Галотрихіт (рос. галотрихит; англ. halotrichite; нім. Halotrichit m) — мінерал, водний сульфат двовалентного заліза групи галотрихіту.

Галотрихіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Hth[2]
Хімічна формула Fe²⁺Al₂(SO₄)₄·22H₂O[3]
Nickel-Strunz 10 7.CB.85[4]
Dana 8 29.7.3.2
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь солі (давньогрецька мова)[5],
волосся (давньогрецька мова)[5]
CMNS: Галотрихіт у Вікісховищі
Галотрихіт з Каліфорнії, США
Зразок галотрихіту

Історія ред.

Мінерал вперше виявив та описав у 1839 році німецький мінералог Ернст Глокер.

Загальний опис ред.

Хімічна формула: 4[Fe2+Al2(SO4)422H2O].

Містить (%): FeO — 8,07; Al2О3 — 11,45; SO3 — 35,97; H2O — 44,51. Залізо може заміщатися магнієм.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: голчасті або ниткоподібні кристали, які утворюють пористі та сплутано-волокнисті агрегати.

Твердість 1,5-2,0.

Густина 1,9.

Блиск скляний.

Злом раковистий.

Крихкий. Безбарвний, білий, жовтуватий або зеленуватий. Розчиняється у воді.

Продукт вивітрювання піритвмісних порід, особливо, в рудних покладах. Зустрічається в аридних областях поблизу гарячих джерел та фумарол.

Різновиди ред.

Різновиди:

  • галотрихіт магніїстий (пікерингіт);
  • галотрихіт марганцевистий (відміна галотрихіту, яка містить до 2,56 % MnO).

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.


Посилання ред.