Ванькович Станіслав Станіславович
Станіслав Станіславович Ванькович (пол. Stanisław Wańkowicz; 4 листопада 1885 — 24 червня 1943) — дипломат. Сенатор II та III скликань Польської Республіки (1928—1935рр).
| Станіслав Станіславович Ванькович | |
|---|---|
| Stanisław Wańkowicz | |
 Олександра Хорват, Едвард Хорват, Станіслав Ванькович | |
| Народився | 4 листопада 1885 Смоленська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 червня 1943 (57 років) Збиднюв, Ґміна Залешани, Стальововольський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | Дипломат |
| Термін | 1918 |
| Партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
| Рід | House of Wańkowiczd |
| Батько | Станіслав Ванькович |
| Мати | Олени Оскієрко-Ванькович |
| У шлюбі з | Aleksandra Horwatd |
 | |
Біографія
ред.Народився 4 листопада 1885 року у Смоленській губернії в родині зем'ян. Він був сином Станіслава Олександровича Ваньковича (Stanisław Wańkowicz (Senior))[1], військово-морського офіцера, депутата Державної Думи і Олени Оскієрко-Ванькович.
Закінчив реальне училище у Смоленську. Навчався на факультеті хімії (1903—1905) та факультеті інженерної механіки (1905—1906) Ризького університету.
Після закінчення школи керував господарством у сімейному помісті (близько 12 000 десятини, тобто 17480 га). У 1916 році одружився з Олександрою Хорват, з якою в них було троє дітей: Чарльз, Ендрю і дочка Тереза.
Після 1917 року Станіслав Ванькович разом з родиною переїхав до Польщі, де він займався підприємницькою та громадською діяльністю.
У 1918 році член польської місії в Києві при гетьмані Павлу Скоропадському (Українська держава), яку очолював його батько Станіслав Ванькович. У 1918 рр. — аташе Посольства Української Держави у Відні.
_02.1919.jpg)
Згодом працював віце-президентом сільськогосподарського товариства і президентом аграріїв в Ліді. Друкувався у виданні «Слово» у Вільнюсі, де він опублікував статті на економічну тематику, вів дискусії з питань аграрної реформи. У 1925 році був членом Опікунської ради кресів. У 1926 році приєднався у Вільнюсі до груп з консервативними і ліберальними поглядами. У 1933 році вступив до консервативної партії, де обирався віце-президентом. У 1936 році був віце-головою Головної ради зем'янських організацій. Між 1928 до 1935 протягом двох термінів він був сенатором від BBWR. Збережені документи показують, що Станіслав Ванькович як сенатор брав активну участь в роботі Сенату. З 1937 року був одним із керівників Консервативної партії. 24 червня 1943 року загинув від рук есесівців, котрі розстріляли весілля його доньки Терези[2].
Примітки
ред.- ↑ ВАНЬКОВИЧ Станислав Александрович. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 10 жовтня 2014.
- ↑ Stanisław Wańkowicz. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.
Література
ред.- Дорошенко Д. Історія України 1917—1923, т. 2. Ужгород, 1930
- Józef Świątkiewicz, Wańkowicze z Gorzyczek w «Orędownik Powiatowy — Pismo Powiatu Kościańskiego», nr 20/maj 2006
- Księga Pamiątkowa Arkonii 1879—1929