Відкрити головне меню

Ву́лиця Ни́жній Ва́л — вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевості Поділ, Плоське. Пролягає від Глибочицької до Набережно-Хрещатицької вулиці та Вантового мосту. Відділена бульварною алеєю від свого парного боку — вулиці Верхній Вал, лежить на місці укріплень вздовж течії зниклої річки Глибочиці, заведеної у колектор.

Вулиця Нижній Вал
Київ
HuB.jpg
Місцевість Поділ, Плоське
Район Подільський
Назва на честь захисного насипу вздовж р. Глибочиці
Колишні назви
Канава
Загальні відомості
Протяжність 1300 м
Координати початку 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778Координати: 50°27′46″ пн. ш. 30°30′24″ сх. д. / 50.462833° пн. ш. 30.506778° сх. д. / 50.462833; 30.506778
Координати кінця 50°28′17″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.471528° пн. ш. 30.520194° сх. д. / 50.471528; 30.520194
Поштові індекси 04071
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»
Автобуси А 53, 72, 119 (всі — по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал)
Трамваї Т 14, 18 (обидва — по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал), 11, 12, 16, 19 (всі — по Костянтинівській та Межигірській вулицях)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі автостанція «Поділ»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11144
У проекті OpenStreetMap r2145920
Мапа
CMNS: Вулиця Нижній Вал (Київ, Подільський район) на Вікісховищі

Прилучаються вулиці Лук'янівська, Мирна (нижня частина Олегівської), Житньоторзька, Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська.

ІсторіяРедагувати

Вулиця Нижній Вал є однією з давніх вулиць Подолу, проте під сучасною назвою відома від початку XIX століття. У 30-ті роки XX століття частина Нижнього Валу (від початку до Костянтинівської вулиці) разом з аналогічною частиною вулиці Верхній Вал мала назву Кі́мівська вулиця, на честь Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ)[1].

ЗабудоваРедагувати

На Нижньому Валі знайдено залишки садиб XXI століття, дерев'яних тротуарів. За часів польського панування тут були володіння католицького єпископа Біскупщина. В результаті Визвольної війни XVII століття, землі передали київській метрополії, стару назву забули.

Сучасна забудова Нижнього Валу — це переважно споруди XIX — початку XX століття. Будівель, споруджених пізніше 1930-х років — лише декілька.

Верхній та Нижній Вали, скоріш за все, зазна́ють сильних змін через введення в користування Подільського мостового переходу. Розглядаються різні способи розширення проїзжої частини вулиць, аж до побудови естакади, але скоріш за все їх спіткає доля більшості міських бульварів — поглинання пішохідної смуги зеленого насадження сірим асфальтовим покриттям.

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

  • Буд. № 7 — житловий будинок (1876)
  • Буд. № 9 — житловий будинок (1877)
  • Буд. № 19 — міська садиба, в якій розміщувався завод штучних мінеральних вод; у 1920-х роках діяла єврейська молитовна лікарня (кінець XIX — початок XX ст.). Нині — агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові та Білорусі
  • Буд. № 21 — житловий будинок, в якому у 1899–1916 рр. містився готель «Бліндер» (1889)
  • Буд. № 23 — житловий будинок (1874, архітектор В. Прохоров)
  • Буд. № 33 — міська садиба, в якій містився безкоштовний притулок Товариства надання медичної та матеріальної допомоги бідним породіллям, відділення доброчинного товариства «Крапля молока» (середина XIX — початок XX ст.)
  • Буд. № 35/15 — прибутковий будинок (1899)
  • Буд. № 37 — міська садиба, в якій містилися молитовні різних єврейських громад; 1-а школа «Талмуд Тора», школа меламедів тощо (кінець XIX — початок XX ст.)
  • Буд. № 39 — колишній готель «Дудман» (1892–1895)
  • Буд. № 49 — колишній комплекс доброчинних закладів Ф. А. і Н. В. Терещенків (1880-ті)

У літературіРедагувати

У першій частині роману В. Підмогильного «Місто» згадується будинок №37 по Нижньому Валу, в якому, у крамаря Луки Гнідого, зупинився герой твору Степан, уперше приїхавши до Києва.

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати