Пода (Бургас)
Пода (Под, Подот) — болотиста місцевість стоку озера Мандрен у напрямку до Чорного моря в землях Бургасу.
Єдина колонія чапель біля великого міста[1].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/55/Podaburgas.jpg/300px-Podaburgas.jpg)
Розташування
ред.Місцевість Пода розташована на південь від центру Бургаса вздовж міжнародного шляху E 87, поруч з його відділенням Бургаського району Крайморіє.
Історія
ред.Назва місцевості походить від назви дерев'яного плоту (под), буксированого мотузкою, яким плавали через ставок озера Мандра до початку 20-го століття. За словами Стояна Шивачева, плот, що розташовувався на південно-західному кінці Бургаської затоки, поблизу Пороса (Порос або Форос, сьогодні Крайморіє) на захід від Бургаса у 8 км, був розташований між сушею та болотистим західним кінцем бухти і річки Мандрен. Він ходив у невелій, але глибокій протоці (в деяких місцях до 10 метрів), яка з'єднувала пристань Пороското і Мандренське болото (тепер Узунгерен)[2].
Перший залізний міст через озеро Мандрен був побудований в 1904—1905 роках[2]. Його будівництво очолював німецький підприємець Едуард Наудшер, а кесони у його основі — перші залізобетонні структури в Болгарії.[3]
Захищена місцевість
ред.У 1989 році за наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та водних ресурсів частина ділянки була оголошена захищеною та надана під управління Болгарського товариства захисту птахів (БТЗП). Це перша захищена територія в Болгарії, надана під функціонування неурядової організації. БТЗП готує та реалізує заходи, передбачені планом управління, прийнятими Радою Міністрів, перетворюючи заповідну територію «Пода» в модель для сталого збереження природи, екологічної освіти, інформування відвідувачів та для екологічного туризму. Ці заходи здійснюються БТЗП з 1997 року, вперше в Болгарії Центром охорони природи «Пода».
У 1994 році захищена місцевість була оголошена КОРИНЕ місцем, а у 2002 році — водно—болотних угіддям міжнародного значення (Рамсарський об'єкт). Вона також входить до Європейської екологічної мережі Натура 2000 в межах природного комплексу «Мандра — Пода». Центр охорони природи «Пода» є одним із 100 національних туристичних об'єктів.
Площа Заповідної ділянки «Пода» становить 100,7 — 107 га. Вона лічить 273 види птахів, і посідає як одне серед найбагатших за орнітологічними критеріями у Європі. Місцевість зберігає величезну кількість біорізноманіття, незважаючи на розташування в адміністративних межах Бургаса:
- 161 таксон нижчих рослин,
- 231 вид вищих рослин,
- 168 видів безхребетних,
- 6 видів риб,
- 16 видів земноводних і плазунів,
- 273 види птахів,
- 18 видів ссавців.
Це єдина на болгарському узбережжі Чорного моря змішана колонія чапель, білої колпиці, каравайок, кваків, чаплі рудої, сірої чаплі, чаплі жовтої, і чепури малої. В охоронній зоні існує три основні типи середовища існування: прісноводні ареали, солоні та солонуваті водоймища, а в посушливі роки в зоні охорони — невеликі, надсолені водойми. У охоронюваній зоні розмножуються 46 видів, серед них є річкові крячки, маленькі білі і сірі чаплі, великі баклани, білі колпиці та блискучі ібіси, різні види черні та качок, лунь очеретяний та багато інших. У зимові місяці місцевість приваблює своїми умовами пірникозових, сірих качок, чернь чубату. В кінці літа можна спостерігати річкових крячок, ходулочників, чайок, куликів — сорок та інших.
Взимку, в затоці Форос у заповідному місці Пода, можна побачити зникаючого пелікана кучерявого і савку, а також бакланів, морського орла та інші види зникаючих видів птахів. Заповідник є притулком для великих білих чапель і десятків тисячі качок.
Над охоронюваним ландшафтом «Пода» проходить другий за величиною міграційний шлях птахів Віа Понтіка. Це дає можливість мігрувати 75 % популяції європейської білого лелеки (більше 250 000) на рік, 100 % популяції рожевого пелікану (понад 40 000) і більше 100 000 особин понад 32 видів хижаків, і значній кількості водоплавних птахів і мільйонам співочих птахів.
Крім птахів, в районі також є інші рідкісні представники болгарської природи. Тут знаходиться один з найбільших ареалів полоза сарматського — найбільшої змії в країні, етруського сункуса — найменшого у світі ссавця, екзотичної нутрії і видри.
Центр охорони природи
ред.Заповідник «Пода» був побудований в 1997 році. Болгарським товариством захисту птиць в рамках проекту Болгарсько-Швейцарської програми збереження біорізноманіття та за фінансової підтримки:
- Уряд Швейцарії
- Швейцарська асоціація з охорони птахів (BirdLife Switzerland)
- Lanius Group, Швейцарія
- Європейський природоохоронний фонд «Генрі Форд»
Центр багатофункціональний і має:
- постійну інтерактивну виставку, що представляє біорізноманіття заповідної території та Бургаських водно-болотних угідь;
- добре обладнаний лекційний зал з додатковою виставковою площею;
- багата орнітологічна бібліотека;
- невеликий книжковий магазин, орнітологічні матеріали, сувеніри та безалкогольні напої;
- біноклі та телескопи, за допомогою яких кожен відвідувач може спостерігати за птахами;
- великі тераси, з яких можна спостерігати за птахами — найбільший актив центру;
- спеціальні укриття для спостереження та фотографування птахів.
Природоохоронний центр «Пода» є центром охорони природи для всього району Бургаса, який, крім управління самою природоохоронною територією, організовує ключові заходи для збереження решти Бургаських водно-болотних угідь.
Для відвідування Пода відкрита цілий рік. Існує декілька різних маршрутів, на яких можна спостерігати рідкісні види птахів, не порушуючи їх покій. Є криті схованки, які дозволяють спостерігати за птахами незалежно від метеорологічних умов. У 2012 році в північній частині заповідної території була побудована 7-метрова башта спостереження за птахами[1].
Щороку в ПАТ «Пода» проводяться дослідження мігруючих птахів, в межах Атанасівського озера організовуються семінари, орнітологічні олімпіади та природоохоронні групи. Цікаві види птахів можна спостерігати в будь-який час року, а найкращі місяці для спостереження за міграцією — березень, квітень, травень, серпень, вересень і жовтень.
Джерела
ред.- ↑ а б Нова 7-метрова вежа для спостереження за птахами відкрита в [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] Поді, burgasnews.com, що бачила 2 квітня 2012 року
- ↑ а б Подора Іван Карайотов, Стоян Райчевський, Мітко Іванов: Історія Бургаса. Від давнини до середини ХХ століття, ТОВ «Друк Тафрінт», Пловдив, 2011, ISBN 978-954-92689-1-1 , стор 294
- ↑ Наудашер, Едуард (2009). От чирак в строителството на диги до пионер в индустриализацията на България. София: Университетско издателство Св. Климент Охридски. с. 85—86. ISBN 978-954-07-2839-1.
Посилання
ред.Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пода (Бургас) |
- Центр охорони природи «Пода» — офіційний сайт
- Болгарське товариство захисту птахів