Відкрити головне меню

Жуков Леонід Олексійович

російський балетмейстер

Леонід Олексійович Жуков
рос. Леонид Алексеевич Жуков
Zhukov and Reyzen.jpg
Л. Жуков і М. Рейзен
Прізвисько Жукиня[1]
Народився 8 (20) квітня 1890(1890-04-20)
Москва
Помер 3 листопада 1951(1951-11-03) (61 рік)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Національність росіянин
Діяльність артист балету, балетмейстер, актор німого кіно
Відомий завдяки артист балету Большого театру
Alma mater Московське театральне училище
Нагороди Заслужений артист РРФСР (1933)
IMDb nm1219909

Леоні́д Олексі́йович Жу́ков (8 (20) квітня 1890(18900420), Москва — 3 листопада 1951, Москва) — російський артист балету, балетмейстер, актор німого кіно. Заслужений артист РРФСР (1933). Один з організаторів Київського хореографічного училища. 1926—1931 та 1934—1935 років — керівник балету Київського театру опери та балету.

ЖиттєписРедагувати

1909 — закінчив Московське театральне училище (педагоги М. П. Домашов та В. Д. Тихомиров), після чого з перервами виступав у Большому театрі в Москві (1909—1926, 1931—1934, 1942—1946). Танцював з Катериною Гельцер, Вірою Караллі, Марією Рейзен.

Знімався в німому кіно. Збереглись унікальні відеокадри 1915 року, де він виконує «Іспанський танець» разом з Вірою Караллі.[2]

1926 року на запрошення Об'єднання українських державних оперних театрів Києва, Харкова й Одеси прибув до Києва, де очолив балетну трупу Київського театру опери та балету. Керував цією трупою 1926—1931 та 1934—1935 років.

1934 року став одним з організаторів Київського хореографічного училища.

1935 року разом з Василем Верховинцем поставив «Триколінний гопак», який здобув Першу премію на Міжнародному фестивалі народного танцю в Лондоні. Переможцем тоді став український танцівник Олександр Соболь.[3]

Брав участь у створенні хореографічних закладів Казахстану, Киргизстану, Татарстану, де також здійснював постановки балетів.

Пішов з життя 3 листопада 1951 у Москві. Похований на Введенському кладовищі.

ПартіїРедагувати

  • Дезіре («Спляча красуня» П. Чайковського)
  • Колен («Марна пересторога» П. Гертеля)
  • Базиль, Солор («Дон Кіхот», «Баядерка» Л. Мінкуса)
  • Конрад («Корсар» А. Адана)

ВиставиРедагувати

  • 1923 — «Шехерезада» на музику М. Римського-Корсакова
  • 1926 — «Жізель» А. Адана
  • 1926, 1935 — «Лебедине озеро» П. Чайковського
  • 1934 — «Дон Кіхот» Л. Мінкуса
  • 1935 — «Червоний мак» Р. Ґлієра
  • 1946 — «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва

Особисте життяРедагувати

1913—1921 років був одружений на своїй партнерці по Большому театру балерині Єлизаветі Юліївні Андерсон (1890—1973),[4] згодом на балерині Марії Романівні Рейзен (1892—1969).[5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати