Відкрити головне меню

«Природа світу» (рос. Природа мира) — книжкова серія тематичних наукових довідників фізико-географічної спрямованості, що випускається російським (у минулому радянським) видавництвом «Мысль» (Москва) з 1981 року по теперішній час. Після 1991 року книги виходили з дуже великими перервами. Книги видаються в єдиному великому форматі 70 х 108 / 16 (~ 170 х 262 мм), у кольоровій паперовій ламінованованій палітурці з коленкоровим або ламінованим корінцем. З 1981 по 2010 роки було випущено 13 книг серії (15 видань). Кожне видання готувалось знаним, чи навіть провідним спеціалістом, або колективом авторів, у певній області знань. Рецензентами виступали академіки та член-кореспонденти спочатку радянської, потім російської академії наук. Кожне видання повноцінно і комплексно розглядало регіональне поширення на планеті Земля певного геологічного або географічного явища природи. Видання розраховані як на спеціалістів певної галузі знань, так і на широке коло читачів.

Природа світуM:
рос. Природа мира
Автор колектив авторів
Жанр науково-популярний
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Мова оригіналу російська
Видавництво «Мысль»
Перше видання 1981

Зміст

ВиданняРедагувати

1981 рікРедагувати

  • (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим. — Перша книга довідкової серії була написана відомими лісівниками країни і видана великим накладом. Видання містить огляд і оцінку лісових ресурсів світу по континентам та окремим країнам, дає загальне уявлення про різноманітність лісів планети, їх господарче використання і процеси відтворення[1].
  • (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира) — 66 тис. прим. — Книга відомого радянського географа і карстознавця, перша у світовій літературі праця, що узагальнює знання про усі карстові прояви на планеті Земля. У праці використано величезний обсяг спеціалізованої радянської і зарубіжної літератури, доповнений матеріалами власних досліджень в експедиціях. Розглядаються геологічні та географічні умови розвитку карсту, пов'язані з ним гідрологічні явища, поверхневі і підземні карстові форми, показані особливості географічних ландшафтів карстових областей. Докладно охарактеризовані найцікавіші печери світу[2].

1982 рікРедагувати

  • (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим. — Довідник містить характеристику близько трьох тисяч вулканів земної кулі, згрупованих за вулканічним поясами та іншими районам прояву вулканізму. Подана докладна загальна геолого-географічна характеристика процесу. Відомості про вулкани включають географічне положення, морфологію, геологічну структуру, активність тощо[3].

1983 рікРедагувати

  • (рос.) Лобова Е. В.Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира) — 40 тис. прим. — Видання від фахівців-ґрунтознавців містить вичерпну характеристику ґрунтового покриву світу. Подані склад ґрунтів, продуктивність, географічне поширення відповідно до їхнього положення в природних зонах. У вступі розглядаються загальні закономірності поширення ґрунтів по планеті. Опису ґрунтів кожного континенту передують загальні відомості та характеристика історії їхнього дослідження. Видання добре ілюстроване кольоровими фотографіями різноманітних ґрунтових профілів[4].

1986 рікРедагувати

1987 рікРедагувати

  • (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П.Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира) — 50 тис. прим. — У популярному ілюстрованому довідковому виданні розповідається для чого створюються водосховища, як ними керують, як у них розвивається життя та багато інших цікавих відомостей про водосховища і перспективи їх створення на різних материках і в різних країнах[6].

1989 рікРедагувати

1991 рікРедагувати

1999 рікРедагувати

  • (рос.) Залогин Б. С.Косарев А. Н. Моря. — М. : Мысль, 1999. — 400 с. — (Природа мира) — 3 тис. прим. — ISBN 5-244-00624-X. — Довідкове видання для широкого кола читачів є першим у світовій науковій літературі узагальненням відомостей про усі моря Світового океану. У книзі подана комплексна географічна характеристика кожного моря, добре ілюстрована оригінальними картами і кольоровими ілюстраціями[11].

2000 рікРедагувати

  • (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2000. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00475-1. — Довідкове видання представляє перше у світовій науковій літературі узагальнення відомостей про глобальний розподіл географічних зон землетрусів. Наводиться індивідуальна характеристика півтисячі історичних сильних землетрусів. У таблицях вміщено 5 тис. коротких даних про інші сильні підземні поштовхи[12].

2003 рікРедагувати

2010 рікРедагувати

  • (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7. — Друге видання праці 2000 року, доповнене і осучаснене.

ПриміткиРедагувати

  1. Рецензии на книгу «Леса» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  2. Рецензии на книгу «Карст» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  3. Рецензии на книгу «Вулканы» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  4. Рецензии на книгу «Почвы» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  5. Рецензии на книгу «Пустыни» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  6. Рецензии на книгу «Водохранилища» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  7. Рецензии на книгу «Горы» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  8. Рецензии на книгу «Ландшафты» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  9. Рецензии на книгу «Ледники» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  10. Рецензии на книгу «Берега» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  11. Рецензии на книгу «Моря» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  12. Рецензии на книгу «Зоны землетрясений» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.
  13. Рецензии на книгу «Острова» : [рос.] // LiveLib.ru. — Дата звернення: 19 грудня 2017 року.

ПосиланняРедагувати