Тадеуш Розвадовський

польський військовик
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Тадеуш Йордан Розвадовський (19 травня 1866, с. Бабин, Калуський повіт — 18 жовтня 1928, Варшава) — польський воєначальник, генерал австро-угорської, а потім польської армій. У 19181919 роках воював проти УГА — командувач протиукраїнського фронту (армія «Схід»‎).

Тадеуш Розвадовський
пол. Tadeusz Jordan Rozwadowski
Народився19 травня 1866(1866-05-19)[1]
Середній Бабин, Україна
Помер22 жовтня 1928(1928-10-22)[1] (62 роки) або 18 жовтня 1928(1928-10-18)[2] (62 роки)
Варшава, Польська Республіка[3]
ПохованняЛичаківський цвинтар[4] і Меморіал львівських орлят
Країна Республіка Польща
Діяльністьофіцер, дипломат
Галузьзбройні сили[5]
Alma materImperial and Royal Technical Military Academyd
Знання мовпольська[5]
УчасникПерша світова війна
Військове званняГенерал броні
РідQ63531205?
БатькоТоміслав Розвадовськийd
Автограф
Нагороди
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Кавалер ордена Марії-Терезії
Кавалер ордена Марії-Терезії
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Хрест Хоробрих (Польща)
Хрест Хоробрих (Польща)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Білого Лева I ступеня
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Командорський Хрест ордена Корони Румунії
Командорський Хрест ордена Корони Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Білого орла (Сербія)
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Хрест Свободи (Естонія)
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії

Життєпис

ред.

Народився в селі Бабин. Батько — Томіслав (1840—1920), учасник повстання 1863, збанкрутував, був послом Галицького сейму та Райхсрату Австро-Угорщини. Правнук уродженця Путятичів, зем'янина Казімежа Розвадовського (1757—1836), сина радомського та подільського підчашого Іґнація Антонія Розвадовського. Мати — Меланія з Руліковських.

Закінчив гімназію у Львові, школу кадетів кавалерії в Граніцах, технічну військову академію (1886) і військову школу у Відні (1893). Військовий аташе в Бухаресті (1896-1907). Під час ПСВ в травні 1915 відзначився у битві під Горліцами, впровадивши нову тактику застосування артилерії. Критикував репресії австро-угорських військ щодо населення Галичини. 1 лютого 1916 відправлений у відставку. Підпорядкувався Регенційній раді, 28 жовтня -15 листопада 1918 – начальник генерального штабу польської армії. Як зазначав львівський дослідник Микола Ґеник, Юзеф Пілсудський відчував неприязнь і зависть до Т. Розвадовського як до кадрового генерала і як до особи, яка могла знати про його співпрацю з австро-угорською розвідкою на початку ПСВ. Після повернення Ю.Пілсудського з ув’язнення зміщений з посади начальника генерального штабу і призначений командуючим польськими військами у Східній Галичині (армія «Схід») (17 листопада 1918 - 12 березня 1919). 24/25 листопада 1918 прибув до Львова. Протидіяв  антиєврейським погромам у Львові. Відмежувався 2 січня 1919 від проведення обшуку в А.Шептицького, розпорядився повернути конфісковану приватну кореспонденцію. Намагався схилити 2 січня 1919 А.Шептицького до видання угодової відозви. 28 лютого 1919 – вів переговори з місією Ж. Бертелемі. Прихильник радикальних методів, видав наказ «озброєних селян розстрілювати». 19.03.1919 – відкликаний з посади командуючого армією «Схід» і призначений керівником польської військової місії у Парижі. На конференції у Спа виступив проти підписання В.Ґрабським протоколу 10 липня 1920, тобто згоду на розмежувальну лінію і будь-яке рішення Антанти стосовно Східної Галичини. З 22 липня 1920 – начальник генерального штабу польської армії, розробив план флангових ударів проти Червоної армії у Варшавській битві 1920. З квітня 1921 – генеральний інспектор кавалерії. У період травневого перевороту 1926 противник Ю. Пілсудського, командував урядовими військами. Після відставки президента С.Войцєховського 15 травня 1926 заарештований, перебував в ув’язненні до 18. травня 1927. Помер у Варшаві 18 жовтня 1928, похований у Львові на цвинтарі Орлят. У період ліквідації цвинтаря в 1971 останки Т. Розвадовського були  перенесені до приватного склепу на Личаківському кладовищі, однак інформація про місцезнаходження була втрачена, а існуюча могила є символічною на місці колишнього поховання.

 
Могила Меланії Руліковської, Середній Бабин

Вулиця Зелена у Львові якийсь час називалася його іменем.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Австро-Угорщина

ред.

Польща

ред.

Румунія

ред.

Королівство Югославія

ред.

Інші країни

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #119258293 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 180.
  5. а б Czech National Authority Database

Література

ред.