Полішпакове

село Новоборисівської сільської громади Роздільнянського району Одеської області

Полішпакове (у минулому — хутір Пришпак, хутір Козаків, Байтельсбахера, Байтельбахера, Петрівське) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення за переписом 2001 року становило 375 осіб.

село Полішпакове
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Новоборисівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140110140083696
Облікова картка Полішпакове 
Основні дані
Засноване 1859
Колишня назва Петрівське
Населення 375
Площа 1,43 км²
Густота населення 262,24 осіб/км²
Поштовий індекс 67153
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°02′17″ пн. ш. 30°03′36″ сх. д. / 47.03806° пн. ш. 30.06000° сх. д. / 47.03806; 30.06000Координати: 47°02′17″ пн. ш. 30°03′36″ сх. д. / 47.03806° пн. ш. 30.06000° сх. д. / 47.03806; 30.06000
Середня висота
над рівнем моря
156 м
Найближча залізнична станція 1413 км
Місцева влада
Адреса ради 67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5
Карта
Полішпакове. Карта розташування: Україна
Полішпакове
Полішпакове
Полішпакове. Карта розташування: Одеська область
Полішпакове
Полішпакове
Мапа
Мапа

CMNS: Полішпакове у Вікісховищі

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[1].

Історія ред.

У 1900 році засновано село Полішпакове.

На 1 січня 1906 року на хуторі Козаків (Байтельсбахера) Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке у верхів'ї балки Свиної, були десятинщики при економії Байтельсбахера; проживали німці та малороси; 7 дворів, в яких мешкало 46 людей (25 чоловіків і 21 жінка)[2].

В 1916 році на хуторі Байтельбахера Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок)[3].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Байтельбахера (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 9 домогосподарства. Для 5 домогосподарів рідною мовою була російська, 4 — німецька. На хуторі 47 людей наявного населення (24 чоловіків і 23 жінки). Родина домогосподаря: 21 чоловік та 22 жінки (родичів: 1 і 1; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 1 чол.)[4].

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[5].

У 1967 році до складу Петрівського увійшло колишнє село Підколіно. Однак, місцеві жителі досі іменують даними назвами три різні частини цього села.

Станом на 1 січня 1978 року в селі розташовувався господарський центр колгоспу «Дружба народів»[6].

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 369 осіб, з яких 169 чоловіків та 200 жінок.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[8]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 85,6 %
вірменська 6,4 %
російська 3,73 %
молдовська 3,47 %
болгарська 0,53 %
єврейська 0,27 %

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  2. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 10.(рос.)
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323.(рос.)
  4. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 42-43.(рос.)
  5. Петрівське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  6. Одеська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1978 року. — Одеса: Маяк, 1978. — С. 131.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.

Посилання ред.