Слобідка (селище)
Слобі́дка — селище Подільського району Одеської області. Адміністративний центр Слобідської селищної громади. Розташоване на північному заході Подільського району за 30 км від м. Кодима, від обласного центру — 222 км, у південно-східній частині Подільської височини.
| селище Слобідка | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Тер. громада | Слобідська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120230010081273 |
| Основні дані | |
| Засновано | 1883 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 3.65 км² |
| Населення | ▼ 2239 (01.01.2022)[1] |
| Густота | 662.74 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 66050 |
| Телефонний код | +380 4867 |
| Географічні координати | 47°53′12″ пн. ш. 29°20′47″ сх. д. / 47.88667° пн. ш. 29.34639° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 260 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Слобідка |
| До станції: | 1 км |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 30 км |
| - залізницею: | 29 км |
| - автошляхами: | 33,5 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 190 км |
| - залізницею: | 213 км |
| - автошляхами: | 222 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 66050, Одеська область, Подільський район, смт Слобідка |
| Карта | |
  Слобідка | |
 Слобідка | |
| |
|
| |
Краєзнавча довідка
ред.Площа с. Слобідка — 440 га. Населення станом на 01.01.2007 р. — 2600 осіб. День селища — 28 серпня. У селищі розташована вузлова залізнична станція Одеської залізниці. У селищі діє пункт контролю на кордоні із Молдовою (Придністров'ям) Слобідка—Ковбасна.
На станції Слобідка зупиняється 4 пари електричок Одеса-Подільськ-Вапнярка та одна Слобідка-Подільськ, що забезпечує підвезення робочих змін до міста Подільськ[2]. Зупиняються деякі потяги далекого сполучення (Київ-Ізмаїл, Одеса-Ковель).[3]
Діють Будинок культури, 3 бібліотеки, 8 магазинів, кафе-бар, поштове відділення, радіотелефонна станція, Слобідське відділення Кодимських електромереж. Колись працювали АЗС, млин, олійня, але зараз знаходяться в аварійному стані.
Історія
ред.Виникнення Слобідки у 1883 році пов'язане з будівництвом залізниці Київ-Балта. У 1873 р. тут збудовано перші пристанційні і житлові будови. У господарстві розвивалися капіталістичні відносини. У поміщиків Мардара і Маньковського селяни брали землю в оренду, були куркулі. Більшість населення становили робітники й селяни. З'явилася на селі сільськогосподарська техніка. З будівництвом залізничної гілки Слобідка-Бельци, Слобідка стала вузловою станцією. Було збудовано паровозне депо, водокачка, медпункт, баня. Водночас будувалося і селище. На той час побудовано перший двоповерховий будинок, який належав чиновнику Лозинському. У 1892 р. завершено будівництво великого красивого вокзалу. Буфет-ресторан тримала італійка Біанкі.
У 1901 р. відкрито трирічне однокласне залізничне училище.
Млин власника Курбатова побудовано у 1910-1911 рр. Зерно для помолу на борошно привозили люди з різних сіл.
20 жовтня 1938 р. Слобідка віднесена до категорії смт.
Під час Німецько-радянської війни на території Слобідки діяла комсомольсько-молодіжна група «Чайка» з понад 20 підпільників. 13 березня 1944 р. заарештовано й розстріляно 23 її учасників.
На фронтах Німецько-радянської війни воювало 648 селян, 278 з яких з бою не повернулося, 262 нагороджено орденами й медалями. Загиблому у 1945 р. Авеличеву Івану Тихоновичу присвоєне звання Героя СРСР. На війні особливо відзначилися молоді жінки селища, зокрема нагороджена орденом Флоренс Найтінгел М. П. Кухарська-Смирнова, яка під час Сталінградської битви винесла з поля бою понад 200 поранених; лікарі К. Г. Василевська (нагороджена орденом Леніна), О. Ф. Поліщук, медсестри П. І. Корицька, М. І. Нартова, М. І. Мельник, Л. М. Горохова, М. М. Ткач, Л. П. Галінська.
У 1954 р. завершено будівництво нового залізничного вокзалу. У 1988—1990 рр. електрифіковано залізницю та здійснено будівництво житлового 60-квартирного будинку і дитсадка на 160 місць. У 1974 р. побудовано нову триповерхову школу, у 1983—1987 рр. — 2 житлових двоповерхових будинки для вчителів.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2 444 | 92.75% |
| російська | 137 | 5.20% |
| румунська | 48 | 1.82% |
| білоруська | 3 | 0.11% |
| болгарська | 1 | 0.04% |
| польська | 1 | 0.04% |
| інші/не вказали | 1 | 0.04% |
| Усього | 2 635 | 100% |
Видатні люди
ред.- заслужені працівники освіти УРСР Є. М. Андрієнко, І. А. Курко.
- заслужений працівник культури УРСР Гавриленко Олена Іванівна.
- У селищі проживала відома естрадна співачка Гелена Веліканова.
- жила, навчалася хоробра жінка, санінструктор, орденоноска орденів Леніна та Червоної Зірки Марія Петрівна Смирнова.
- народився Герой Радянського Союзу — Іван Тихонович Авеличев (1911—1945).
- похований Степан Петрушевич (1855 — 13 січня 1920), громадсько-політичний діяч, член Української національної ради Західно-Української Народної Республіки.
- Петлюк Катерина Олексіївна (1919—1998) — радянська танкістка, учасниця німецько-радянської війни.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Розклад руху електричок по ст. Слобідка. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 1 листопада 2016. [Архівовано 2021-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Розклад швидких поїздів по ст. Слобідка. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 1 листопада 2016. [Архівовано 2016-10-30 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Слобідка (селище) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Інформаційний портал Кодимщини
- Сайт ЦВК
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |