Плісецька Ганна Олександрівна
Ганна Олександрівна Плісецька (нар.. 18 серпня 1971) — російська балерина, хореографиня та акторка з династії Плісецьких — Мессерерів.
| Плісецька Ганна Олександрівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
18 серпня 1971[1] (52 роки) Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | акторка, хореографка, балерина |
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової (1989) і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (1996) |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Балет Маріїнського театру |
| Роки активності | 1974 — тепер. час |
| Батько | Alexander Plisetskid |
| Мати | Marianna Sedovad |
| IMDb | ID 0687333 |
| Сайт | anna-plisetskaya.ru |
Життєпис ред.
Ганна Плісецька народилася в Москві, 18 серпня 1971 року в родині артистки Великого театру Маріанни Сєдової та балетмейстера Олександра Плісецького, сина Рахілі Мессерер, в минулому зірки німого кіно. Племінниця Майї Плісецької.[2] Дитинство пройшло в Латинській Америці, та Лімі (1974—1976), де її батько був засновником балету[3] при Університеті Сан-Маркос та в Буенос-Айресі (1976—1978) (Аргентина).
У трирічному віці з'явилася на екрані у фільмі-балеті Маргарити Піліхіної «Анна Кареніна»[4].
У 1984 році на екрани вийшов фільм «Мері Поппінс, до побачення», де вона виконала роль Джейн Бенкс[5].
Початок шляху ред.
У 1989 році Ганна Плісецька закінчила Академію балету імені А. Я. Ваганової в Санкт-Петербурзі (педагоги: Марина Васильєва, Лідія Гончарова та Людмила Морковіна).
У 1989 році після закінчення академії в Маріїнському театрі (1989—1995) виконувала сольні партії в репертуарі театру. Дебютом став виступ на телемарафоні «Санкт-Петербург-відродження» («Бачення троянди», з Андрісом Лиєпою, 1991), за участю світових зірок: Ієгуді Менухіна, Наталії Макарової, Максиміліано Гуерра, Хосе Антоніо, які приїхали, щоб допомогти разом з зірками балету Маріїнського театру місту Санкт-Петербург, який на той час повернув своє історичне ім'я[6]. З театром брала участь у гастрольних турне містами Японії, Південної Кореї та США.
У 1992 році Олександр Бєлінський випустив фільм «Остання тарантела», де Ганна виконала роль Ніни.
З 1993 по 1996 роки навчилася в Петербурзькій консерваторії, отримавши ступінь бакалавра на кафедрі режисури та сценарної драматургії.
З 1992 по 1994 рік Ганна Плісецька була солісткою трупи Моріса Бежара (Лозанна, Швейцарія), з якою гастролювала містами Ізраїлю, Італії, Англії, Бельгії, Іспанії, Франції, Німеччини.
З 1995 по 2006 роки виступала, як запрошена співачка в гастрольних спектаклях і програмах Фінляндії, Іспанії, Японії («Dream Creation I, II»)[7], Сінгапурі.
У 2000 та 2003 роках разом з колективом ДЦКЗ «Росія» та Марією Мульяш, створювала програми, які втілюють ідею розвитку обдарованих і професійних дітей, у сфері музики, балету, опери та циркового мистецтва, яким давали таку можливість, запрошені для цієї ідеї: Максим Дунаєвський, Едуард Грач, Григорій Ковалевський. Коли головного редактора залу, Марії Мульяш не стало, всі артисти, які любили її, присвятили їй концерт (2009)[8][9].
У 2001—2004 роках закінчила Міжнародну академію бізнесу та управління, отримавши спеціальність менеджмент організації.
З 2006 року Ганна бере участь у кількох театральних антрепризах, зіграла роль Єлизавети Павлівни Тверської (Бетсі) у виставі «Анна Кареніна»
У 2007 році піаніст Данило Крамер та Ганна Плісецька створили джазову програму, в якій поєднувались різні музичні напрямки з балетом[10]. Прем'єра вистави «Місто очима джазу» відбулася в залі Петра Чайковського. А потім був випущений фільм про історію створення вистави[11]. Ця вистава випускалася і в камерному варіанті, з музичними та вокальними номерами.
Балетний репертуар ред.
- Еффі в балеті «Сильфіда», балетмейстер Август Бурнонвіль, музика Германа Северина фон Левенскольда, педагог Наталія Спіцина, Маріїнський театр, (перший спектакль 1991)[12]
- у балеті «Дон Кіхот» на музику Людвіга Мінкуса: Вулична танцівниця, Мерседес, балетмейстер Олександр Горський, педагог Ольга Ченчикова, Циганський (в Маріїнському, у постановці Ніни Анісімової), педагог Іраїда Утрецькая, у сольному виконанні, в постановці Касьяна Голейзовського на музику Валерія Желобинського, педагог Маріанна Сєдова, Маріїнський театр, Імперський балет (Токіо), (прем'єри 1989, 1991, 1994, 1997)
- Мирта в балеті «Жизель», Маріус Петіпа, музика Адольфа Адана, педагог Алла Шелест, Казанський театр, (перший спектакль 1991)
- Російська принцеса, Неаполітанський, Угорська принцеса в балеті «Лебедине озеро» Льва Іванова, Асафа Мессерера, музика Петра Чайковського, педагоги Алла Шелест, Галина Кекішева, КЗ «Жовтневий», зал «Росія», Маріїнський театр, Класичний балет, (прем'єри 1989, 1991, 1994, 1995)
- Дзвіночки в балеті «Бахчисарайський фонтан», балетмейстер Ростислав Захаров, на музику Б. Асаф'єва, педагог Нінель Кургапкіна, Галина Кекішева, Маріїнський театр, (прем'єри 1989, 1991, 1994)
- Ширін, «Легенда про кохання», Юрія Григоровича, на музику А. Д. Мелікова, педагог Наталія Большакова, концертне виконання
- Ніна, у фільмі Олександра Бєлінського «Остання тарантела», балетмейстер Олег Ігнатьєв, композитор Олексій Коган, педагог Наталія Большакова
- Pas de deux з балету «Фестиваль квітів», Августа Бурнонвіля, музика Р. С. Левенскольда, концертне виконання
- «Служниці», подруга Меркуціо (перша виконавиця), «Ромео і Джульєтта» (відновлення 1991 року), Леонід Лавровський, музика Сергія Прокоф'єва, Маріїнський театр
- Іспанська принцеса, «Лускунчик», Василя Вайнонена, музика Петра Чайковського, робота педагога Лідії Гончарової, Маріїнський театр, виконання (1989—1998)
- Сарацинський, Панадерос, «Раймонда», Маріуса Петіпа, музика Олександра Глазунова, педагог Елеонора Власова, Імперський балет, 1996—1998
- Есмеральда, Pas de six з балету «Есмеральда», М. Петіпа, музика Рікардо Дріґо, робота педагогів Тетяни Попко, Олегни Рябінкіної, ДЦКЗ «Росія», 1994—1996: В балетах Михайла Фокіна
- «Бачення Троянди» на музику Карла фон Вебера, партнер Андріс Лієпа, Маріїнський театр, педагог Ольга Ченчикова, (прем'єри 1990, 6 січня 1991, 1995), Маріїнський театр, зал «Росія»
- «Шопеніана» (в редакції Агріппіни Ваганової), Фредеріка Шопена, педагоги Ельвіра Кокоріна, Костянтин Сергєєв, ТетяниУдаленкова.
- В балетах Касьяна Голейзовського
- Дівчина, «Половецькі танці» , Олександра Бородіна, робота Маріанни Сєдової, Імперський балет Токіо
- «Три настрої», Олександра Скрябіна, точне перенесення хореографії — Олени Черкаської, партнер Віктор Баранов; прем'єра на фестивалі балету Наталії Садовської на сцені Казанського театру
- Циганський , Валерія Желобинского, педагог Маріанна Сєдова, Імперський балет Токіо, 1997, 1998
- Танець басков з балету «Полум'я Парижа», на музику Бориса Асаф'єва, постановка Василя Вайнонена, педагоги Лідія Гончарова, Ірина Генслер, Георгій Коніщев, Вальдемар Корнєєв, Маріїнський театр, (прем'єри 1989, 1991): В балетах Моріса Бежара
- «Sissi, L Impératrice Autriche» (з Сільві Гіллем), костюми Джанні Версаче, музика Йогнанна Штрауса Valse de l’empereur[de],, Rudra Bejart Ballet, прем'єра відбулася в Театро де Ла Феніче
- «Le Mandarin Mervelleau» на музику Бела Бартока, Rudra Bejart Ballet[en], прем'єри в Metropol, Palais de Beaulieu[en], Лозанна
- «Mister C.», про Чарлі Чапліна (з Анною Чаплін) на музику Чарлі Чапліна, Rudra Bejart Ballet, Metropol
- В балетах інших хореографів
- «Чорос», Ролан Петі, музика Ейтара Вілла-Лобоса, робота Габріели Комлевої, ВКЗ «Жовтневий», прем'єра на вечорі ОлегаСоколова
- «Качуча» (редакція для Ф. Ельслер, відновлення П'єра Лакотта), робота Габріели Комлевої, Маріїнський театр
- Матуся в балеті Олексія Ратманського «Збиті вершки» (фр. La crème fouettée) на музику Ріхарда Штрауса, прем'єра 1998 року відбулася у фінському театрі, Міккелі
- «Кабаре», Гоги Алексідзе на музику Бенджаміна Бріттена, ДЦКЗ «Росія», 1993—1997
- ВОНА в балеті Міші Ван Ука (Misha Van Hoecke) «Пілігрими» на музику Боба Ділана, КЗ «Жовтневий», Концертний зал Петра Чайковського, Флоренція, Піза, 2001
- «Айседора» — балет Миколи Андросова (1996, колонний зал)
- Постановка версії балету «Лускунчик» для Сінгапурського театру, 2004
- Участь у Гала-концерті в Сінгапурі номер на музику «половецьких танців» Олександра Бородіна, в сучасному аранжуванні, 2006
- Письменник у виставі — балеті Г. О. Плісецької «Місто очима джазу», прем'єра 2007
Фільмографія ред.
Вистави та програми ред.
- «Весь світ» — Автор і продюсер програм[18] (2003) та «Відродження покоління» (2000) в концертному залі «Росія».
- «Місто очима джазу» — Постановник вистави з Даніїлом Крамером.
Дискографія ред.
- Single «Blue Moon» (2008)[19]
- Betsi Jane «Dinner with Jazz» (2009)
Концертні виступи ред.
Телевізійні передачі ред.
Фільми та передачі, показані на телеканалах: СТС, (Кіно в деталях, Ф. Бондарчук, А. Сергієнко), РЕН ТВ, ТВЦ, Культура, НТВ, Росія-1[22]
Фамільне древо ред.
| Мендель Меєрович Плісецький (1869—1930) | Сіма Ізраілівна (Марковська) (1868—1939) | Михайло Борисович Мессерер (1867—1942) | Сіма Мойсеївна (Шабад) (1873—1929) | Віктор Григорович Малеванський (1881—1923) | Надія Леонтіївна Попова (1880) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Михайло Плісецький (1901—1938) | Ра Мессерер (1902—1993) | Микола Якович Сєдов (1904—1973) | Тамара Вікторівна Малеванська (1908—1981) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Олександр Плісецький (1931—1985) | Маріанна Сєдова (1946) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ганна Плісецька (1971) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Татьяна Хорошилова (18 июля 2003). Другая Плисецкая. «Российская газета», 144 (3258). Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- ↑ Alejandro Plisetski ensayando a partir de 1973 (ісп.). Официальный сайт Университета Сан-Маркос. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 8 квітня 2010.
- ↑ Екатерина Кретова (25.04.2006). Балерина Анна Плисецкая: "В три года я уже играла в "Анне Карениной". «Известия». Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Татьяна Хорошилова (31 мая 2007). Молодая Плисецкая. «Российская газета». Архів оригіналу за 25 березня 2019.
- ↑ У 1860 році Театр названий на честь імператриці Марії Олександрівни. У 1935 році його перейменували в театр ім. С. М. Кірова. З 1992 року йому повернуто назву Маріїнський
- ↑ Anna Plisetskaya. Bunka Kaikan. Japan на YouTube
- ↑ Вечер памяти Марии Мульяш. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Вечер памяти Марии Мульяш. ГЦКЗ "РОССИЯ" в Лужниках Москва. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Урманцева, Анна (24 марта 2007). Город глазами джаза. Телеканал «Культура». Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ «Город глазами джаза» фильм-спектакль 2007 на YouTube
- ↑ А. А. Фирер. «Энциклопедия Балет» / Куратор Е. П. Белова. — к печати 20.10.2010. — 2011.
- ↑ Анастасия Сорокина. (06.11.2009). «Мери Поппинс — создатели». РЕН ТВ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Ирина Данилова. Мэри Поппинс. 7 дней (журнал). Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ А. Белинский. «Последняя Тарантелла» — [[фильм-балет]] Александра Белинского. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ Екатерина Кретова. (25.04.06). Балерина Анна Плисецкая: «В три года я уже играла в „Анне Карениной“». «Известия». Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Пресса. «Анна Каренина» запись спектакля. сайт. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Ксения Ларина (07.06.2003). В прямом эфире радиостанции "Эхо Москвы" Анна Плисецкая балерина. «Эхо Москвы». Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ «Вести». Анна Плисецкая: В состоянии покоя начинаешь сходить с ума. Германия. № 12 (79) Dezember 2008. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ КДС. живой звук, премьера. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ Екатерина Цыбина. Жизнь на кончиках пальцев. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012.
- ↑ М.Зеленский (4 сентября 2012). Прямой эфир с Михаилом Зеленским.
