Відкрити головне меню

Охма́тів — село в Україні, в Жашківському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 805 осіб, 605 дворів (станом на 2008 рік)[4].

село Охматів
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Жашківський район
Рада/громада Охматівська сільська рада
Код КОАТУУ 7120985401
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване перша половина 17 століття, до 1644
Населення 805 (станом на 2008 рік)
Поштовий індекс 19233
Телефонний код +380 4747
Географічні дані
Географічні координати 49°10′46″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 49.17944° пн. ш. 30.23528° сх. д. / 49.17944; 30.23528Координати: 49°10′46″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 49.17944° пн. ш. 30.23528° сх. д. / 49.17944; 30.23528[1]
Середня висота
над рівнем моря
185 м[2]
Водойми річка Бурти
Відстань до
обласного центру
134,1 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради с. Охматів
Сільський голова Лучка Володимир Петрович
Карта
Охматів. Карта розташування: Україна
Охматів
Охматів
Охматів. Карта розташування: Черкаська область
Охматів
Охматів

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване на берегах річки Бурти, за 12 км на південний схід від районного центру та залізничної станції Жашків.

ІсторіяРедагувати

Назва цього історичного поселення, як і назва місцевої Охматової діброви, походить від тюркського імені Ахмад, що в перекладі на українську мову означає «гідний похвали, прославлений». Часто такий епітет вживався по відношенню до пророка Мухамеда.

У далекому минулому предки роду Охмат були татарами, які, як і багато інших, безперечно, внесли помітний вклад у становлення українського козацтва. Охматова діброва згадувана ще у середині 16 століття, коли ця місцевість належала місцевим земянам Базановичам. Село ж відоме з першої половини 17 століття. Спочатку входило до Брацлавського, з кінця 18 століття до 1923 року до Уманського повітів.

Загони оборони поточної під командуванням князя Богдана (Богуша) Корецького розбили під Охматовом загони татар у середині 16 ст.[5]

30 січня 1644 року тут відбулася перша битва під Охматовим. Тоді біля Охматова коронне військо зустріло татарське та в результаті переслідування останнього наголову розгромило.

19—22 січня (29 січня — 1 лютого) 1655 року під Охматовом відбулася битва українсько-московського війська проти польських і татарських сил. Українсько-московське військо завдало ворогові значних втрат і змусило його відступити. Місце битви згодом названо Дрижиполем.

З 1917 року — у складі УНР.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947 років.

Під час радянсько-німецької війни у боях брали участь 348 жителів села, з них 182 — загинули, 166 — нагороджено орденами й медалями. В центрі села встановлено обеліск Слави охматівцям. У 1983 році в селі був встановлений танк ІС-3 на згадку, що саме такі танки брали участь у захопленні села у 1944 році[6].

Станом на 1972 рік на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Родина», за яким було закріплено сільськогосподарських угідь 2 563 га, у тому числі 2 412 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків і м'ясо-молочного поголів'я худоби. У колгоспі були млин, пилорама, столярно-теслярська майстерня. На той час у селі працювали восьмирічна школа, будинок культури із залом на 350 місць, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла на 100 місць, а також поштове відділення, магазин.

Поблизу села знайдено крем'яні знаряддя праці доби бронзи і виявлено залишки поселення черняхівської культури.

РелігіяРедагувати

На початку 2019 року місцева парафія УПЦ (МП) перейшла під юрисдикцію Православної церкви України[7].

Відомі людиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. www.fallingrain.com(англ.)
  2. Погода в Україні
  3. maps.vlasenko.net(рос.)
  4. who-is-who.com.ua
  5. Maciszewski J. Korecki Bohusz (Bohdan) h. Pogonia (ok. 1510–1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrосław — Warszawa — Kraków, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 59. (пол.)
  6. Газета «Прес-Центр». № 10 (346) від 7 березня 2012 року. С. 3.
  7. Добро П. На Черкащині громада славетного козацькою історією села заявила про перехід від московського патріархату до Православної церкви України // Козацький край, 2 січня 2019. Архівовано з першоджерела 6 січня 2017.

ДжерелаРедагувати