Савчин
Савчин — село в Україні, в Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 635 осіб.
| село Савчин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Шептицький район |
| Тер. громада | Сокальська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120110420019816 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Населення | 635 |
| Площа | 1,44 км² |
| Густота населення | 477,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80044 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°28′25″ пн. ш. 24°10′13″ сх. д. / 50.47361° пн. ш. 24.17028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
205 м |
| Водойми | р. Себечівка (Красносілка, Вишнівка) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80044, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Савчин |
| Староста | Панченко Василь Миколайович |
| Карта | |
  Савчин | |
 Савчин | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Знаходиться на півночі Львівської області. Найближче велике місто Шептицький розташоване на південному сході на відстані 12 км. Відстань до обласного центру становить 86 км. Біля села проходить автомагістраль Львів — Ковель. Найближча залізнична станція знаходиться на сході, відстань до неї 5 км (ст. Сокаль), яка розташована в с-ще. Жвирка. Село розташоване на відстані 8 км від кордону з Польщею. Воно належить до прикордонних територій.
Межує з селами: Бояничі — на півночі, Гута — на сході, Борятин — на півдні та південному сході, Опільсько — на північному сході, с-ще. Жвирка — на сході.
Площа села 1235 га: під забудовою — 160 га, орна земля — 700 га, пасовища — 124 га.
Історія
ред.Власником села був руський воєвода Станіслав Жолкевський, може, польний коронний писар Анджей Сєраковський.[1].
У 1889 році село входило до Сокальського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 74 будинки і 496 мешканців у селі та 10 будинків і 48 жителів у фільварку (423 греко-католики, 38 юдеїв, 83 римо-католики; 367 українців, 173 поляки, 4 німці).
Після окупації поляками ЗУНРу Савчин був сільською ґміною Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року — входив до ґміни Хоробрув того ж повіту.
На 01.01.1939 в селі проживало 710 мешканців, з них 595 українців-грекокатоликів, 70 українців-римокатоликів, 10 поляків, 30 польських колоністів міжвоєнного періоду, 5 євреїв[2]. 27 вересня 1939 р. відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа село було зайняте радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг і Солокію та передали село німцям (включене до Крайсгауптманшафту Грубешів Дистрикту Люблін Генеральної губернії), в липні 1944 р. радянські війська повторно зайняли село, та в жовтні того ж року віддали Польщі, з умовою вивезення українців до СРСР.
6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Савчина на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 118 українців[3]. У селі залишилося 7 поляків[3].
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР[3].
Населення
ред.Кількість дворів становить — 190.
На 2008 рік в селі проживає 610 жителів, з них 286 чоловіків та 320 жінок. Чисельність порівняно з минулим роком зменшилася. Природний приріст від'ємний. Кількість померлих переважає над кількістю народжених. Протягом року укладено … шлюбів. В селі проживає 5 багатодітних сімей. За відтворенням населення відповідає першому типу.
Вікова структура. Проживає 46 дітей дошкільного віку, 98 — шкільного, працездатного віку — 286, з них 72 чоловік віком від 16 до 28 років, а також 180 пенсіонерів.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 634 | 99.84% |
| російська | 1 | 0.16% |
| Усього | 635 | 100% |
Віросповідання
ред.
В селі діє греко-католицька церква. До савчинської парафії віноситься ще церкви та парафіяни села Гута.
Примітки
ред.- ↑ Mirosław Nagielski. Sierakowski Andrzej (Andrzej Samuel) h. Dołęga (zm. 1649) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademja Nauk, 1996.— Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 256. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81.
- ↑ а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
Джерела
ред.- Sawczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 342. (пол.).— S. 342. (пол.)