Олександр Корвін-Госевський
Олександр Корвін-Госевський (пол. Aleksander Korwin Gosiewski; 1575 — пом. 1639) — польський воєначальник і дипломат, референдар великий литовський (1610—1625), комендант московського Кремля (1610–1612), писар великий литовський (1615—1625), староста велизький, воєвода смоленський (1625), представник шляхетського роду гербу Слєповрон.
| Олександр Корвін-Госевський | |
|---|---|
пол. Aleksander Gosiewski  | |
 | |
| Народився | 1575 |
| Помер | 24 травня 1639[1][2] Вільнюс, Велике князівство Литовське |
| Поховання | Church of St. Casimir, Vilniusd[2] |
| Країна |  Велике князівство ЛитовськеРіч Посполита |
| Діяльність | дипломат |
| Знання мов | польська |
| Посада | смоленський воєвода[1], посол Сейму Речі Посполитої[d], реґіментар, Маршалок Сейму Речі Посполитої, писар польний литовський[d], референдар великий литовський[3][4], староста Пунськийd, Великий писар Литовський[5], староста куписькийd, староста марковськийd, Велізький старостаd[6] і Староста Бельськийd |
| Рід | House of Gosiewskid |
| Батько | Q63033322? |
| У шлюбі з | Єва Пацd[1][2] |
| Діти | Вінцент Корвін-Госевський[2], Кшиштоф Корвін-Госевський[1][2], Zuzanna Gosiewskad[7], Q92292053?[2][8], Q124742028?[2] і Q124742039?[2] |
 | |
Біографія
ред.В молодості з відзнакою служив в литовських військах під час війн Сигізмунда Вази зі Швецією, був потім прикордонним старостою Велижа. Брав участь у битві під Кірхгольмом (1605). У 1610 році разом зі Станіславом Жолкевським прибув до Москви для підтримки партії, яка бажала звести Владислава IV Вазу на московський престол. Потім, коли становище вояків Речі Посполитої стало безнадійним, залишив комендантом московського Кремля Миколая Струся, сам переїхав до Смоленська, де був комендантом 1625 року. 1613 року був обраний маршалком Сейму.
У 1639 році заснував вітебський єзуїтський колегіум, дарував йому 1000 кв. миль землі на Смоленщині і пристань на Двіні. Також ним було засновано жіночий монастир святої Бригіди в Бересті.
Був одружений з Євою Пац — донькою берестейського підкоморія Миколи Паца та його дружини Софії (Агати) Сапіги (другий шлюб матері).[9] Діти: Зузанна, Вінцент, Кшиштоф.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. IV, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2003. — С. 217. — 412 с. — ISBN 83-7181-279-5
- ↑ а б в г д е ж и к Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 94. — 377 с.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 311.
- ↑ S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 12. — 16 с.
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 272.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 93. — 377 с.
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 62. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 453.
- ↑ Pacowie (01) [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
ред.- Jan Paweł Gosiewski, Fundacje sakralne wojewody smoleńskiego Aleksandra Korwin Gosiewskiego, „Nasza Przeszłość” 139, 2023, c. 129–163.
Посилання
ред.- Pacowie (01) (пол.).
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |