапном. Багато архітектурної кераміки потрапляло водним шляхом до Києва з Черкас, із містечка Копись Могильовської губернії. У 1914 р. на вулиці розташовувалося п'ять складів кахлю, майоліки та іншої кераміки[2].

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

Меморіальні дошкиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.

ДжерелаРедагувати