Роалд Гоффман (ім'я при народженні — Руал Сафран, англ. Roald Hoffmann; нар. 18 липня 1937, Золочів, Тарнопольське воєводство) — американський хімік (органічна та квантова хімія), поет, драматург і філософ українського єврейського походження. Лауреат Нобелівської премії (1981) — «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.

Роалд Гоффман
Народився 18 липня 1937(1937-07-18) (86 років)
Золочів, Тарнопольське воєводство
Місце проживання США
Країна США США
Національність український єврей
Діяльність драматург, хімік, науково-педагогічний працівник, поет, викладач університету, письменник
Alma mater Колумбійський університет
Галузь хімія
Заклад Корнельський університет
Вчителі Вільям Нанн Ліпском
Аспіранти, докторанти Michael John Bucknumd[1]
Timothy Ray Hughbanksd[1]
Jing Lid[1]
Ji Fengd[1]
Qiang Liud[1]
Ralph A. Wheelerd[1]
Chong Zhengd[1]
Garegin A Papoiand[2]
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Національна академія наук США
International Academy of Quantum Molecular Scienced
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
Російська академія наук
Індійська національна академія наук
Американське фізичне товариство[3]
Польська академія наук
Відомий завдяки: правила Вудворда — Гоффмана
Нагороди

Нобелівська премія з хімії (1981)

Грант Ґуґґенгайма (1978)

медаль Століття Гарвардуd

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (2011)

ACS Award in Pure Chemistryd (1969)

American Chemical Society Award in Inorganic Chemistryd (1982)

Національна наукова медаль США

NAS Award in Chemical Sciencesd (1986)

медаль Прістлі (1990, 1990)

Kołos Medald (1998)

премія імені Артура Коупа (1973)

Премія століття (1974)

honorary doctor of the University of Rennes Id

Fellow of the American Chemical Societyd

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (28 червня 1984)

Нагорода за тлумачення хімії ім. Джеймса Т. Грейді та Джеймса Г. Стакаd (2009)

премія Лайнуса Полінга (1974)

George C. Pimentel Award in Chemical Educationd (1996)

American Institute of Chemists Gold Medald (2006)

Marie Curie Medald (2019)

William H. Nichols Medald (1981)

Remsen Awardd (1980)

Особ. сторінка roaldhoffmann.com

CMNS: Роалд Гоффман у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 18 липня 1937 року у м. Золочів, нині Львівська область, Україна (тоді Золочівський повіт, Тарнопольське воєводство, Польська Республіка) у родині випускника Львівської політехніки інженера Гілеля та вчительки Клари Сафран. Названий на честь норвезького полярного дослідника Роалда Амундсена.

З початком гітлерівської окупації (1941) Сафрани опинилися в нацистському «трудовому таборі» для євреїв, звідки 1943 року їм вдалося втекти, але батька, який залишився, нацисти звинуватили в організації масової втечі й розстріляли. Уцілілих членів родини на горищі сільської школи в Уневі переховував місцевий вчитель Микола Дюк[4] [5] (Дзюк).

Після приходу червоної армії родина виїхала до Кракова, де мати Роалда вийшла заміж за Пауля Гоффмана, який усиновив осиротілого хлопця.[6] 1946 року родина Гоффманів опинилася у Німеччині й Австрії, де жила в таборах для «переміщених осіб». 1949 — родина отримала дозвіл на переїзд до США.

1955 — отримав громадянство США.

1958 — закінчив Колумбійський університет зі ступенем бакалавра медицини.

1962 — отримав ступінь доктора хімії (Гарвардський університет).

Проходив стажування в Гарвардському та Московському університетах, а також в Упсалі (Швеція).

Перший значний успіх до Р. Гоффмана прийшов на початку 1960-х років, коли він запропонував метод розрахунків елементарних орбітальних молекул.

Професор Корнелльського університету з 1965 р.[5]

Основні наукові дослідження Р. Гоффмана стосуються хімічної кінетики та вивчення хімічних реакцій. Ім'я вченого є в назвах наукових теорій, наприклад, «Правило (закон) Вудварда-Гоффмана» (1970 ці вчені видали книгу «Збереження орбітальної симетрії»).[6]

1981 — спільно з японським ученим Фукуї Кен'їті здобув Нобелівську премією з хімії.

Член Національної академії наук США, Американської асоціації фундаментальних наук, Міжнародної академії квантово-молекулярних досліджень, Американського фізичного товариства. Почесний доктор Королівського технологічного інституту в Швеції і Йєльського університету.

Є автором 5 поетичних збірок, 114 окремо надрукованих поем і 3 театральних п'єс (зокрема, п'єси «Кисень», 2001 — у співавторстві з Карлом Джерассі[en]; розповідає про історію відкриття цього хімічного елементу у 18 столітті; перекладена 16 мовами й поставлена в багатьох театрах світу).

Вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою та шведською мовами, чудово розуміє українську та польську.

 

Цікавиться життям своєї Батьківщини: 2006 року відвідав рідний Золочів[5], де брав участь у відкритті пам'ятника євреям,[4] листується із земляками — золочівцями та тернопільчанами. Пам'ять вченого зберегла спогади про його дитинство у «гуцульському костюмчику».

Через фаховий журнал Chemical and Engineering News Р.Гоффман закликав вчених Заходу підтримувати молодих вчених колишнього СРСР заради їхнього наукового майбутнього[6].

У 2013 був серед інтелектуалів, що підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану[7].

18 липня 2017 року в Україні випустили поштову марку Роалд Хоффманн номіналом 5 (п'ять) гривень.

Родина ред.

Дружина — Ева Бер'єссон (шведка за походженням). Діти: син Гілель-Ян, дочка Інгрід-Гелен[8]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. The Academic Family Tree — 2005.
  3. NNDB — 2002.
  4. а б Роалд Гоффман // Золочів / «Галицька брама». — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 35.
  5. а б в Глумин П. Химик и лирик // Корреспондент. — 2010. — № 47 (435) (10 дек.). — С. 37—38.
  6. а б в Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
  7. Підтримаймо українців, і вони можуть помогти нам побудувати справедливішу Європу. Звернення світової академічної спільноти // zbruc.eu, 4.01.2014. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014. 
  8. Глумин П. Химик и лирик… — С. 37.

Джерела та література ред.

Посилання ред.