Відкрити головне меню

Граков Борис Миколайович (рос. Граков Борис Николаевич, *1 грудня 1899 р., м. Онега — †14 вересня 1970 р., м. Москва) — радянський археолог, широко відомий фахівець зі скіфо-сарматської та античної археології, керівник Степової скіфської експедиції Московського державного університету, доктор історичних наук, професор Московського державного університету[1].

Борис Миколайович Граков
Народився 1 грудня 1899(1899-12-01)
Онега
Помер 14 вересня 1970(1970-09-14) (70 років)
Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність антрополог, мовознавець, археолог
Alma mater Московський державний університет
Сфера інтересів археологія
Заклад Московський державний університет імені Ломоносова
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти Yury Vinogradov[d] і Шрамко Борис Андрійович
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

ЖиттєписРедагувати

Народився в місті Онега Онезького повіту Архангельської губернії Російської імперії (нині - в Онезькому районі Архангельської області Російської Федерації), в родині лісничого, спадкового дворянина. З 1905 р. жив у Москві. У 1918 р. закінчив Сьому Московську гімназію із золотою медаллю і вступив на історико-філологічний факультет Московського університету (1918—1922 рр.).

У 1919 р. отримав тимчасову посаду наукового співробітника у Державному історичному музеї, з 1922 р. — старший помічник зберігача.

У 1924 році вступив до аспірантури РАНДІСН, і в 1928 р. захистив дисертацію на тему «Давньогрецькі клейма з іменами астіномів».

З 1925 р. проводив розкопки в Поволжі і Приуралля, з 1937 р. — в Україні.

Б. Н. Граков першим систематизував величезний матеріал про старогрецькі керамічні клейма і створив повний їх зведення по Північному Причорномор'ї. Досліджував проблеми етногеографії Скіфії, суспільного устрою і виробництва скіфів і сарматів, виділив основні етапи сарматської культури Поволжя і Приуралля VI—IV ст. до н. е.. Автор багатьох наукових робіт, серед яких «Давньогрецькі клейма з іменами астиномів», «Скіфи», «Кам'янське городище на Дніпрі», «Рання залізна доба» й ін.[2].

З 1941 р. — професор кафедри археології історичного факультету Московського державного університету.

Б. Н. Граков — засновник кількох нових напрямків в археології. Він вперше створив нову наукову дисципліну — антична керамічна епіграфіка. Його розкопки були чудовою школою для студентів і аспірантів історичного факультету[3].

ПраціРедагувати

Список праць був опублікований в журналі «рос. Советская археология», № 2, 1971 р., де не опублікували мемуари.

  • Граков Б. Н., Древнегреческие керамические клейма с именами астиномов. М., 1928. (рос.)
  • Grakov B. N., Monuments de la culture scythique entre le Volga et les monts Oural // Eurasia septentrionalis antiqua. Hels., 1928. Vol. 3. (фр.)
  • Граков Б. Н., Скiфи. Киев, 1947.
  • Граков Б. Н., Кайенское городище на Днепре // Материалы и исследования по археологии СССР. М., 1954. № 36. (рос.)
  • Граков Б. Н. Скифы: Научно-популярный очерк. — М. : Изд-во МГУ, 1971. — 200 с. (рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. «Граков Борис Николаевич» — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969. (рос.)
  2. Нефёдова Е. С., Переводчикова Е. В., Свиридов А. В., Материалы к биографии Б. Н. Гракова // Граковские чтения на кафедре археологии МГУ. — 1992. — С. 4-8. (рос.)
  3. Б. Н. Граков: [некролог] // Московский университет. 1970. № 35. 27 октября. — С. 3. (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Саєнко В., Порівняльні життєписи: Борис Миколайович Граков та Олексій Іванович Тереножкін. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 19. Історія археології: міжособистісні та інституціональні комунікації. — Львів, 2015. — С. 123—135.
  • Виноградов Ю. Г., Яценко I. В., Apxeoлогiчнa дiяльнicть Б. М. Гракова на Укpaїнi // Apxeoлогiя. — 1990. — № 3.
  • Б. Н. Граков // Советская археология. — 1971. — № 2. (рос.)
  • Граковские чтения на кафедре археологии МГУ, 1989—1990 годы. — М., 1992. (рос.)
  • Евразийские древности. 100 лет Б. Н. Гракову. — М., 1999. (рос.)
  • Граков Б. Н. // Институт археологии: история и современность. — М., 2000. [Вып. 2]. (рос.)