Відкрити головне меню

Анатолій Юрійович Онопрієнко (25 липня 1959 року, Ласки, Житомирська область — 27 серпня 2013, Житомир) — український серійний вбивця. Прізвиська: «Український звір», «Термінатор» і «Громадянин О». У період з 1989 по 1996 роки вбив 52 людини: 9 жертв з 14 червня по 16 серпня 1989 року і 43 жертви з 5 жовтня 1995 року по 22 березня 1996. При цьому залишається велика кількість інкримінованих йому, але не доведених епізодів. Більше інформації про причини його поведінки, ви можете дізнатися в передачі "Гра Професіоналів" [2]

Анатолій Юрійович Онопрієнко
Onoprienko.jpg
Народився 25 липня 1959(1959-07-25)
Україна Україна, Ласки, Житомирська область
Помер 27 серпня 2013(2013-08-27) (54 роки)
Україна Україна, Житомирська установа виконання покарань №8, м. Житомир
Прізвисько Український звір
Покарання Довічне позбавлення волі
Дружина Ірина Онопрієнко (до 1989)[1]
Діти Дмитро Онопрієнко[1]
Кількість вбивств 52
Спосіб вбивств розстріл
Зброя рушниця
Мотив невідомий
Дата арешту 16 квітня 1996

Зміст

БіографіяРедагувати

Онопрієнко народився 25 липня 1959 року у селі Ласки Житомирської області. Його старший брат Валентин (народився 1946) старший за нього на 13 років. Батько Юрій Онопрієнко брав участь у Другій світовій війні і мав нагороди за хоробрість. Жорстоко поводився з дружиною і сином. Працював кочегаром паровоза, водієм, займався торгівлею. Був двічі судимий: перший раз за те, що вкрав шматок сала, другий — позичив гроші у родичів і не повернув.

15 вересня 1962 року, коли Анатолію було 3 роки, померла його мати від серцевої недостатності.

Виховували його дід, бабуся і тітка, які самі потребували догляду за собою. Коли Анатолію було 7 років, старший брат і батько, які не хотіли брати його до своєї сім'ї (батько одружився вдруге і мав ще одного сина від нової дружини, а Валентин рано одружився і завів відразу трьох дітей, але зарплату отримував невелику), здали Анатолія до дитячого будинку. Згодом в одному інтерв'ю Онопрієнко сказав, що це визначило його долю — за його словами, 70 % випускників дитбудинків потрапляють до в'язниці.

Після дитбудинку Анатолій вступив до лісотехнічного технікуму, звідки його відрахували через неуспішність.

Після армії влаштувався в морехідне училище, служив на флоті, в основному заробляв контрабандою. Після звільнення в 1987 році почав кар'єру пожежного, став командиром відділення, вступив у Компартію. Був заступником парторга у місті Дніпрорудне Запорізької області.

Помер 27 серпня 2013 в Житомирській в'язниці № 8 у своїй камері-одиночці, в якій просидів 17 років, причиною смерті став серцевий напад.[3] Тіло ніхто не забрав, його піддали кремації, прах розвіяли.[4]

Список жертв ОнопрієнкаРедагувати

Перша серія вбивствРедагувати

Ім'я рік народження Стать
Мельник А.В 1958
Мельник Л.М 1958 чоловік
Василюк Віктор 1946 чоловік
Василюк Анна 1957 жінка
Подоляка Е.О 1954
Селешок О. П. 1964
Селешок Л. П. 1967
Тесля З.П 1962
Подоляка О.Е 1978

ПриміткиРедагувати

  1. а б Оноприенко Анатолий Юрьевич — украинский серийный убийца (рос.)
  2. АллатРа ТВ (2018-11-27). ИГРА ПРОФЕССИОНАЛОВ. Что такое сознание? Фильм 1. Процитовано 2019-04-19. 
  3. У в'язниці від серцевого нападу помер маніяк Анатолій Онопрієнко
  4. Олена Луценко. Прах найжорстокішого маніяка розвіяли // «Газета по-українськи».— № 109 (1651), 27 грудня 2013. с. 12

ПосиланняРедагувати