Відкрити головне меню
Савромати.

Савромати (дав.-гр. Σαυροςτμμά — єхидні, підлі, лукаві[1]) — кочові племена, які жили в VII—IV ст. ст. до н. е. в задонських і поволзько-уральських степах, близькі походженням, культурою і мовою до скіфів і саків.

Об'єднані з прибулими зі Сходу племенами в нові племінні союзи, виступають з III ст. до н. е. під загальною назвою сармати.

Цікаві фактиРедагувати

  • У літописі Самійла Величка 18 століття сарматськими називаються два народи: «сарматійський народ польський» та «вольний, шляхетський, савроматійський, козако-руський народ»[2]. Там само щодо козаків вживаються епітети: «сармато-козацькі предки», «слов'яно-козаки», «козако-руські предки»[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки — К: Дніпро, 2006.- 976 с. (24 с.), іл. ISBN 966-578-147-2
  2. О обидах, утісненіях, і розореніях, малоросіянам, от поляков творимих; за якого короля і як давно онії начашася… // Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720. — Киев: Временная комиссиея для разбора древних актов, 1848—1864. — т. I—XI
  3. Передмова до читальника // Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.

Джерела та літератураРедагувати