Пікерингіт, пікеринґіт, магнезійний галун — мінерал, водний сульфат магнію та алюмінію, гр. галотрихіту.

Пікерингіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Pkg[2]
Хімічна формула MgAl₂(SO₄)₄·22H₂O
Nickel-Strunz 10 7.CB.85
Ідентифікація
Колір Білий або безбарвний.
Сингонія моноклінна
Твердість 1,0—1,5
Блиск скляний
Густина 1,7—1,8
Інші характеристики
Названо на честь Джон Пікерингd[3]
CMNS: Пікерингіт у Вікісховищі

Синоніми: магнезіо-галотрихіт, галун магнезіальний, галун тальковий.

Загальний опис ред.

Хімічна формула: MgAl2[SO4]4•22H2O. Коли Mg заміщується на Fe2+, утворюється галотрихіт, а коли на Mg2+ — апджоніт. Містить (%): MgO — 4,7; Al2O3 — 11,9; SO3 — 37,3; H2O — 47,1.

Сингонія моноклінна. Утворює волокнисті масивні агрегати і вицвіти.

Густина 1,7—1,8.

Твердість 1,0—1,5.

Блиск скляний.

Білий або безбарвний.

Розчиняється у воді.

Продукт вивітрювання глиноземних порід, що містять пірит.

Зустрічається в розколах та рудникових виробках. Розповсюджений в аридних областях, зонах окиснення колчеданних родовищ.

Знахідки: Залльфельд і Леестен (Тюрингія, ФРН), Ікіке (Болівія).

Названий за прізвищем американського дослідника Дж. Пікерінґа (J.Pickering), A.A.Hayes, 1844.

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • Пікерингіт залізистий (різновид П., який містить 1,5—4 % FeO),
  • Пікерингіт залізний (різновид П., який містить до 4 % Fe2O3),
  • Пікерингіт манґанистий (бушманіт — різновид П. з вмістом MnO до 3 %).

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

Посилання ред.