Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

вищий навчальний заклад в Україні

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (до 29 вересня 1994 року: Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського) — вищий навчальний заклад на півдні України у місті Одеса, один з провідних у формуванні системи освіти регіону, розвитку наукових досліджень у галузі педагогіки, психології, історії, філософії та фундаментальних наук.

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
ПНПУ імені К. Д. Ушинського
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, герб2.jpg
Odesa Staroportofrankivska 26 SAM 6973 51-101-1232.JPG
Головний корпус
46°28′49″ пн. ш. 30°43′16″ сх. д. / 46.48050000002777438° пн. ш. 30.72130000002777805° сх. д. / 46.48050000002777438; 30.72130000002777805Координати: 46°28′49″ пн. ш. 30°43′16″ сх. д. / 46.48050000002777438° пн. ш. 30.72130000002777805° сх. д. / 46.48050000002777438; 30.72130000002777805
Тип національний університет
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування ОдесаОдеса
Гасло GLORIA ET HONOR TIBI, MAGISTER!
укр. Слава та честь тобі, учителю!
Засновано 1920
Акредитація IV  рівня
Ректор Красножон Андрій Васильович
Студентів 6263
Докторів 53
Професорів 52
Випускники Категорія:Випускники Одеського педагогічного університету
Адреса вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, 65020
Сайт pdpu.edu.ua
Нагороди Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Грамота Верховної Ради України
CMNS: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського у Вікісховищі

Загальна інформаціяРедагувати

Історія педагогічної освіти в Одесі починається з заснування в 1817 роц при Рішельєвському ліцеї педагогічного інституту на 24 вихованця, який існував майже 20 років і започаткував в Одесі систематичну професійну педагогічну освіту. Керівниками педагогічного інституту були директори ліцею  Ш. Д. Ніколь, Р. Жіллє, І. І. Дудрович, І. С. Орлай, М. І. Синицин.

У 1919 році почалася активна реорганізація системи освіти в Україні. У липні 1919 року було прийнято рішення про відкриття в Одесі Учительського інституту, але зміна політичної влади у місті зруйнувала це починання.  Навесні 1920 року Одеський губернський відділ освіти знову прийняв рішення про відкриття учительського (педагогічного) інституту. У серпні 1920 року на базі учительського інституту був заснований Одеський інститут народної освіти[1].

У 1930 році Одеський інститут народної освіти реорганізували у три інститути: Одеський інститут соціального виховання, Одеський інститут професійної освіти, Одеський фізико-хімічно-математичний інститут. Одеські інститути соціального виховання та професійної освіти в 1933 році були перетворені в Одеський державний педагогічний інститут, до складу якого також входили німецьке, єврейське, болгарське відділення. У 1934 році німецьке відділення Одеського педагогічного інституту було перетворено в Одеський німецький педагогічний інститут, який проіснував до 1938 року.[2].

Підготовка педагогічних кадрів в Одесі проводилася  безперервно, навіть у роки нацистської навали. За час перебування в  евакуації у 19411944 роках Одеський педагогічний інститут підготував понад 100 фахівців для вітчизняної освіти.

За видатні заслуги в підготовці педагогічних кадрів у 1945 році Постановою Уряду України навчальний заклад був удостоєний імені видатного вченого-педагога Костянтина Дмитровича Ушинського, а в 1970 році нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.

29 вересня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів України на базі Одеського державного педагогічного інституту було створено Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, який першим з педагогічних вишів України був прийнятий 2 жовтня 1996 року до Асоціації Європейських Університетів (англ. CRE). У 2009 році університет набув статусу національного.

У 2005 році університет внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, а в 2006 році університет набув членство у Східноєвропейській асоціації університетів (англ. EEUN).

За рейтингом Міністерства освіти і науки України університет входить до трійки лідерів серед вищих навчальних закладів України педагогічного та гуманітарного профілю. За роки існування в його стінах пройшли підготовку та підвищили кваліфікацію майже 100 тисяч фахівців різних спеціальностей, з яких понад 2000 стали заслуженими діячами у різних галузях науки, культури, освітньої діяльності та спорту, а також відмінниками освіти України.

За роки існування в його стінах пройшли підготовку та підвищили кваліфікацію майже 100 тисяч фахівців різних спеціальностей, з яких понад 2000 стали відмінниками освіти України.

Університет акредитований у повному обсязі за IV рівнем акредитації і здійснює підготовку педагогічних працівників за багатоступеневою системою бакалавр, спеціаліст, магістр.

Основною метою університету є підготовка кваліфікованих фахівців для забезпечення системи освіти Південного регіону вчителями, вихователями, психологами тощо.

Запорукою ефективності такої роботи є його науково-педагогічний потенціал, усталені традиції, а також оновлення та впровадження прогресивних технологій навчання.

До структури університету входять: навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту та реабілітації, факультети художньо-графічний, музичної та хореографічної освіти, фізико-математичний, іноземних мов, філологічний, початкового навчання, дошкільної педагогіки та психології, соціально-гуманітарний та історико-філософське відділення; працюють підготовче відділення та факультет післядипломної освіти, Одеський педагогічний коледж; Білгород-Дністровське педагогічне училище; Балтське педагогічне училище; Одеський професійний ліцей сфери послуг, Балтський та Кременчуцький навчально-консультаційні центри; Севастопольський навчально-консультаційний пункт, Методичний центр художнього та естетичного виховання дітей та молоді; понад 40 гімназій, шкіл, дошкільних закладів регіону, що утворюють педагогічний комплекс та складають його експериментальні майданчики.

Університет здійснює підготовку фахівців з 7 напрямів за 18 спеціальностями. Контингент студентів становить майже 7 тис. осіб (з них на денній формі навчання — 3391, на заочній — 3239). За рахунок коштів державного бюджету навчається 3354 студентів (денна форма навчання — 2520, заочна — 834), за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб — 3274 студенти (денна форма навчання — 871, заочна — 2403).

На 39 кафедрах працюють 489 викладачів, а також учені, запрошені з закордону, інститутів НАН України та НАПН України.

Наукові школи академіка А. М. Богуш, академіка О. Я. Чебикіна, члена-кореспондента НАПН України Р. Ю. Мартинової, професорів А. Р. Гохмана, Д. З. Арова, Р. І. Хмелюк, Г. М. Губреєва, А. Ю. Ківа, що склалися в університеті, широко відомі в Україні та за кордоном своїми досягненнями в галузі педагогіки, психології, фізики, математики. Ці школи визнані за міжнародними показниками. В межах цих шкіл проводиться підготовка аспірантів за 37 спеціальностями, докторантів за 9. В університеті функціонують три спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій за 7 науковими спеціальностями.

Наукові розробки проводяться у плідній співпраці з ученими США, Канади, Ізраїлю, Франції, Нідерландів, Молдови, Німеччини, Іспанії, Мексики, Росії в межах спільних договорів, проектів та підтримки фондів, програм, зокрема «Відродження», INTAS, CDRE, DAAD, за рахунок держбюджетного фінансування і власних коштів університету. Щорічно МОН України на підставі експертизи визначає 3-5 наукових розробок учених університету, які мають світовий рівень. Науковці університету беруть активну участь у виконанні державних програм Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, НАПН України, НАН України, Одеської обласної державної адміністрації («Регіональна ініціатива»). Університет має стратегічний план розвитку, який передбачає оптимізацію тематики наукових досліджень з метою вирішення актуальних проблем, пов'язаних з підготовкою сучасного вчителя, відкриття нових спеціалізованих вчених рад з правом захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Університет пройшов атестацію з питань наукової та науково-технічної діяльності й отримав вищий рівень категорії «А» та визнаний найкращим у цьому напрямку серед педагогічних вищих навчальних закладів України.

Університет підтримує постійні зв'язки з академічними установами НАН та АПН України, провідними ВНЗ на підставі 20 договорів про співпрацю.

Наслідком творчих досягнень останніх п'яти років є видання 3926 наукових праць, серед яких 49 монографій, 260 підручників і навчальних посібників, 497 студентських публікацій. За сприянням університету щороку проводяться від 10 до 20 міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій, видаються наукові журнали «Перспективи», «Наукове пізнання: методологія та технологія», «Науковий вісник», «Виховання і культура», «Наука і освіта» та інші.

Університет акредитований і рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України внесений до Державного реєстру навчальних закладів України з ліцензією на право освітньої діяльності за IV рівнем акредитації.

Структура університетуРедагувати

  • Навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту та реабілітації;
  • Факультет художньо-графічний;
  • факультет музичної та хореографічної освіти;
  • Факультет фізико-математичний;
  • Факультет іноземних мов;
  • факультет історико-філологічний;
  • факультет початкового навчання;
  • Факультет дошкільної педагогіки та психології;
  • Факультет соціально-гуманітарний;
  • Факультет медичний.

Відокремлені структурні підрозділи університету:

  • Балтський навчально-консультаційний центр (Одеська область);
  • Одеський професійний ліцей сфери послуг;
  • Одеський професійний ліцей технологій та дизайну
  • Методичний центр художньо-естетичного виховання дітей та молоді.

Університет координує діяльність Південноукраїнського навчального комплексу «ПЕДАГОГ», а також співпрацює з іншими установами:

  • Одеським педагогічним коледжем;
  • Балтським педагогічним училищем;
  • Білгород-Дністровським педагогічним училищем;
  • Барським гуманітарно-педагогічним коледжем імені М. Грушевського Вінницької області;
  • Уманським гуманітарно-педагогічним коледжем імені Т. Г. Шевченка;

ПНК «Педагог» об'єднує понад 90 загальноосвітніх державних та приватних шкіл, ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів та інтернатів, а також інших установ Одеської, Запорізької, Вінницької областей та АР Крим.

РекториРедагувати

Видатні вчені університетуРедагувати

БіологиРедагувати

ГеографиРедагувати

ІсторикиРедагувати

МатематикиРедагувати

МеханікиРедагувати

ПедагогиРедагувати

ПсихологиРедагувати

ФізикиРедагувати

ФілологиРедагувати

ФілософиРедагувати

ХімікиРедагувати

Художники—викладачіРедагувати

Відомі випускникиРедагувати

НауковціРедагувати

Діячі культуриРедагувати

ОсвітяниРедагувати

СпортсмениРедагувати

Державні та громадські діячіРедагувати

Герої Радянського СоюзуРедагувати

Відомі викладачіРедагувати

Біологи і медикиРедагувати

Географи і геологиРедагувати

ЕкономістиРедагувати

ІсторикиРедагувати

МатематикиРедагувати

МистецтвознавціРедагувати

ПедагогиРедагувати

ПолітологиРедагувати

ПсихологиРедагувати

ФізикиРедагувати

ФілологиРедагувати

ФілософиРедагувати

Почесні доктори і професориРедагувати

  • Амонашвілі Шалва Олександрович — доктор психології, професор;
  • Андрущенко Віктор Петрович — доктор філософських наук, професор;
  • Бєдний Григорій Захарович — доктор психологічних наук;
  • Гайжутіс Альгідрас — ректор Литовського едукологічного університету;
  • Давідович Нітца — професор, голова ізраїльського Консорціуму розвитку факультетських центрів;
  • Жук Олександр Іванович — ректор Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка;
  • Зініград Михайло — ректор Аріельського університету (Ізраїль);
  • Карвовські Вальдемар — доктор психологічних наук, професор;
  • Ковтунець Володимир Віталійович — кандидат фізико-математичних наук, доцент, член Українського математичного товариства;
  • Кремень Василь Григорович — доктор філософських наук, професор, академік НАН України, президент НАПНУ;
  • Лю Чжиган — ректор Харбінського інженерного університету (Китайська Народна Республіка);
  • Токак Харун — письменник, відомий громадський діяч, співголова Платформи «Діалог Євразії»;
  • Шевцов Андрій Гаррієвич  — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.

Кампуси і корпусиРедагувати

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського успадкував найкращий досвід професійної педагогічної підготовки в м. Одесі, набутий у XIX столітті.

У 1870—1990 роках парна сторона Старопортофранківської вулиц і по обидва боки нинішнього головного корпусу університету — тоді Другої чоловічої гімназії — стає немов би епіцентром престижних міських педагогічних і навчальних закладів середнього рівня. Тут розташувалася Друга жіноча гімназія, Міське дівоче училище і Шестикласне училище Ефрусі. В інших будівлях з парного боку вулиці Старопортофранківської, які нині займають підрозділи університету, були розташовані інші установи. Так, нинішній корпус наукової бібліотеки університету був зведений у 1890 році за проєктом архітектора О. О. Бернардацці для Міщанської управи (вул. Старопортофранківська, 36). У той же період до північної стіни Міщанської управи були добудовані будівля інвалідна Міщанської управи (1890 рік, архітектор Ю. М. Дмитренко), а також будівля Народного училища (1910—1914 роки, архітектор Ф. А. Троупянський), у приміщеннях яких наразі розташовані філологічний та іноземних мов факультети.

На початку вул. Старопортофранківської (буд. 2/4) у 90-х роках XIX століття розташовувався комплекс приміщень колишнього Народного училища, Ювілейної їдальні, Денного дитячого притулку, зведених за проєктом архітектора Ю. М. Дмитренка (1890-ті рр.), у яких нині функціонує художньо-графічний факультет університету.

Пам'яткою архітектури першої половини XX століття є також будівля гуртожитку № 1 університету, збудована за проєктом архітекторів Ф. А. Троупянського, Н. М. Канівського, М. А. Каца у 1937—1939 роках.

Головний корпус університету наразі розташований на вул. Старопортофранківській, 26, у якому містяться ректорат та фізико-математчний факультет. Будівля головного корпусу була збудована у 1896 році архітектором Д. Є. Мазировим, у якій на той час розмістилася Друга чоловіча гімназія. У цій будівлі навчалися: видатний учений, академік, Герой Радянського Союзу О. Ю. Шмідт (1901—1907 роки), відомий український поет С. І. Олійник (1929—1933 роки); український поет і журналіст Д. П. Надеїн (навчався у 1929—1933 роках й працював до 1941 року); військовий діяч і письменник, Герой Соціалістичної Праці, генерал армії С. К. Цвігун. На фасаді головного корпусу також встановлена пам'ятна таблиця випускникам університету — Героям Радянського Союзу — Коваленку А. Я., Моргуненку В. С., Мусіну В. П. На другому поверсі будівлі раніше містилася Миколаївська церква, що була вбудована у приміщення Другої чоловічої гімназії та освячена 28 вересня 1889 року. У середині XX століття до будівлі головного корпусу університету був добудований третій поверх.

Академічне містечко «Фонтанське», що розташоване по вул. Фонтанська дорога, 4, включає територію та будівлі навчально-наукового інституту фізичної культури. спорту та реабілітації, факультетів соціально-гуманітарного, початковго навчання, музичної та хореографічної освіти, а також іторико-філософське відділення та відділення перепідготовки кадрів зі спеціальності «Психологія». Зазначені навчально-наукові підрозділи університету розташовані в приміщеннях будівель колишнього Сергієвського артилерійського юнкерського училища), зведених після 1913 року під керівництвом військового інженера П. Е. Кошлича. На території академмістечка розташований пам'ятник доблесті російських воїнів — металева огорожа з стволів батарейних гармат, які брали участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878 років, виготовлених на Обухівському заводі у Санкт-Петербурзі (архітектор Б. Едуардс, 1914 рік).

Факультет дошкільної педагогіки та психології займає приміщення будівлі по вул. Ніщинського, 1, а саме колишньої Свято-Олександрівської церкви при Інституті Шляхетних дівчат, перший камінь у фундамент якої був покладений імператрицею Олександрою Федорівною у 1828 році.

Наукова бібліотекаРедагувати

Наукова бібліотека університету є інформаційним ресурсом, що забезпечує освітній і науковий процеси. Фонд бібліотеки складає понад 330 тис. друкованих одиниць наукового, навчально-методичного, літературно-художнього призначення. До складу фонду входять книги й періодичні видання українською та іноземними мовами. Одним з електронних ресурсів бібліотеки є електронний каталог, який нараховує біля 190 тис. записів. Частиною загальної електронної колекції бібліотеки є електронний архів (репозитарій). Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через Інтернет.

Ювілеї та пам'ятні датиРедагувати

У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 200 років з часу заснування державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (травень 1817).

Нагороди та репутаціїРедагувати

За даними наукометричної бази SCOPUS Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського посідає 29 місце серед 97 ВНЗ України, які підлягали оцінюванню. Станом на 06.04.2012 кількість публікацій становило 102, кількість цитувань — 388, індекс Хірша — 10. За рейтингом ВНЗ від ЮНЕСКО «Топ-200 Україна 2012» університет посідає 51 місце. За рейтингом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України — університет посів друге місце в групі із 31 педагогічного, гуманітарного університету та ВНЗ фізичного виховання і спорту на підставі опрацювання результатів діяльності й потенціалу 229 ВНЗ України за 2010—2011 навчальний та 2011 календарний роки.

ПриміткиРедагувати

  1. Еврейское высшее образование в Одессе (1917—1930): история, опыт, традиции / В. Левченко] // Иудаика в Одессе: сборник статей по итогам работы программы по иудаике и израилеведению Одесского национального университета им. И. И. Мечникова / ред. кол.: Голубович И. В., Довгополова О. А., Мартынюк Э. И., Петриковская Е. С.. — Вып. 2. — Одесса: Феніск, 2013. — С. 6—27. (рос.)
  2. З історії Одеського німецького педагогічного інституту: Довідник/Букач В. М. - Одеса: ПНПУ, 2022. - 56 с. https://web.archive.org/web/20220325222804/http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/13739/3/Bukach.pdf
  3. Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. — Вип. 1. Природничі науки. 1985—1946. — Ч. 3. Хіміки / Упоряд. Т. І. Олейникова. — Одеса: ОДНБ, 1995. — С. 98—100.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати