Посольство України в Австрійській Республіці — дипломатична місія України в Австрії, знаходиться в Відні.

Посольство України в Австрії
КраїнаУкраїна Україна
ПосолХиминець Василь Васильович
Відкрите3 квітня 1992
АдресаАвстрія Австрія, Відень, Naaffgasse 23, A −1180
48°14′2.6520001000096″ пн. ш. 16°18′42.804000099994″ сх. д. / 48.23407° пн. ш. 16.31189° сх. д. / 48.23407; 16.31189
Офіційний вебсайт
Мапа

Завдання посольства

ред.

Основне завдання Посольства України в Відні представляти інтереси України, сприяти розвиткові політичних, економічних, культурних, наукових та інших зв'язків, а також захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб України, які перебувають на території Австрії.

Посольство сприяє розвиткові добросусідських відносин між Україною і Австрійською Республікою на всіх рівнях, з метою забезпечення гармонійного розвитку взаємних відносин, а також співробітництва з питань, що становлять взаємний інтерес. Посольство виконує також консульські функції.

Історія дипломатичних відносин

ред.
 
Група співробітників посольства УНР у Відні (Австрія).

З 1918 року інтереси УНР в Австрії представляли А. Яковлів, В. Липинський, Г. Сидоренко.

Серед працівників посольства були відомий громадсько-політичний діяч Андрій Жук (радник), вчений мистецтвознавець Володимир Залозецький-Сас (урядовець), журналіст Микола Троцький (секретар, зав. консульським відділом), правник І. Храпко (юрисконсульт), В. Трохимович (директор канцелярії і зав. господарським відділом), Володимир Полетика (радник), Володимир Семенів (аташе), Горобець, Хоменко (урядовці), Біліц, особистий секретар і приятель В'ячеслава Липинського Михайло Ципріянович, Михайло Біленький (перший секретар, скарбник), Бондаренко, Крушельницький, Гаєвський, Храпко (машиністка), Станіслав Ванькович (аташе), генерал В'ячеслав Левицький (військовий аташе) (не обійняв посади), капітан Володислав Дашкевич-Горбацький (морський аташе). В структурі посольства було 4 відділи (консульський, паспортний, пресовий, господарчий) і канцелярія.[1]

Протягом червня 1918 лютого 1919 р. пресовий відділ посольства очолював радник Іван Токаржевський-Карашевич. У 1919-1920 pp. Українське пресове бюро у Відні очолював О. Кущак.

26 вересня 1991 року в Нью-Йорку міністри закордонних справ України Анатолій Зленко та Алоїс Мок підписали Протокол про консульські відносини[2]. 24 січня 1992[3] року були встановлені дипломатичні відносини між двома державами. Австрійське консульство в Києві було перетворене на Посольство. 03 квітня 1992 року у Відні розпочало роботу Посольство України в Австрійській Республіці. Австрія — єдина країна, яка не формалізувала дипломатичне визнання України[4], оскільки вважає, що факт членства України в ООН і ряді міжнародних спеціалізованих організацій свідчить про визнання України з боку світового співтовариства у 1945 року. 3 квітня 1992 року у Відні розпочало роботу Посольство України.

Керівники дипломатичної місії

ред.
Посли України в Австрії
N На посаді Посол Зображення Примітки Посада
1 1918 Яковлів Андрій Іванович   Український учений історик, правник, громадський і політичний діяч; дійсний член УНТК, НТШ, керівник Правничої Секції УВАН в Нью-Йорку. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі. Кервіник дипломатичної місії
2 1918–1919 Липинський В'ячеслав Казимирович   Український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату — посол України в Австрії. Частково публікувався під псевдонімами В. Правобережець, Nobilis Ruthenus, Василь Безрідний[5]. Кервіник дипломатичної місії
3 1919 Мазуренко Василь Петрович   Український громадсько-політичний і державний діяч, інженер-технолог, економіст. Кервіник дипломатичної місії
4 1919–1921 Сидоренко Григорій Микитович   Український політичний діяч і дипломат, інженер шляхів. Міністр пошт і телеграфу УНР. Голова делегації УНР на мирній конференції в Парижі. Кервіник дипломатичної місії
5 1921 Залізняк Микола Кіндратович   Український політичний і громадський діяч, публіцист, дипломат. Доктор філософії. Один із діячів українського соціал-революційного руху, організатор студентських громад у Києві і Львові. Один із засновників СВУ (1914), Очолював Закордонний комітет українських соціалістів-революціонерів. Кервіник дипломатичної місії
6 1921-1922 Коцюбинський Юрій Михайлович   Український радянський діяч. З грудня 1917 був членом першого радянського уряду України. Боровся за встановлення влади більшовиків в Україні. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в березні 1919 — квітні 1920 р. і червні 1930 — січні 1934 р. Член ЦК КП(б)У в січні — листопаді 1934 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в червні — серпні 1919 р. і січні — листопаді 1934 р. Повноважний представник
7 1922 Бесєдовський Григорій Зіновійович   Український дипломат, розвідник Повірений у справах
8 1922-1923 Богомолов Дмитро Васильович   Український та радянський дипломат. 1-й секретар[6]
9 1992–1994[7] Костенко Юрій Васильович   Український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол. Посол
10 1994[8]–1999[9] Макаревич Микола Петрович   Український дипломат, у 1990—1994 роках — перший заступник міністра закордонних справ України, пізніше — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрії та Естонії. Посол
11 1999[10]-2004[11] Огризко Володимир Станіславович   Український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009. Надзвичайний і повноважний посол України (1996). Посол
12 2004-2005 Полурез Юрій Володимирович   Український дипломат. Посол
13 2005[12]-2007[13] Єльченко Володимир Юрійович   Український дипломат. Постійний представник України при ООН (2015—2019). Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (з 06.01.2020)[14], в Антигуа і Барбуді та в Ямайці за сумісництвом (з 20.07.2020)[15]. Посол
14 2007-2008 Костюк Вадим Валентинович   Український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник. Тимчасовий повірений у справах України в Австрії (2007-2008). Генеральний консул України в Мюнхені (з 2012). Тимчасово повірений у справах
15 2008[16]-2010[17] Чорнобривко Євген Миколайович   Український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Посол
16 2010 Кирилич Василь Петрович   Український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу. Автор понад 40 публікацій з етнополітики, балканістики та східноєвропейської тематики. Автор першого Українського дипломатичного календаря (2007, 2017), дослідження «Світ про Україну та українців» (2016). Кандидат політичних наук, доцент. Тимчасово повірений у справах
17 2010[18]-2014[19] Березний Андрій Вікторович   Український економіст, дипломат. Посол
18 2014[20] - 2021 Щерба Олександр Васильович   Український дипломат, надзвичайний і повноважний посланник другого класу, надзвичайний і повноважний посол України в Австрії (з 2014). Посол
19 2021 Химинець Василь Васильович   Український дипломат, надзвичайний і повноважний посланник першого класу, надзвичайний і повноважний посол України в Австрії (з 2021). Посол

Порівняння

ред.
  Австрія   Україна
Населення 8,935,112 [21] 41,629,926[22]
Площа 83,879 км² [23] 603,500 км²
Густота населення 106/км² 73.8/км²
Столиця Відень Київ
Світові міста Відень Київ
Уряд Федеративна Парламентська республіка Унітарна змішана
республіка
Перший лідер Президент Карл Реннер Президент Леонід Кравчук
Сучасний лідер Президент Александер ван дер Беллен
Канцлер Себастьян Курц
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Офіційні мови Німецька мова Українська мова
ВВП (ном.) $446,315 млрд. ($50,277 На душу населення])[24] $122.875 млрд. ($2,915.484 На душу населення)[25]
GDP (ПКС) $461.432 млрд. ($51,936 На душу населення)[24] $426.791 млрд. ($10,126.589 На душу населення)[25]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Дипломатичні Представництва УНР У Країнах Західної Європи (1918-1921 рp.). Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  2. Спільне Комюніке про встановлення консульських відносин між Україною та Австрійською Республікою. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 березня 2012.
  3. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  4. Історія двосторонніх відносин
  5. І.Г.Передерій. В'ячеслав Липинський як співробітник першої української щоденної газеті «Рада» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022.
  6. Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898 - 1991. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015.
  7. Про увільнення Ю. Костенка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Австрійській Республіці та Постійного представника України при міжнародних організаціях
  8. Про призначення М. Макаревича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Австрійській Республіці та Постійним Представником України при міжнародних організаціях
  9. Про звільнення М. Макаревича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Австрія та Постійного Представника України при міжнародних організаціях
  10. Про призначення В. Огризка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія та Постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні
  11. Про звільнення В. Огризка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Австрія та з посади Постійного Представника України при міжнародних організаціях у Відні
  12. Про призначення В. Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія та Постійним представником України при міжнародних організаціях у Відні
  13. Про звільнення В. Єльченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Австрія
  14. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 911/2019 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  15. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №288/2020 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Антигуа і Барбуді та Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ямайці. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  16. Указ Президента України «Про призначення Є. Чорнобривка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія» від 02.07.2008 № 611/2008
  17. Про звільнення Є. Чорнобривка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Австрія
  18. Про призначення А. Березного Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія
  19. Про звільнення А. Березного з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Австрія. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  20. Указ Президента України № 884/2014 від 17.11.2014 року «Про призначення О.Щерби Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія». Законодавство України. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 1 березня 2021.
  21. Population by Year-/Quarter-beginning. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 14 лютого 2021.
  22. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 14 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 14 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.