Відкрити головне меню

Голейзовський Касьян Ярославович
Голейзовський К Я.jpg
Псевдо Касян, Касіян
Народився 22 лютого (5 березня) 1892(1892-03-05)
Москва
Помер 4 травня 1970(1970-05-04) (78 років)
Москва
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність артист балету, балетмейстер, хореограф, педагог
Відомий завдяки балетмейстер-новатор
Alma mater Санкт-Петербурзьке театральне училище
Членство Ансамблю пісні і танцю НКВСd
Роки активності з 1909
Батько Ярослав Матвійович, співак
Мати Дашкова Олена Дмитрівна, балерина
Нагороди Заслужений артист Білоруської РСР (1940), Заслужений діяч мистецтв Литовської РСР (1954)
IMDb nm0326456

Касья́н Яросла́вович Голейзо́вський (Касян, Касіян, рос. Голейзовский Касьян Ярославичнар. 22 лютого (5 березня) 1892(18920305), Москва — пом. 4 травня 1970, Москва) — російський артист балету і балетмейстер-новатор. Заслужений артист Білоруської РСР (1940), заслужений діяч мистецтв Литовської РСР (1954). Реформатор російського балету 1920—1930 років. Один із засновників українського балетного театру.

ЖиттєписРедагувати

Народився 22 лютого (5 березня) 1892(18920305) в Москві в театральній сім'ї. Матір — Дашкова Олена Дмитрівна була балериною Большого театру, де виступала під іменем Добровольська. Батько — соліст опери (баритон) Голейзовський Ярослав Матвійович. Він мав польське походження і подвійне ім'я — Карл-Ярослав.

Касьян навчався в Московському театральному училищі, закінчив Санкт-Петербурзьке театральне училище (1909 — клас С. Андріанова, М. Обухова, М. Фокіна).

1909—1910 — артист Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі.

1910—1918 — артист Большого театру в Москві.

1915 року зайнявся балетмейстерською діяльністю у московських театрах мініатюр (Інтимний театр, Мамонтовський театр мініатюр, театр-кабаре «Летюча миша»).

1916 Голейзовский відкрив власну студію «Московський Камерний балет». Це була професійна балетна студія, яка займалась пошуком нових засобів хореографічної виразності. Серед артистів, які входили до цієї студії, відомий згодом хореограф-експериментатор Євген Вігільов, діяльність якого тісно пов'язана з Україною.

З 1919 — балетмейстер Московського камерного балету, Большого театру, художній керівник Експериментального театру балету.

1926—1928 — художній керівник балету і головний балетмейстер Одеського театру опери і балету. 1926 створив в Одесі експериментальну майстерню хореографії «Фабрика сучасного танцю», де співпрацював з М. Болотовим, П. Вірським, В. Пресняковим.

1928—1929 та 1934—1935 — головний балетмейстер Харківського українського театру опери та балету.

1948—1949 — балетмейстер Львівського театру опери та балету.

у 1950-1960-і роки — балетмейстер Большого театру у Москві.

Був новатором російського балету 1920-1930-х років і одним із засновників українського балетного театру. При Харківському українському та Одеському театрах опери та балету організував балетні студії.

З середини 1930-х офіційна ідеологія оголосила його новаторські пошуки «формалізмом» і Голейзовський позбувся можливості працювати в Москві (лише міг ставити фізкультурні паради на Красній площі). Після цього він почав працювати над підготовкою декад національного мистецтва в Білорусі, Україні, Узбекистані, Таджикистані, де поставив низку вистав.[1]

«Естетичний ідеал Голейзовського — органічне поєднання класики з вільною пластикою та фольклорними мотивами. Вперше у балеті застосував конструктивні установки, які дали можливість показати людську постать об'ємно. Декорованими пластичними нюансами, своєрідністю світлотіней постановки Голейзовського близькі до естетики російського модерну, але жорстка структурна основа зближує їх з конструктивізмом, неокласицизмом».[2]

Автор низки статей про балет і книги «Образы русской народной хореографии» (Москва, 1964).

Постановки балетівРедагувати

Інтимний театр (Москва)
  • «Вибір нареченої» В. Кузміна (1916)
Московський камерний балет
  • «Соната смерті і руху» на музику О. Скрябіна (1918)
  • «Трагедія масок» на музику Б. Бера (1922)
  • «Фавн» на музику К. Дебюссі (1922)
  • «Смерть Ізольди» на музику Р. Ваґнера (1924)
  • «Етюди чистої класики» на музику Ф. Шопена (1924)
Театр. ім. Мейєрхольда, Москва
  • «Озеро Люль» О. Файко (1923)
  • «Д. Є.» («Даєш Європу!») М. Подгаєцького (1924)
Одеський театр опери та балету
  • «Йосип Прекрасний» С. Василенка (1926)
  • «У сонячному промінні» С. Василенка (1926)
  • «Половецькі танці» (з опери «Князь Ігор» О. Бородіна (1926)
Харківський український театр опери та балету
  • «Смерч» Б. Бера (1928)
  • «У сонячному промінні» С. Василенка (1928)
  • «Йосип Прекрасний» С. Василенка (1928)
  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1935)
Большой театр (Москва)
  • «Чарда» на музику Б. Бера (1933)
  • «Шопен» (1933)
  • «Скрябініана» на музику О. Скрябіна (1962)
  • «Лейлі і Меджнун» на музику С. Баласаняна (1964)
Донецький театр опери та балету
  • «Половецькі танці» (з опери «Князь Ігор» О. Бородіна, 1944)
  • «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва (1945)

Постановки танцівРедагувати

  • танці в к/ф «Маріонетки» (режисер Я. Протазанов, 1934)
  • «Весна» (режисер Г. Александров, 1947).

ПартіїРедагувати

  • Голубий Птах, Блазень («Спляча красуня», «Лебедине озеро» П. Чайковського)
  • Метелик («Золота рибка» на музику М. Черепніна)
  • Камон («Саламбо» А. Арендса)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Суриц Е. Хореографическое искусство двадцатых годов. — Москва, 1979.(рос.)
  • К. Голейзовский. Жизнь и творчество. Статьи, документы, воспоминания. — Москва, 1984.(рос.)
  • Шереметьевская Н. Год 1933: Снова в Большом [О Голейзовском] // Советский балет. — 1992. № 5-6.(рос.)