Сер Роджер Вернон Скрутон (англ. Roger Vernon Scruton; 27 лютого 1944, Баслінґторп, Лінкольншир — ​​12 січня 2020, Бринкворт, Вілтшир) — англійський філософ, письменник, спеціалізувався на естетиці, політичній філософії та консерватизмі[10][11].

Роджер Скрутон
англ. Roger Scruton
Roger Scruton by Pete Helme.jpg
Ім'я при народженні фр. Roger Vernon Scruton
Народився (1944-02-27)27 лютого 1944
Баслінґторп, Лінкольншир, Англія
Помер 12 січня 2020(2020-01-12) (у віці 75 років)
Бринквот, Вілтшир
·злоякісна пухлина[1][2]
Країна Flag of the United Kingdom (1-2).svg Велика Британія[3]
Місце проживання Brinkworthd
Діяльність філософ
Галузь естетика[4], філософія[4], політологія[4], література[4], музика[4] і опера[4]
Alma mater Кембриджський університет[5], Кембриджський університет[5], City, University of Londond[5], The Royal Grammar School, High Wycombed (1961)[5], Кембриджський університет[5], юридична школа Сіті[5] і юридична школа Сіті[5]
Науковий ступінь доктор[6] і доктор філософії[7]
Науковий керівник Michael Tannerd і Елізабет Анскомб
Вчителі A. C. Ewingd
Знання мов англійська[8][4]
Заклад Бостонський університет, Лондонський університет, Університет Оксфорда, Університет Сент-Ендрюса, University of Buckinghamd, Кембриджський університет і Divine Mercy Universityd
Членство Європейська академія наук і мистецтв, Британська академія, Королівське літературне товариство і Іннер-Темплd
Напрямок консерватизм
Жанр опера
Посада дослідник
Конфесія англіканство
Батько John Scrutond[9]
У шлюбі з Sophie Louise Jeffreysd
Діти (2) 2
Нагороди
Лицар-бакалавр
Орден «За заслуги перед Польщею» (Великий Хрест)
Орден Заслуг (Угорщина)
Медаль «За заслуги» I ступеня
IMDb ID 2497517
Сайт roger-scruton.com

Член Британської академії (2008), член-кореспондент французької Академії моральних та політичних наук (2016). З 1982 по 2001 рік редактор консервативного політичного журналу The Salisbury Review, Скрутон написав понад 50 книг з філософії, мистецтва, музики, політики, літератури, культури, сексуальності та релігії; автор романів та двох опер. Серед його найвідоміших публікацій — «Значення консерватизму» (1980), «Сексуальне бажання» (1986), «Естетика музики» (1997) та « Як бути консерватором» (2014). Він був постійним дописувачем для популярних ЗМІ, включаючи The Times, The Spectator та New Statesman.

Скрутон став консерватором після того, як у травні 1968 року став свідком студентських протестів у Франції. З 1971 по 1992 рік — викладач і професор естетики в коледжі Біркбек в Лондоні, після чого обіймав кілька академічних посад за сумісництвом, у тому числі в США[12]. В 1980-х роках він сприяв створенню підпільних академічних мереж у Східній Європі, контрольованій Радянським Союзом, за що був нагороджений медаллю Чеської Республіки за заслуги (першого ступеня) президентом Вацлавом Гавелом у 1998 році.

ЖиттєписРедагувати

Роджер Скрутон народився в Баслінгторпі, Лінкольншир, в сім'ї Джона «Джека» Скрутона, вчителя з Манчестера, і його дружини Беріл Кларіс Скрутон (уроджена Гейнс), і виховувався разом із двома сестрами в Хай-Вікомбі та Марлоу.

ОсвітаРедагувати

Склавши екзамен 11+, навчався в Королівській гімназії Хай-Вікомб з 1954 по 1962 рік[13][14], закінчивши з трьома рівнями A, з чистої та прикладної математики, фізики та хімії, які він здав з відзнакою. Результати принесли йому відкриту стипендію з природничих наук у Джизус-коледжі (коледж Ісуса) в Кембриджі, а також державну стипендію[15]. Маючи намір вивчати природничі науки в Кембриджі, де він відчував себе «хоча соціально відчуженим (як практично кожен шкільний хлопчик), духовно як вдома», Скрутон у перший день переключився на моральні науки (філософію); його керівником був А. С. Юінг[16].

У 1967 році він почав вчитися для отримання докторської освіти в коледжі Ісуса, а потім став науковим співробітником в Пітерхаузі, Кембридж (1969–1971). Під час відвідування студентських протестів у травні 1968 року у Франції Скрутон став консерватором[17]. Він був у Латинському кварталі в Парижі, спостерігаючи, як студенти перевертають машини, розбивають вікна та рвуть бруківку, і вперше в житті «відчув сплеск політичного гніву»[18].

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://www.thesun.co.uk/news/10723427/sir-roger-scruton-dead-conservative-philosopher-loses-cancer-battle-aged-75/
  2. https://www.independent.co.uk/news/uk/home-news/roger-scruton-dead-conservative-adviser-philosopher-cancer-birkbeck-a9280856.html
  3. Evidence zájmových osob StB (EZO)
  4. а б в г д е ж Czech National Authority Database
  5. а б в г д е ж https://www.roger-scruton.com/homepage/about/curriculum-vitae
  6. Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #115202633 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  7. https://www.hrad.cz/cs/ceska-republika/statni-vyznamenani/medaile-za-zasluhy/seznam-vyznamenanych
  8. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. Lundy D. R. The Peerage
  10. Cowling, Maurice (1990). Mill and Liberalism. Cambridge: Cambridge University Press. xxix. 
  11. Garnett, Mark; Hickson, Kevin (2013). Conservative thinkers: The key contributors to the political thought of the modern Conservative Party. Manchester and New York: Manchester University Press. 113–115. 
  12. Scruton, Roger. Curriculum vitae. roger-scruton.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. 
  13. Scruton, Roger. About. roger-scruton.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2010. 
  14. England: An Elegy, 25.
  15. Examination successes, 1961–62. The Wycombiensian XIII (6). September 1962. 328–330. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. 
  16. Scruton, Roger (2012). "Working toward Art". In Hamilton, Andy; Zangwill, Nick (eds.). Scruton's Aesthetics. London: Palgrave Macmillan, 1.
  17. Scruton, Roger; Dooley, Mark (2016). Conversations with Roger Scruton. London and New York: Bloomsbury Publishing. 18, 35. 
  18. Gentle Regrets, 37.