Відкрити головне меню

Сахно Іван Іванович (1904 — 1984?) — український зоолог, теріолог, фундатор Зоологічного музею Луганського університету, завідувач кафедри зоології Луганського педінституту протягом 1938–1969 років.

Сахно Іван Іванович
Zag-f03-sakhno-1945-isxodnik ed1.jpg
Народився 12 листопада 1904(1904-11-12)
Лебедин, Сумська область
Помер 1984 (?)
Луганськ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність зоолог
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Сфера інтересів зоологія, музеологія, екологія тварин
Заклад Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Науковий керівник Володимир Станчинський
Відомий завдяки: зоологічні дослідження, Зоомузей Луганського університету
Нагороди Орден Червоної Зірки

Біографічні даніРедагувати

Іван Сахно народився 12 листопада 1904 року в м. Лебедин Сумської області. Вищу освіту здобув в ХІНО (Харківський інститут народної освіти) 1928 року. Там вступив до аспірантури, в якій навчався під керівництвом Володимира Станчинського. Після закінчення аспірантури (03.1934) працював півроку в Сумському педінституті (03.1934 до 10.1934). Того ж 1934 року прибув до Луганська на роботу в ДІНО (Донецький інститут народної освіти), який якраз тоді було реорганізовано у Ворошиловградський державний педагогічний університет.

Разом із ним у Луганську з'явилася значна частина колекції хребетних тварин, зокрема й вся екзотична частина сучасної колекції музею, з якої почав розбудовуватися Зоологічний музей Луганського університету.

 
В лабораторії кафедри зоології. 1938–39 навчальний рік. Заняття веде доц. Сахно Іван Іванович

1938 року вже обіймав посаду доцента і завідувача створеної того ж року кафедри зоології. У цей час Іван Сахно викладав тут зоологію, дарвінізм та методику біології. Кандидат біологічних наук з 1940 року, захистив дисертацію у Дніпропетровську. У серпні 1941 року мобілізований до армії. Має багато бойових і пам'ятних нагород (частина зберігається в архіві ЛНУ), зокрема два ордени Червоної зірки. Повернувся з фронту 1945 року, знову на посаду завідувача кафедри зоології. Був одружений на Людмилі Титаренко (1912–1971), яка від початку роботи в Луганську й до своєї пенсії (1967) працювала разом з ним на кафедрі на посаді асистента.

Навесні 1969 року у віці 65 років після невідомого конфлікту з керівництвом написав заяву на звільнення і вийшов на пенсію. Після цього в інституті ніколи не з'являвся. Продовжував займатися наукою до кінця життя. Автор щонайменше 21 наукової праці; першу працю опублікував 1938 року, останню — 1976 року. Помер в Луганську бл. 1984 року, у віці бл. 80 років. Похований в Луганську (Гостра Могила).

Наукова діяльністьРедагувати

Іван Іванович, судячи з бібліографії його найбільших за обсягом праць того часу, добре знав і активно досліджував як фауну птахів та ссавців (Сахно, 1938)[1], так і риб (Сахно, 1940)[2]. 1940 року Іван Іванович захистив кандидатську дисертацію. На жаль, точна назва теми роботи не відома. Правдоподібно, що вона збігається з назвою його публікації 1938 року: «До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей і впливу фауни на прилеглі поля» (обсягом 41 стор. у виданому вигляді).

У повоєнний період і на найближчі два десятиліття на кафедрі зоології сформувався стабільний працездатний колектив. Разом з І. Сахном, асистентами зоології працювали Людмила Титаренко та Микола Симонов. Саме вони зібрали багатий матеріал з ентомофауни області, який послужив основою для створення окремої експозиції у розділі зоології безхребетних.

 
Ондатра — чужорідний вид, один з об'єктів дослідження Іваном Сахном змін фауни

У 1960-ті роки на кафедрі зоології Луганського педінституту йде постійна наукова робота, яка базується на неперервному дослідженні дикої фауни. Іван Сахно, переважно як теріолог, активно вивчає місцеву фауну. Спільно з М. Симоновим, він проводить масштабне дослідження змін мисливської фауни регіону, включаючи описи популяцій інтродукованих видів (вивірка-телеутка, ондатра, єнот уссурійський тощо) (Сахно, Сімонов, 1956), видає огляд фауни ссавців Луганщини (Сахно, 1963), в якому вперше описує стан теріофауни регіону і наводить раніше не відомі види, у тому числі норика підземного (Terricola subterraneus), розпочинає системні дослідження фауни полезахисних смуг, зокрема як стацій переживання польових гризунів (Сахно, 1964).

Про захоплення І. Сахна дослідженнями гризунів-шкідників та експериментами з ними дотепер свідчить створена в той час в експозиції музею пірамідальна композиція з полівок, які можуть наплодитися за один рік від однієї пари гризунів. Назва однієї з тогочасних наукових тем кафедри була: «Вплив агротехнічних заходів на мишоподібних гризунів». За цією темою ним протягом 1957–1968 років опубліковано низку (12) статей у провідних наукових журналах Луганська, Києва, Москви. Ці дослідження базувалися не тільки на польових дослідженнях, але й широко розгорнутих ним експериментах у віварії інституту, зокрема щодо живлення й розмноження гризунів. Так само активно Іван Іванович вивчав і «мисливську фауну» області, у тому числі стан популяцій хохулі (Сахно, 1967) та бабака степового (Сахно, 1972).

Наукові праціРедагувати

 
Іван Сахно у ~1960–1965 р.

Найважливіші наукові праці І. І. СахнаРедагувати

  • Сахно I. I. До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей і впливу фауни на прилеглі поля // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1938. — № 21/22. — С. 97–138.
  • Сахно І. І. Матеріали до вивчення риб р. Дінця // Наукові записки Харківського педагогічного інституту. — Харків, 1940. — Вип. 4. — С. 89–95.
  • Сахно И. И. Материалы к изучению кормов некоторых мышевидных грызунов // Зоологический журнал. — 1957. — Том 36, № 7. — С. 1064—1082.
  • Сахно И. И. Краткий обзор фауны млекопитающих Луганской области // Тезисы докладов и сообщений на научной сессии за 1962 г. физ.-мат. и ест.-геогр. факультета Луганского пед. института. — Луганск, 1963. — С. 49–54.
  • Сахно И. И. Полезащитные лесополосы как «стации переживания» мышевидных грызунов в придонецких степях // Тез. докл. и сообщ. на итоговой научной сессии за 1963 г. Луганского пед. ин-та. — Луганск, 1964. — С. 58–60.
  • Сахно І. І. Вплив сівозміни на чисельність мишовидних гризунів // Екологія та історія хребетних на Україні: Республіканський міжвідомчий збірник. — Київ: Наукова думка, 1966. — С. 3–9. — (Серія «Проблеми зоології»).
  • Сахно И. И. Охотничье хозяйство и охрана животных // Охраняйте родную природу: Сб. статей. — Донецк: Донбасс, 1970. — Вып. 3. — С. 122—142.
  • Сахно И. И. Слепушонка (Ellobius talpinus Pall.) на Ворошиловградщине // Вестник зоологии. — 1971. — № 5. — С. 65–69.
  • Сахно И. И. Материалы к экологии слепушонки обыкновенной в Ворошиловградской области // Вестник зоологии. — 1978. — № 1. — С.74–76.
  • Сахно И. И., Полякова З. П. Распространение и численность мышевидных грызунов в Ворошиловградской области // Природное и сельскохозяйственное районирование СССР. — Москва, 1976. — С. 121—122.
  • Сахно І. І., Сімонов М. А. Результати акліматизації промислових звірів у Ворошиловградській області // Наук. зап. Ворошиловгр. педінституту. Серія фіз.-мат. і природн. наук. — 1956. — Вип. 6. — С. 16–30.

Найбільш цитовані праці дослідникаРедагувати

Згідно з профілем дослідника в Гугл-академії[3], є 75 сучасних цитувань 18-ти праць І. Сахна (у тому числі дві праці мають понад 10 цитувань), індекс Гірша становить h = 5. Зокрема, найбільшу кількість цитувань показують:

  • Сахно И. И. Материалы к экологии слепушонки обыкновенной в Ворошиловградской области // Вестник зоологии. — 1978. — № 12. — С. 74–76. (n=12)
  • Сахно И. И. Слепушонка (Ellobius talpinus Pall.) на Ворошиловградщине // Вестник зоологии. — 1971. — № 11. — С. 65–69. (n=11)
  • Сахно И. И. Материалы к изучению кормов некоторых мышевидных грызунов // Зоологический журнал. — 1957. — Том 36 (7). — С. 1064—1082. (n=7)

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сахно I. I. До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей і впливу фауни на прилеглі поля // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1938. — № 21/22. — С. 97–138.
  2. Сахно І. І. Матеріали до вивчення риб р. Дінця // Наукові записки Харківського педагогічного інституту. — Харків, 1940. — Вип. 4. — С. 89–95.
  3. Іван Сахно, Sakhno, Ivan (1904—1984) — scholar.google.com.ua