Гірський Тікич

річка в Україні

Гірськи́й Ті́кич, Угорський Тікич — річка в Україні, в межах Вінницького району Вінницької області та Уманського і Звенигородського районів Черкаської області. Права притока Тікичу (басейн Південного Бугу).

Гірський Тікич
Буцький каньйон — Гірський Тікич в оточенні природних скель поблизу селища Буки Уманського району Черкаської області
48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д. / 48.78087100002777277° пн. ш. 30.8833940000277777926° сх. д. / 48.78087100002777277; 30.8833940000277777926
Витік с. Фронтівка
• координати 49°05′17″ пн. ш. 29°41′25″ сх. д. / 49.08830000002777183° пн. ш. 29.69030000002777925° сх. д. / 49.08830000002777183; 29.69030000002777925
Гирло Тікич
• координати 48°46′51″ пн. ш. 30°53′00″ сх. д. / 48.78090000002777771° пн. ш. 30.8834000000277804077° сх. д. / 48.78090000002777771; 30.8834000000277804077
Країни: Україна Україна
Вінницька область
Черкаська область
Регіон Одеська область
Вінницька область
Довжина 167 км
Площа басейну: 3 510
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис ред.

Довжина 167 км, площа басейну 3510 км². Долина V-подібна, завширшки до 2,3 км, завглибшки до 60 м. Похил річки 0,78 м/км. Річище звивисте, береги підвищені, кам'янисті; є водоспади (водоспад Вир) та пороги; біля смт Буки річка утворює Буцький каньйон. Живлення снігове і дощове. Льодостав з початку грудня до середини березня. Споруджено 7 ГЕС (Тальнівська, Гордашівська, Кривоколінська, Веселокутська, Вороненська, Юрпільська та Буцька ГЕС), є водосховища і чимало ставків. Річку використовують для зрошування, рибництва, водного туризму.

Розташування ред.

Гірський Тікич бере початок у селі Фронтівка. Спершу тече переважно на схід через Княжу Криницю[1], далі — на південний схід. Впадає до Тікичу на південний схід від села Криві Коліна (зливається з Гнилим Тікичем, даючи початок Тікичу).

На Гірському Тікичу розташоване місто Тальне, смт Буки та чимало сіл.

Річка в селі Івахни

Основні притоки ред.

 
Безіменний струмок у с. Половинчик
 
Ставок на безіменному струмку у с. Шабастівка

Праві ред.

Цибулівка, Канела, Кищиха, Романівка, Мощурів, Тальнянка

Ліві ред.

Тікич, Постава, Житниці, Торч, Бурти, Срібна, Китиця, Беринка, Макшиболото.

Назва ред.

Сучасна назва річки є викривленим варіантом прадавньої назви Вгорський-Угорський Тикич, під яким річка була відома за численними згадками від середини XVI століття до середини XVIII століття.[2][джерело?] Від початку XIX століття, після приєднання польських земель, утвердився варіант назви рос. Горской Тикичъ (пол. Horskoy Tikicz)[3]. Від початку XIX століття — вочевидь, як наслідок запровадження в діловодстві краю російської мови та «неусвідомлення» особливостей передачі місцевої топонімії, поступово почали запроваджуватися нові трансформовані варіанти назви (зокрема, рос. Горской Тикичъ (пол. Horskoy Tikicz)). Імовірно, під впливом вживання на мапах останнього варіанту, вже з 1920—1930 років і «переклали» на українську мову. Внаслідок подальшого вживання в адмініструванні практично витіснив назву Угорський Тикич з історичної пам'яті. (пол. Horskoy Tikicz).[джерело?]

Галерея ред.

Посилання ред.

  1. Княже-Криницька волость // №739 Княжа Криниця // р. Угорський Тікич. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
  2. а б Szabastówka, wś nad bezim. ruczajem, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 752. (пол.)
  3. Генеральная Карта Кіевской губерніи 1821 года.

Джерела ред.