Ваганова Агріппіна Яківна

Ваганова Агріппіна Яківна (14 (26 червня) 1879, Санкт-Петербург — 5 листопада 1951, Ленінград) — російська балерина, педагог, балетмейстер вірменського походження, народна артистка РРФСР (1934), завдяки якій вікові традиції імператорського російського балету були збережені і систематизовані в радянський період.

Ваганова Агріппіна Яківна
Agrippina Vaganova -Esmeralda 1910.jpg
Агріппіна Ваганова в «Есмеральді», фото бл. 1910 року
Народилася 14 (26) червня 1879[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Померла 5 листопада 1951(1951-11-05)[2][3][…] (72 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Літераторські мостки
Країна Flag of the USSR (1936-1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність балерина, хореограф, музична педагогиня, балетмейстерка, педагог з балету
Галузь балет
Alma mater Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Вчителі Nina Fedorovna Mlodzinskayad
Відомі учні Gelu Barbud, Уланова Галина Сергіївна, Мей Варвара Павлівна і Васіна Клавдія Герасимівна
Знання мов російська[5]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний артист РРФСР Сталінська премія
Сайт vaganova.ru

БіографіяРедагувати

Агріппіна Ваганова народилася в Санкт-Петербурзі. З 1888 року навчалася в Імператорській танцювальній школі у Є. П. Соколової, О. О. Облакова, Л. І. Іванова, К. О. Вазем, А. Х. Йогансон, П. А. Гердта. По її закінченні в 1897 була прийнята в кордебалет Маріїнського театру, через кілька років отримала статус солістки.

Вагановій блискуче вдавалися окремі сольні варіації, наприклад, в балеті Деліба «Коппелія», за що її прозвали «королевою варіацій». В 1910-ті роки, незадовго до закінчення кар'єри, почала виконувати головні партії. Маріус Петіпа, однак, не цінував її виконавської майстерності. У його щоденниках можна зустріти такі записи: «Г-жа Ваганова жахлива. На балет не йду…»[6][7]

 
Поштова марка Росії, присвячена Агріппіні Вагановій

Покинувши сцену в 1916 році, Ваганова зайнялася викладанням, після революції — в Петроградському хореографічному училищі. Розробила власну педагогічну систему, засновану на ясності та осмисленості техніки, строгості постановки корпусу, позицій рук і ніг. «Система Ваганової» зіграла визначальну роль у розвитку балетного мистецтва 20 століття. Серед її учнів — Марина Семенова, Галина Уланова, Надія Базарова, Наталія Дудинська, Ольга Моїсєєва, Майя Плісецька, Алла Осипенко та багато інших видатних балерини 20 століття.

Книга Ваганової «Основи класичного танцю», в якій вона детально викладає свої педагогічні погляди, була вперше видана в 1934, витримала кілька перевидань і перекладена на багато мов світу. До самої смерті Ваганова також була хореографом в Кіровському (Маріїнському) театрі. Померла Агрипина Яківна 5 листопада 1951 а в Ленінграді. Похована на «літераторських містках» Волковського кладовища Санкт-Петербурга.

Ваганова — Народна артистка РРФСР (1934), лауреат Сталінської премії за 1946. В 1957 у Ленінградському хореографічному училищу було присвоєно її ім'я (нині Академія російського балету).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Биографии. История жизни великих людей. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 24 березня 2010. 
  7. Lynn Garafola. Legacies of twentieth-century dance. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 24 березня 2010. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати