Відкрити головне меню

Северинівка (Іванівський район)

село Іванівського району Одеської області

Севери́нівка (в минулому — Потоцьке) — село в Україні, в Іванівському районі Одеської області.

село Северинівка
В'їзд до села
В'їзд до села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Іванівський район
Рада/громада Северинівська сільська рада
Код КОАТУУ 5121883801
Основні дані
Населення 599
Площа 2,441 км²
Густота населення 245,39 осіб/км²
Поштовий індекс 67232
Телефонний код +380 4854
Географічні дані
Географічні координати 46°49′38″ пн. ш. 30°34′50″ сх. д. / 46.82722° пн. ш. 30.58056° сх. д. / 46.82722; 30.58056Координати: 46°49′38″ пн. ш. 30°34′50″ сх. д. / 46.82722° пн. ш. 30.58056° сх. д. / 46.82722; 30.58056
Середня висота
над рівнем моря
11 м
Водойми р. Великий Куяльник
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Буялик
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 67232, с. Северинівка, вул. Леніна, 17г, тел. 4-73-42
Карта
Северинівка. Карта розташування: Україна
Северинівка
Северинівка
Северинівка. Карта розташування: Одеська область
Северинівка
Северинівка

Северинівка у Вікісховищі?

Населення становить 599 осіб.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Руїни костелу Св. Северина
 
Старий цвинтар у Северинівці

Северинівка була заснована графом Северином Потоцьким після закінчення Російсько-турецької війни 1787–1792 років. В цей час йому було виділено 6 тисяч десятин орної землі неподалік Одеси. Граф назвав село на свою честь Потоцьке. Через вдале розташування село швидко розросталося. Вже 3 липня 1806 року селище Потоцьке перейменовують в містечко Северинівка. Тут проходила важлива поштова дорога з Балти до Одеси. Тут же проходив і торговий шлях, яким доставляли до Одеси хліб, борошно, овочі, фрукти та інші товари. В той час на містечко Северинівка мало 9 заїжджих дворів, де могли зупинитись на ночівлю і вельможі, і торговці, і селяни. В центрі містечка був розташований графський будинок, оточений величезним садом. На початку ХІХ століття Северин Потоцький збудував у містечку Івано-Богословський храм.

Пам'яткиРедагувати

 
Свято-Іоанно Богословська церква (Северинівка)

Головною пам'яткою села є Свято-Іоанно Богословська церква, яка внесена до переліку об'єктів культурної спадщини. Близько кілометра від православної церкви — руїни католицького храму. За деякими відомостями це костел Святого Северина, споруджений за рахунок Северина Потоцького в 1800 році, в 1801-му був освячений єпископом М. Сераковським.[1] За радянських часів костел використовувався як склад, відповідно на теперішній час знаходиться у жалюгідному стані перетворившись на руїни. Він навіть не внесений до реєстру обласного управління по охороні культурної спадщини. Відразу за костелом знаходиться старовинне кладовище із кам'яними хрестами мальтійського типу. На кладовищі є руїни склепу, де вірогідно був похований Северин Потоцький.

Садиба Потоцьких розташована на іншому від костелу боці балки. Ще у 19 сторіччі будівля садиби була перетворена на лікарню, яка певний час слугувала туберкульозним диспансером. На даний час приміщення лікарні не використовуються.

2012 року в день храмового свята біля Івано-Богословської церкви був відкритий пам'ятний знак засновнику села графу Северину Потоцькому.

Поблизу села розташований ландшафтний заказник місцевого значення Верхній Ліс.

Джерело «Третій Бог»Редагувати

Джерело «Третій Бог» — природна пам'ятка села. Про появу джерел місцеві жителі розповідають таку легенду. Одному з жителів приснився сон (віщий, приснилася матір Божа) в якому він іде кудись і знаходить цю галеру. Різко прокинувшись, він вибігає з дому і йде по тих місцях, які бачив уві сні. Він розуміє, що тут бути не може, але продовживши пошуки, він знайшов кілька джерел води. Він таки знайшов своє золото. Адже в наших степах, а особливо в 19 столітті питна вода була багатством. З того часу гору, на якій знаходяться ці джерела, стали називати Божою горою, а джерела Божими або Богами[2][3].Зараз залишилось тільки одне з п'яти джерел.

Цікаві фактиРедагувати

  • Біля Северинівки неодноразово проходили ралійні перегони національної гоночної серії «Кубок Лиманів»

ОсобистостіРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати