Відкрити головне меню

Розлуч

село в Турківському районі Львівської області України

Ро́злуч — село в Україні, в Турківському районі Львівської області. Населення становить 1268 осіб (у 1921 р. — 1251 особа). Орган місцевого самоврядування — Розлуцька сільська рада.

село Розлуч
Rozluch-1.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський
Рада/громада Розлуцька сільська рада
Код КОАТУУ 4625586901
Основні дані
Засноване 1511
Населення 1251
Площа 2.2 км²
Поштовий індекс 82512
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°14′09″ пн. ш. 22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. / 49.23583; 22.97806Координати: 49°14′09″ пн. ш. 22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. / 49.23583; 22.97806
Середня висота
над рівнем моря
573 м
Водойми Ясениця (притока Дністра)
Відстань до
районного центру
14 км
Місцева влада
Адреса ради 82512, Львівська обл., Турківський р-н, с. Розлуч, тел. 3-75-36
Карта
Розлуч. Карта розташування: Україна
Розлуч
Розлуч
Розлуч. Карта розташування: Львівська область
Розлуч
Розлуч
Мапа

Розлуч у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване при трасі Н 13 Львів-Самбір-Турка-Ужгород.

Відстань до райцентру Турка — 15 км. У селі є залізнична станція на лінії Самбір — Турка.

На південний схід від села розташована гора Розлуч (932 м), неподалік від якої бере початок річка Дністер. Біля північної околиці села розташований заказник «Розлуч». Через село тече річка Ясениця (притока Дністра).

ІсторіяРедагувати

Село відоме з 1511 р. і колись називалось Борисова Воля. У документах XVI століття його називали ще інакше — Ровень (від назви тутешньої річки) або Розлуч (за назвою гори). Відтак у XVIII столітті назва Борисова Воля зовсім зникає.

У 1730 році селяни поскаржились до Самбірського комісарського суду на посесора, який захопив людське поле. Проте суд зайняв позицію пана.

З невеликим загоном опришків у Розлучі 1744 року побував Олекса Довбуш. Тож на його честь названо джерело в урочищі Бриновки — Довбушева Криниця.

У 1905 р. через село проклали залізничну колію, яка з'єднувала Львів з Ужгородом.

До Другої світової війни завдяки своєму розташуванню і кільком мінеральним джерелам село славилось як курорт. На північній околиці на схилі пагорба був влаштований досить великий трамплін для занять гірськолижним спортом.

У радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 135 селян, з них 37 загинули. Їм присвячено пам'ятний обеліск, встановлений у Розлучі 1967 року[1].

Одразу після війни у межах примусової колективізації селян зігнано до тутешнього новоствореного відділення яворського радгоспу «Комсомолець». У радянські часи вся курортна інфраструктура занепала, і лише недавніми роками Розлуч почав відновлювати колишню славу відпочинкової місцини.

ЦерквиРедагувати

Дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці спорудив у 1876 році майстер Гаврило Роман з села Багнуватого. Будівлю відновлювали 1923 року. Церква складається з трьох квадратних об'ємів. Вівтарем спрямована на схід. Увінчують храм основні зруби пірамідальні наметові верхи з п'ятьма заломами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. Стіни вкриті вагонкою. Храм належить до ПЦУ[2].

Пам'яткиРедагувати

Дерев'яна каплиця німецьких колоністів 19011902 р. Будівля покинута, проте реставрована.

ГосподарствоРедагувати

У радянські часи в селі діяло відділення радгоспу, у власності якого було 787 га сільгоспугідь, з них 385 га орної землі та 209 га пасовищ. Окрім того, у селі було власне лісництво.

Тут функціонує декілька будинків відпочинку, є два колишні піонерські табори, дві туристичні бази. Активно розвивається зелений туризм, є гірськолижний підйомник.

У селі є мінеральні джерела, зокрема типу «Нафтуся». Див. також: Джерело мінеральної води (Розлуч, №1), Джерело мінеральної води (Розлуч, №2), Джерело мінеральної води у Розлучі (содове).

ІнфраструктураРедагувати

Школа, інтернат на 80 осіб, бібліотека (6600 книг), два ФАПи, поштове відділення.

У населеному пункті розвинена туристична інфраструктура. Вона презентована готелем «Собінь» (23 номери) з рестораном на 50 місць та баром на 100 осіб, відпочинковий комплекс «Карпатський замок» (16 номерів на 40 місць), туристичний комплекс «Карпати» (10 номерів на 25 місць), на межі з селом Ясениця-Замкова туристична база «Бойківчанка» (котедж на 8 осіб та дерев'яний будинок на два номери), котедж «Карпатський» (4 номери на 8-12 місць).

Окрім того, для відпочинку у селі призначена пасіка «Медова»[3].

ДивітьсяРедагувати

ФотографіїРедагувати


ДжерелаРедагувати

  • «Турківщина» (путівник). — Львів, видавництво «Камула»

ПриміткиРедагувати

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695
  2. http://uaoc.lviv.ua/index.php?id=57
  3. Про заклади відпочинку Розлуча на сайті karpaty.info

ПосиланняРедагувати