Зіновій Ісакович Приблуда (24.02.1887 — 1.10.1962) — фізик, один з фундаторів української наукової школи методики фізики, професор.

Приблуда Зіновій Ісакович
Народився 24 лютого 1887
Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 1 жовтня 1962(1962-10-01) (75 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність фізик, педагог
Alma mater Новоросійський університет
Вчене звання професор
Заклад Одеський педагогічний інститут

Біографія

ред.

З. І. Приблуда народився 24 лютого 1887 року в Северинівці Одеського повіту Херсонської губернії. Разом з батьками жив у Херсоні, а з 1897 року — в Одесі.

У 1906 році склав екстерном випускні іспити у 2-й одеській гімназії.

В 1912 році закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету з дипломом першого ступеня.

Ще будучи студентом, викладав фізику і математику в гімназіях та училищах Одеси. В 1913—1920 роках був класним наставником та завідувачем фізичного кабінету у Комерційному училищі Х. І. Гофмана. В подальшому його науково-педагогічна діяльність була пов'язана як с теоретичними, так і практичними проблемами навчання фізики в загальноосвітній школі.

В 1920—1928 роках викладав у технікумі Політпросвіти, Червоноармійському університеті, трудовій школі № 9.

У 1928—1930 роках викладав фізику на єврейському відділенні Одеського інституту народної освіти, завідував кафедрою фізики в Одеському інституті народного господарства.

В 1929 році присвоєно вчене звання професора.  В 1927—1932 роках був науковим співробітником Фізичного інституту.

В 1930—1933 роках  працював в Інституті соціального виховання, Хіміко-технологічному інституті, Індустріальному та Сільськогосподарському інститутах.

В 1933—1941 роках обіймав посаду професора кафедри фізики Одеського педагогічного інституту, викладав курс методики фізики.

В роки нацистської навали  перебував в евакуації у м. Самарканд, де викладав в Узбецькому державному університеті, Одеському інституті інженерів водного транспорту, працював старшим науковим співробітником Самаркандської сейсмічної станції Академії Наук СРСР (1941—1945 рр). Там підготував докторську дисертацію «Ізостатичні рухи й  сейсмотектоніка Середньої Азії».

З 1945 до 1951 року викладав в Одеському електротехнічному інституті зв'язку.

Помер  1 жовтня 1962 року в м. Одеса.

Наукова діяльність

ред.

Одним з основних напрямів дослідницької роботи була розробка проблеми теорії та методики навчання фізики в загальноосвітній школі, шкільного фізичного експерименту. Опублікував низку статей, в яких розробив питання методики вивчення гармонічного руху в шкільному курсі фізики, методики та техніки шкільного фізичного експерименту, наступності навчання фізики в середній загальноосвітній та вищій школі. У спеціальній методиці фізики обґрунтував структуру та обсяг шкільного курсу фізики, детально проаналізував особливості реалізації пропедевтичного та систематичного курсів, методику навчання окремих розділів шкільного курсу фізики.

Праці

ред.
  • Особый метод вывода формулы гармонического движения// Математика и физика в школе. — 1936. –  № 2. — С. 72 — 74..
  • Индуктивное доказательство теоремы Безу// Математика и физика в школе. — 1936. –  № 3. — С. 34. https://web.archive.org/web/20190225223936/https://sheba.spb.ru/shkola/matematika-vshkole.htm
  • Об изложении первых теорем геометрии// Математика и физика в школе. — 1936. –  № 4. — С. 58 — 63. https://web.archive.org/web/20190225223936/https://sheba.spb.ru/shkola/matematika-vshkole.htm
  • Об исчезании n4-1-го члена в бесконечно-убывающей прогрессии// Математика и физика в школе. — 1937. –  № 1. — С. 29. https://web.archive.org/web/20190225223936/https://sheba.spb.ru/shkola/matematika-vshkole.htm
  • Чого навчають приймальні вишівські іспити з фізики// Комуністична освіта. — 1936. — № 11. — С. 114—120.
  • Прості способи демонстрування експериментів, пов'язаних з центрифугою.// Комуністична освіта. — 1936. — № 6. — С. 99 — 103.
  • Застосування принципу живої сили в курсі фізики// Комуністична освіта. — 1937. — № 1. — С. 110—113.
  • Основи методики фізики: Затверджено НКО як посібник для студентів педагогічних інститутів та вчителів. — Харків –К.: ДНТВУ, 1937. — 341 с.
  • Асимпотические формулы для вычисления факториалов статистической физики.// Наукові записки Одеського університету. — 1939. — Т. 2. — С. 83 — 91.

Джерела та література

ред.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 39.
  • Головко М. Зіновій Приблуда — представник Одеської наукової школи методики фізики.// Фізика і астрономія в школі. — 2010. — № 4. — С. 42 — 45.
  • Випускники Одеського (Новоросійського) університету: енциклопедичний словник: у 2 вип. — Вип. 2./наук. ред. В. А. Сминтина; відп. ред. М. О. Подрезова. — Одеса: Астропринт, 2010. — С. 167—168.
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С. 64 - 65. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/Науковці%20ПНПУ%20-%201.doc.pdf

Посилання

ред.